ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2022.11.27 04:54
Ранкове світло набирає силу
І ніжить очі збудженим теплом, –
М’які і довгі синюваті хвилі
Течуть на мене вивченим шляхом.
Ясна прозорість ллється через шибку
І плине по кімнаті в тишині, –
Пологі тіні зводяться на дибки
Та лізуть мовчки вгору по

Ігор Шоха
2022.11.26 22:37
ІДуша усе ще відчуває
з минулим нерозривну нить
і так, буває, забринить
і тятивою, і струною
або синкопами прибою,
що хочеться у небеса
на крилах осені... у гості...
до тих, кого давно нема,

Олег Завадський
2022.11.26 15:26
Вторували до пекла свій шлях
І в степах полягли без відправи,
Щоб тіла по густих кураях
Звірина плюндрувала каправа.

Гідна плата за ваші труди
Золотого імперського трону!
Достобіса вже збігло води,

Ігор Шоха
2022.11.26 13:30
             І
У цивілізованій Європі
ще немає Лисої гори
і не риють, поки-що, окопи,
а пора... хоча би до пори,
поки емігрують мізантропи,
вішати ногами догори
кожного, бо орки безголові

Ірина Вовк
2022.11.26 13:03
– Розкажіть, будь ласка, як Ви прийшли в театр, з чого починали. Я знаю, що Ви народилися в Керчі, в Криму. Чи ходили ви малим у театр? – В Керчі не було дитячих театрів, на зразок Львівських – ТЮГу та Театру Ляльок. Ще школярами ми з друзями купували

Іван Потьомкін
2022.11.26 12:47
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».

Софія Цимбалиста
2022.11.26 11:04
Ми не цінуємо дрібниці,
які змушують нас усміхатися.
Ті, які розширюють зіниці
і шалено прискорюють серцебиття.
Ми забуваємо про речі,
які роблять нас щасливими.
Ті, які заповнюють місце порожнечі
і потайки розфарбовують буття.

Віктор Кучерук
2022.11.26 10:07
Ялинкову гілочку
Розгойдала білочка
І тепер гойдається
На хиткій лукавиця,
Ще й тихенько ойкає,
В захваті від гойдалки.
А зайці засмучено
Дивляться й виучують

Тетяна Левицька
2022.11.26 05:52
Зійшовся на тобі весь білий світ.
Чому ж я не позбавилася муки
плекати сум від мрії до розлуки
самотньою журбою край воріт?

І проводжати осінь в далину,
ключ перелітний в неозорім небі,
що розчинився, обірвавши щебіт,

Іван Потьомкін
2022.11.25 22:05
– Куда это подевался Миша? – спросил я как-то Бориса, когда мы возвращались после тенниса. – Давненько что-то не видел его... – Как, ты в самом деле ничего не знаешь, что случилось с ним? – Ну и привычка же у тебя: вопросом на вопрос. Так что же с ним с

Олександр Сушко
2022.11.25 18:49
Леся Ніколайчук
(оригінал)

Не відпускай мене кохана воювати .
Бо там так страшно і багато сліз .
Я розумію, що країну потрібно захищати,
Але я жити хочу, а не іти у бій .

Вікторія Лимар
2022.11.25 18:38
Болісна сатира

Рубати можуть лиш під корінь.
На інше – клепки не хвата.
Рука людська – черства потвора,
Рука байдужого ката.

Та мова не про виконавця.

Світлана Майя Залізняк
2022.11.25 16:46
Життя тривало дві доби.
Не чув той хлопчик "люлі-люлі",
Не бачив сонця... Враг убив.
Ідуть румовищем прибулі...

Шукаю сенси - бачу тло.
Пульсує цятка... мегавилом.
Кого звільняє Мегазло?

Сергій Губерначук
2022.11.25 13:31
Сновиддя. Я нереальний.
Спанієль зі смурними зіницями.
Сон – необхідна ланка в системі самозахисту.
Спи.
Шок – обхідна ланка в системі самозахисту.
Спи.
Смерть – остаточна ланка в системі самозахисту.
Спи.

Марія Дем'янюк
2022.11.25 10:56
Принеси мені ліхтарик, Святий Миколаю!
Не цукерки й шоколадки, я тебе благаю,
Щоби світло було завжди і вночі, і нині,
Щоби затишно було у нашій хатині.

Попрошу у тебе ще буржуйку та пічку,
Щоб малесенька сестра не мерзла у нічку,
Теплу ковдру для

Микола Соболь
2022.11.25 07:12
Серце налите сумом,
болем сповнене теж.
Як ти тепер без струму,
місто моє, живеш?
Знову летять потвори
в небі їх силует.
Сіє росія горе
запусками ракет.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Зоя Арова
2022.11.23

Валерія Ворона
2022.11.20

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Юрій Гундарєв
2022.09.01

Тоні Фаґо
2022.08.19

Надія Кравченко
2022.08.03

Панасюк Ірина Осінній_місяць
2022.07.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Пугачук (1967) / Вірші

 Суголосся
Гойдаючись на хвилях акварельних,
перетікаючи у колір інший,
краплинка долі затекла у вірші
і там відкрилася струмком джерельним.
Чи буде річка з берегом квітчастим,
а чи криниця з чистою водою —
покаже час.
А поки тихим щастям
мене струмок довірливо напоїть.

13.08.2018

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-08-13 14:33:59
Переглядів сторінки твору 3501
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.941 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.875 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.05.10 03:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-08-13 16:13:48 ]
О! Легко, чарівливо. І обнадійливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-13 16:16:30 ]
Як сказав Сонце Місяць - вірші є молитвами, тому й обнадійливо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-13 20:55:15 ]
та сказав...

ковток джерельної води у цій пустелі, о Ларисо
завжди доречі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 01:23:30 ]
Українська колисанка

В оксамито-волошковому тумані,
В терпко-солодко-вершковому дурмані,
Прокидаюсь і виходжу в світле поле
Виглядати, де ж ти бродиш, моя доле.
І бруньковою сльозою умиваюся,
В помаранчеві суцвіття я вдивляюся,
Мелодрамно-світанково мені стало,
Бо квітчасто-пелюсткове небо стало...
Я залюлю-заколишу мрію світлу,
Занесу назад у хату дивоцвітно,
Свічку сльозновосковую запалю,
Бо люблю тебе, люблю я,
Бо люблю...

25.08.2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-14 10:10:49 ]
Гарна колисанка, Серго, мелодійна дуже.
Щоправда "квітчасто-пелюсткове" маслом масляним йде. І, якщо "прокидаюсь, вдивляюсь", то "стає"?
Запалювання свічки зранку після заколихування трохи не зрозуміла, але у колисанках, мабуть, суть на десятому місці, головне - приспати, що Вам вдалось чудово)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 11:04:29 ]
Взагалі то це мила узагальнена пародь, Ларисо))) Я там приписував, викладаючи її, наступне- "колисанка може бути прийнята за взірець при написанні квітометафорячих віршів"))) Та, власне, нею все й сказано))) Доброго гумору і гарного настрою)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-14 11:27:21 ]
Навзаєм, Серго)
Може й так... може й досить вже чистого-джерельно-квітчастого... а може й хай живе... все має право на життя)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-14 23:30:59 ]
Та хай живе... Все має право на життя... Трактор Тичини теж гарна паезь (і це прогрес, бо це вже усе ж двадцяте сторіччя, не дев"ятнадцяте, як у квітометафорятині) Я ж не проти... Є ж, наприклад, у світі клуби наслідників-поціновувачів певних напрямків минулих епох (ото ще спробуйте наслідувать Ламартіна, скажімо... або Шеньє...) От тільки до РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ це жодного відношення не має. І коли цей, вибачте, "напрямок" а ля "квітчастий рай кріпацьких днів" ще й нав"язується, як стовповий шлях укрліту... ВИБАЧТЕ. Цим шляхом я ТОЧНО НЕ ПІДУ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-18 19:58:05 ]
у кожного свій шлях, Серго, є гарно протоптані дороги, ними зручно йти, тому й люди йдуть... Вас же ніхто не принуджує)) комусь і квітчасто-джерельне до вподоби - і що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:17:35 ]
НЕ ЗАВАДИЛО. Одруківка. натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-18 23:15:19 ]
Відповім, виклавши один старий свій твір, вибаче вже, що обтяжую читанням, "мого", але таки трохи "в тему" (обмовлю- твір суто до Вас стосунку не має. А от до теми діалогу- так. Він, доречі, в книгу нову мою увійшов, хоч написаний давно і з певного приводу. Книгу потім проанонсую. Зараз нема часу, і я ще й у від"їзді буду. А твір, що наведу, почитайте. Може, трохи ясніш стане, хто до чого кого і чому принуджує чи ні. Відносно ж суто квітометафорятини- дозволю собі елементарну сентенцію. Навіщо творити і пропагувати вже створене двісті років тому, тим більш, абсолютно не оригінальне, беззмістовне і нецікаве? Який в цьому смак? Який сенс? Просто юзати по зручній площині? І навертати інших? Ви не розумієте, що цим вбивається перспектива? Юзайте.... Отут я точно нічим не заваджу. Нажаль... Нажаль, це не дискусія. Вибачте, час відібрав)

Мистецтвознавець. Гумореска

От не художниця. Аж ні з якОї
(з правої, з лівої- НІ- сторони)
До галереї із передпокою
Водить та й водить потічок рясний...

-Мистецтвознавець. Живопис вивчала.
(а як вивчала, то можу й навчить)
З роду я пензля в руці не тримала,
Та малювати навчу вас за мить.

У магазині набір продається.
Пензлі. Інструкція. Фарби. Рядно.
Вивчив. Розвів. І малюй, що прийдеться
Згідно шаблону. Мені все одно!

Ще не заважило б по галереї
Як екскурсантам зі мною пройтись-
Поллака трохи змішать з Рафаелем...
Як малювати уміли колись!..

Як у віршІ не підібрана рима,
Автопідбірник ввімкни- і вперед!
(хочеш- пиши. Та з казками такими
Щось я не чув, щоб виходив поет)

Ну, а як будеш не надто слухняним,
Буде не радісна доля твоя.
Мною заведено у малюванні-
Мистецтвознавець сьогодні- ЦЕ Я!!!
....... ....... .......
От не на часі... Обпалені крила...
Справи... Турботи... А серце щемить-
Скільки талантів ти щойно згубила?
Скільки ще згубиш... як не зупинить?


© Copyright: Серго Сокольник, 2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2018-08-19 12:31:14 ]
Я про те, що кожен сам обирає свій шлях, Серго, і має на це право. Хтось талановитіший, хтось менш - для всіх є місце.
І читачі також різні, і вони також обирають самі, що їм читати.
Зневажати чужі смаки, нав'язуючи те, що здається правильним? Це не мій вибір.

"Квітометафорятина" не є моїм стилем (якщо Ви читали мої твори, то бачили мій розвиток), ну а якщо по якійсь причині я буду творити в даному напрямку, то це буде мій вибір, і як хтось сторонній спробує керувати, куди мені йти, то я йому теж вкажу напрямок руху. Люблю взаємність))

І таки не обтяжуйте коменти своїми віршами, ну їй-бо моветон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-08-19 22:05:18 ]
Гаразд, Ларисо. Не часто і спілкуємось. Трохи переборщив. Вибачаюсь з "моветоном". Я до слова сказати, напрямків руху нікому не вказую) А з "квітометафорятиною" (гарний таки термін мною введено, віки переживе))))) гадаю, розумні самі колись, може, зрозуміють, що до чого, дурним не поясниш. Всього Вам найкращого. Ще раз прошу вибачити. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-08-21 19:52:20 ]
просте бажання напитися звичайною водою & щастя, з отим задоволенням пов’язане
притаманно-літні, Ларисо

або, в проекції життя ~ дари найліпших років і чуттів відповідних