ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Степанчук Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Інша поезія

 Одкровення думок сивого літами

" Не забывайте о том, что жизнь делиться на периоды точно так же, как год - на сезоны. Каждый из нас должен пережить не одну суровую зиму, прежде чем сможет насладиться солнечным летом. И никогда не забывайте о том, что зима не продлиться вечно."

Робин Шар

Трипелюсткове Полум'я Життя, воно таке чудове! Так, і це вірно, мій друже.
Цього дня, ти просто робиш те, що робиш.
І я хочу, щоб ти знав, малюк:
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість, _ для майбутнього.
Свідомість відкриває брами ...
Багато чого вже було сказано, багато чого вже і відбулося.
Є багато людей які хочуть сказати, вимовити слова,
Так і крутиться думка на язиці, а відтворити образ ...
Ну ні як не виходить. Закрито пам'яті брами, і
Втомлені очікуванням вічності заскорублі спогади?
Небагато, поки ще, відчувають себе братами і сестрами Самотності.
Як і багато літ тому, так і нині зростають темпи рухів ...
Як в болотяну трясовину швидкісна ходу людства,
Так само і до самої найвищої перлини мрії.
І як же приємно розуміти один одного, _ з півслова посмішка.
Бачимо, як пилюжить мирська, щоденна бовтанка,
У світі прискорень приземленого буття.
І, в той же час, прогресом зростання духовної свідомості.
Що вам варте викинути пару затісних капців або скинути корсета?
Лишень мить, і вас наповнить нове відчуття свободи і легкості.
Істинно, що переконання і почуття формують сприйняття реальності
І постійно транслюють частоту енергії,
Або відразливу, або притягає жаданні життєві події.
Іноді, багацько людей ігнорують невідому подію, відмахуючись від неї,
Як від настирливої мухи, проте вона залишає невидимий,
Але незмивний відбиток в підсвідомості.
Деякі події не забуваються ніколи,
Оскільки пам'ять про отриманий досвід діє _ як спалах!
Осяяння _ це гнучкість сприйняття того, що відбувається.
Воно проливає здатність бачити
І переживати Реальність, як нове і приємне світло.
Так що будемо готові до розпізнавання своїх, чи ні,
Особистих переконань, _ щодо розумного мислення.
Адже готовність сприймати нові поняття та ідеї
Дає величезну перевагу, прискорюючи зростання самосвідомості.
Так, буває так, _ багато з людей знають те, чи якесь інше слово,
І часто вагаються його вимовити ...
Ось ви задумалися, (очі душі піднеслися до небес)
У глибині свідомості обертається слово, а на поверхню не виноситься.
І в цю мить найкраще _ сто відсотків зі ста,
Відчувається глибина свідомості Чаші Життя.
Єдині ритми гармонійного розвитку крові
Беруть свої акорди в сакральності Чаші,
І так, так проявляється лімфопоеза людини!
Чаша Життя _ Храм Буття. Там дрімає Малятко!
Серце Буття_ як Святий Храм Душі.
Близько серця, серед нервових вузлів
Як осередок всіх випромінювань доброти
Небесна Вісь, через який проявляється Вище Я.
Це сховище, _ Центр всього коханого і дорогоцінного Любові.
Це Храм, Який є джерелом натхнення і творчості.
Він вміщує все, реагує на всі космічні явища Життя,
Істинно вібрує в унісон з усіма космічними вібраціями Буття.
Людина, яка розкриває Браму Чаші , по Срібній Нитці
Знаходить перлинний зв'язок з Вищими світами, для співпраці,
І стає істинним співробітником космічного будівництва,
Учасником життя всього розумного космосу, всесвітнім громадянином.
Цього дня, багато чого, зібране в Чаші, залишається закритим,
Надаючи на рівні інтуїтивності вплив на вчинки і вибір позиції
У критичні періоди життя. Так визначаються умови
Прояви поточного втілення, для кожної людської душі.
Якщо пам'ять для минулого, то свідомість для майбутнього,
Бо свідомість відкриває брами Буття.
Бачу ти читаєш Псалом 42.
"Сбудется добро. – Рече святый Симон:
пчела летит на красен цвет и сбирает сладость,
святым церквам на каноны: так и ты, человече,
мыслиши на сердцы, радостию совершится.
Бог тебе на помощь."
Добре чтиво. Тепер ти розумієш,
Друже мій, щоб зійти на найвищу вершину,
Потрібно велике зусилля з твердого наміру,
Наполегливість прозорості розуму,
Сповненного вірою врівноваженного серця.
Все жаданне радістю здійсниться. Бог тобі на допомогу.

Відгуком , частково,на коефіцієнт прозорості автора: 0.761
Дякую, вельми щиро





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-04 08:01:01
Переглядів сторінки твору 650
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній