ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Мандри в космосі 60.3. Булькові цепеліни - Марися Лавра, продовження… (вибрані тексти Поетичних Майс
(спроба ще абсурднішої аналітики)
Частина друга: пОдруга Римочка
Текст римований…
… тут пані Рима Текстівна творить що хоче і як хоче, і хоч як би ми дерли в гору свого носа, стверджуючи начебто цей процес цілком залежним від нас є, і… що то ж ми обираємо риму!.. Насправді - якщо процес залежний (від нас), то читай - взаємозалежний і… виходить, що римований текст значною мірою, як найменше на половину, творить себе сам. Щоправда і неримований текст залежним від слова є, бо ж однак доводиться виконувати дію добору слова, а всяка дія, навіть монодія, є взаємодією, хай себе самого із собою самим… а добираючи слово вибираєш і ту химеру, яка за словом стоїть, хай і в твоїй голові… і неможливо потім буде доказати хто, чи що – яке, чи кого (автор чи слово – слово чи автора) добирає… От така от абракадабра виходить, що нібито в римованому тексті очевидно видно залежність автора від слова, котра (залежність) зумовлена певною обмеженістю набору слів - слів співзвучних… Ба, навіть більше, пані Римочка присутня в будь-якому тексті.
Можливо тому Марися Лавра (ревниво) для свої “Монодії” обрала так звану білу форму поезії з глибоко схованим внутрішнім римуванням – навіть не на рівні слів, а десь аж на рівні складів і цей текст, як умовно римований, можна виставити ось в такій формі:
поїхав шапі то
одино ку сам от
ність межи о
чі ки
нув не відвор от
ність по ки ну то
ї ля ль ки
останню насміш ли
ву посміш ку
самими ку
тиками губ об ку
саних у
кров у
спадок ли
шивши по собі ляле
чко безтурб от
но ща сли
ва ко лись
як житимеш да лі
у да ли
ні відб лиск
ки вечірніх свічок міс та
відбивають сяйво діаман то
вих крапе льок
галактики твоєї монодичн ої
мо лю
не зрони кош то
вність душі
не дай розб итися і роз литися по то
пом с обі
три ма
йся дівчин ко
я у тобі з то
б ою
я
ти
є дине ці ле
ми (Марися Лавра. Монодія)
Для моїх логічних спекуляцій у просторі тексту, тобто для обґрунтування неримованого текстового простору як римованого, можна було б виділити і інші групи співзвучних складів цього тексту, чи навіть узяти, для прикладу, якийсь інший, далекий від поезії, технічний текст та виставити його як умовно римований… але для досягнення відчуття балансування на межі абсурдності цього процесу… і абсурдності космосу тексту, чи абсурдності космосу взагалі, здається мені, достатньо… Чи ні?
30.04.2015
худ. Я. Саландяк – композиція “Космос тексту” (фотошоп).
"Боже мій"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 60.2 Булькові цепеліни - Марися Лавра… (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Мандри в космосі 60.3. Булькові цепеліни - Марися Лавра, продовження… (вибрані тексти Поетичних Майс
(спроба ще абсурднішої аналітики)
Частина друга: пОдруга Римочка
Текст римований…
… тут пані Рима Текстівна творить що хоче і як хоче, і хоч як би ми дерли в гору свого носа, стверджуючи начебто цей процес цілком залежним від нас є, і… що то ж ми обираємо риму!.. Насправді - якщо процес залежний (від нас), то читай - взаємозалежний і… виходить, що римований текст значною мірою, як найменше на половину, творить себе сам. Щоправда і неримований текст залежним від слова є, бо ж однак доводиться виконувати дію добору слова, а всяка дія, навіть монодія, є взаємодією, хай себе самого із собою самим… а добираючи слово вибираєш і ту химеру, яка за словом стоїть, хай і в твоїй голові… і неможливо потім буде доказати хто, чи що – яке, чи кого (автор чи слово – слово чи автора) добирає… От така от абракадабра виходить, що нібито в римованому тексті очевидно видно залежність автора від слова, котра (залежність) зумовлена певною обмеженістю набору слів - слів співзвучних… Ба, навіть більше, пані Римочка присутня в будь-якому тексті.
Можливо тому Марися Лавра (ревниво) для свої “Монодії” обрала так звану білу форму поезії з глибоко схованим внутрішнім римуванням – навіть не на рівні слів, а десь аж на рівні складів і цей текст, як умовно римований, можна виставити ось в такій формі:
поїхав шапі то
одино ку сам от
ність межи о
чі ки
нув не відвор от
ність по ки ну то
ї ля ль ки
останню насміш ли
ву посміш ку
самими ку
тиками губ об ку
саних у
кров у
спадок ли
шивши по собі ляле
чко безтурб от
но ща сли
ва ко лись
як житимеш да лі
у да ли
ні відб лиск
ки вечірніх свічок міс та
відбивають сяйво діаман то
вих крапе льок
галактики твоєї монодичн ої
мо лю
не зрони кош то
вність душі
не дай розб итися і роз литися по то
пом с обі
три ма
йся дівчин ко
я у тобі з то
б ою
я
ти
є дине ці ле
ми (Марися Лавра. Монодія)
Для моїх логічних спекуляцій у просторі тексту, тобто для обґрунтування неримованого текстового простору як римованого, можна було б виділити і інші групи співзвучних складів цього тексту, чи навіть узяти, для прикладу, якийсь інший, далекий від поезії, технічний текст та виставити його як умовно римований… але для досягнення відчуття балансування на межі абсурдності цього процесу… і абсурдності космосу тексту, чи абсурдності космосу взагалі, здається мені, достатньо… Чи ні?
30.04.2015
худ. Я. Саландяк – композиція “Космос тексту” (фотошоп).
"Боже мій"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 60.2 Булькові цепеліни - Марися Лавра… (вибрані тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію