ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Кримська (1964) / Вірші / Майдан триває

 Пробач, Устиме

Він казав батьку, що блакитна кевларова каска – його оберіг…

Образ твору Кевларова каска –
Була Божа б ласка
Або хоч запаска
Життя.
Він був миротворець,
Стріляли потвори.
Це вже позавчора.
Гаття!
А батьку – могила.
А неньці – несила…
А синові – крила!
Лети!
Лети над Майданом –
Над бідним і паном.
Вкраїни не стане.
Кати.
За що ти, Устиме?
Упав, як хустина
Із терпкої спини
Душі.
Бо знову ж – неправда.
Свої – гірш від зайди.
Устимчику, гайда!
Верши!
Кевларово-ніжна
Блакить – не безгрішна.
А рана – невтішна.
Ти вмер.
Загинув. Чи треба?
Під каскою з неба –
Це вибір чи жереб
Тепер?
А все – як раніше,
А може, і гірше.
Всього, що напишеш, –
Поплач.
Ой хлопчику, втрата –
Велика й не варта.
Все знову – на карту.
Пробач!

грудень 2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-24 11:51:00
Переглядів сторінки твору 4038
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.876 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.728 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Балади
Автор востаннє на сайті 2016.11.23 10:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2015-01-04 18:00:14 ]
Легше за все, зачепившись за ямб, хорей, анапест, дактиль, амфібрахій etc, напрацьовувати собі стопу за стопою, стопу до стопи, строфу за строфою, строфу до строфи, набираючи вірш.
Це майже те ж саме, що намастивши фарб на палітру, малювати-фарбувати глечики або кубічні фігури.
А от створити щось змістовне, художнє - це вже справа майстра.
Вам, нмсдд, вдається.
Щоправда, "небо-треба".
Та за нею йде "жереб". Летюча трійка -
Як і сам вірш попри його траурне обрамлення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-04 18:08:51 ]
Дякую за спостереження й аналіз. Порядьте, прошу, українських авторів - універсальних щодо вжитку різних розмірів. Можливо, знаєте, корисну в цьому плані монографію. Я й досі перебуваю під впливом російської поезії - ази підсвідомо бралися звідтіля, а потім ще й спеціальність - російська література. У нашій же літературі є фундаментальна праця щодо теорії вірша?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2015-01-04 19:39:53 ]
Порадити конкретних авторів - це, на мою скромну думку дилетанта, когось з інших випадково обійти увагою. Може, краще цікавитись місцевими - тими, які не пишуть день за днем про одне і те ж, одним і тим же розміром, найпоширенішим за всі - наприклад, чотиристопним ямбом.
На авторських сторінкахмісцевих авторів можна побачити перші 2 рядки кожного з віршів. Завдяки цим цьому можна легко зорієнтуватись, який розмір, а потім - і форма.
Когось з них не зустрінете сьогодні, то він може завітати з віршем завтра, за місяць або ніколи.
Вчора згадували про Івана Низового. Він не з нами, а його творчий доробок тут.
Порадити Вам Т.Г.Шевченка або плеяду членів НСПУ - це буде надто просто.
Тут за місяць можна кого лише і з чим лише не побачити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:47:37 ]
Коли намагалася відповісти вчасно на цей блок рецензії - глюкнув сайт і всі, хто мені того дня написав, лишилися без моєї відповіді й подяки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:52:02 ]
Щодо місцевих, дійсно, часом робиш коштовні відкриття. У нас на Малинщині є поети, котрі себе поетами ще бояться називати, а пишуть!!!! Дух забиває. Мене важко здивувати - я балувана галя, а вони дивують. Шкода, що тут вони відсутні. Треба їх чемно засіяти тутечки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-04 18:17:13 ]
Хтось упав, а я спіткнувся ось тут:
Упав, як хустина
Із терпкОї спини
Душі.
"Спина душі" = для мене вульгарно звучить...
А загалом -- вірш гарний! А загалом-2 -- Ви, Ірино, молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:52:26 ]
Коли намагалася відповісти вчасно на цей блок рецензії - глюкнув сайт і всі, хто мені того дня написав, лишилися без моєї відповіді й подяки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-05 18:38:02 ]
Не вважаю за небхідне вносити зміни щодо римування "небо-треба"... Так, нового тут нічого немає, але нічого й страшного... Наважусь сказати, що таке римування є у кожного знаного українського поета. То чому пані Ірині не можна? Див.:

«А й правда, крилатим ґрунту не треба.//Землі немає, то буде небо.» (Ліна Костенко)


«У чужих дзеркалах відбивається наше небо. //Той, кому трохи важче, співає думу. //Той, кому більше, ніж іншим треба..»(Ігор Павлюк)

«Два місяці в чаї – лимон і з неба...//Десь гойдалка плаче – з дитинства ще.//Пісні ковточок.

І більш не треба.»(Ігор Павлюк).
«Минулося. І вже не треба. //Воно минуло, не болить. //Над білим полем біле небо…» (Микола Вінграновський).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:46:58 ]
Коли намагалася відповісти вчасно на цей блок рецензії - глюкнув сайт і всі, хто мені того дня написав, лишилися без моєї відповіді й подяки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-13 13:55:50 ]
Люблю і Павлюка, і Костенко. Дякую за адвокатуру моєї примітивної рими. Іноді такі спрощені пари влітають у вірш не через лексичну обмеженість автора, а через зайнятість творчим польотом - не бачиш і все тут. Дякую за розгорнутий лист.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 19:51:55 ]
Ірино, у даному випадку - я не адвокат...За адвокатуру мені треба платити! Я просто сказав(написав) те, що вважав необхідно зробити... Особисто я не дуже переймаюся, якщо десь пролітають такі рими...Якщо є внутрішня наповненість вірша, не затерті образи, то й подібні нейтральні рими - не заважатимуть.