ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Ілахім Поет
2024.05.15 00:25
це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти

ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Ілахім Поет
2024.05.14 00:12
Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.

Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет
2024.05.13 17:53
Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв
2024.05.13 10:55
Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук
2024.05.13 10:45
Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський
2024.05.13 01:24
Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк
2024.05.12 23:39
Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись, між тим,
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Іван Потьомкін
2024.05.12 21:14
Невже це й справді

Я тонкосльозим став од старості?

Тільки-но сирена розлуниться

Своїм протяжним воєм,

Євген Федчук
2024.05.12 16:33
Ще, як був Азов турецьким, кріпость там стояла.
Чимале турецьке військо у ній гарувало.
А було ж місто багате – добра було того,
Бо ж купці з усього світу з’їздились до нього.
Було чим тут поживитись та чого пізнати.
А ще ж рабів християнських було т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 незабутнє
Образ твору кінець
'2014

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-07 15:13:46
Переглядів сторінки твору 5925
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-07 17:17:35 ]
от і дідусь мороз...
новітні "вивихи" потужної народної свідомості...
допоки смерть
не самозабуття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-07 17:22:58 ]
чесно про все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-07 17:59:25 ]
сню про "ню"... клас, як для ветерана)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-07 18:39:09 ]
ветеран безхліб'я доповідає, що "ню" залишилось сьогодні о третій ранку там, де я його знову бачитиму о восьмій вечора. вже збираюсь. окуляри, гоління, краватка та все таке. дякую за допис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 15:03:31 ]
ага!
"но тот, кто на ночь глядя, брєєтся, на что-то всьо-такі ...." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-10-08 02:54:48 ]
попередній образ твору був цікавіший:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 06:59:48 ]
я не знаю, як тут з авторським правом. була світлина конкретної танцівниці. не доведи, Господь, вона чи її адвокати якось дізнаються про передрук. одне діло - роздрукувати на принтері та повісити на дверцятах шафи, а друге - на печатному виробі.
вивчатиму законодавство, бо тут не дикий Схід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 10:22:44 ]
Забувається потроху... Дякую, Опанасе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 10:32:16 ]
нема за що.
старе не забувається, окрім деяких прізвищ (таки забуваються), яким далеко як не за сімдесят, а значно менше. забуваються і деякі, можна сказати, з позавчорашніх дрібниць (довгі назви усіляких штрассе) або наземних маршрутів, не кажучи про метро. і назва цьому явищу, кажуть, старечий склероз. чув я цю назву ще від бабусі, і тому не забуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-08 12:40:55 ]
Мусять бути зацікавлення, хобі - хоча б і таке, як у ЛГ, бо інакше нудно... Як є хліб, хочеться видовищ... Українським пенсіонерам з другого доступне хіба що ТБ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 14:26:46 ]
о, як нудно на пенсії, коли і сам - нуда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:25:05 ]
коли нема й що згадати )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 16:36:39 ]
та є що згадувати. не було б - і літературної діяльності не було б. я своїми згадками підживлюю свою пам'ять. сьогоднішню пам'ять. а пам'ять серця у порядку. батьки-діди-бабусі-розбудова-перша вечеря, коли вже було досить-ковбаса без хліба, але досхочу і таке інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:48:34 ]
Опанасе, та я ж не автора мав на увазі, а ліргера)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 16:24:30 ]
А перформанс де був?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 16:38:09 ]
для Вас знайшов. приїздіть - сподобається.
http://bochum.solid-gold.de/#


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-08 17:00:04 ]
ого! та мені вже подобається!) залишилось отримати шенгенську візу - і вперед!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-08 17:04:48 ]
високий клас виконання. іноді все бачене раніше, за межами ЄС, здається якщо не ляльковим, то гротескним. десь так, як мені, українцю, російський Пєтрушка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-09 09:12:20 ]
Опанасе, невже Ви справді там були? Мені здалося, що це просто поетична фантазія.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-09 11:28:39 ]
фантазія - це коли, наприклад, про вовків римують. а я їх, до речі, зблизька бачив. нас розділяла лише звичайнісінька сітка - приблизно така, яка встановлюється у якості огорожі для підприємств, але вища. вовки дійсно схожі на собак, капловухі, міцна шия, скляний або якийсь олов'яний погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-10-10 15:59:20 ]
та я вовків теж бачив за сіткою в зоопарку - на собак зовсім не схожі, і погляд у них вовчий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-10 16:48:05 ]
там де клітки, немає чого ловити.
от уявіть. присіли відпочити. прилетів папуга, сів поряд на кущик. можеш пригостити. маленькі папуги їстимуть, а цей подивиться. у жодного відвідувача не виникає бажання впіймати. рефлекси інші.
між вовками можна йти. гравійна алея. огорожі ліворуч і праворуч. можна сказати, чисто номінальні. на обрії слони та жирафи. а вовки не по вольєрах, а на свіжому повітрі. іноді здається, що за огорожею не вовки, а ти і всі інші відвідувачі. про рибне царство окрема розмова. та ж сама форма спілкування з природою. але там скло - над тобою та поряд. аж голова кругами йде. акула дивиться на тебе, а ти на неї.
хіба що не торкається.
щасти.