ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Матіос (1959) / Вірші

 * * *
…Застрягну я колись
між будяком-парканом –
І з доброчесних уст посунеться між трав:
- Ця жінка не дурна.
- …Але, напевно, п"яна.
- А може, муж лишив?
- Чи любчик обікрав…

Та я не підніму свої остеклі очі,
Не задрижить тоді моя палка рука:
Я з радості умру, що вийшла з цеї ночі,
Де я була чужа усім, крім будяка.

1995




Найвища оцінка Макс Непорада 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Малишенко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-28 20:24:35
Переглядів сторінки твору 12298
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.744 / 5.17  (5.070 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 4.490 / 5  (4.806 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.10.21 19:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Малишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-28 21:41:04 ]
Сподобалась форма написання. Зовнішнє.
А от змісту відчути не можу. Розумію, але не співпереживаю. На жаль. Бо написано справді гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-28 21:58:45 ]
Сторінка створена редакцією "Майстерень" і вірш теж нами опублікований. :(
Сподіваємося, знайдемо ще і опублікуємо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 21:18:12 ]
Сей вірш із "ЖІНОЧОГО АРКАНУ". А ся збірка ("Жіночий аркан у саду нетерпіння") - є моєю настільною книгою. Вірші Марії надзвичайно живі, як і вся її творчість, що всотала, здаєься, стільки любові до рідної землі і людей, що треба мати чотири серця, щоб усе теє перейняти уповні.
Шкода, що вона так катастрофічно вузько представлена на наших прекрасних Майстернях:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 21:26:28 ]
Лише тепер зрозуміла чому ж мені не вдалося знайти цю сторінку раніше. Не там шукала.
Шукала серед "Майстрів"...
Оце так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 21:52:02 ]
Нікусю, просто у нас не має достатньої кількості творів знаної письменниці. І тому не можемо прийняти якихось рішень. І цей вірш донедавна був ледь не єдиний в Інтернеті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 21:53:41 ]
Ніко, якщо ваша ласка - надішліть мені на мейл ряд віршів і я їх опублікую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 22:10:34 ]
Добре. Наберу і одразу надішлю.
Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 22:13:10 ]
Дякую красно вам, Нікусю. Бо ви і знайшли тонке місце, і так акуратно натякнули на можливі виходи з цього становища.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-07 19:33:54 ]
Уклінно і щиро вдячна за анонсування:)
А тепер я наберусь нахабства і слізно попрошу всеж трішки відредагувати цей вірш.
Будь ла-асочка :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-07 19:48:33 ]
Ніко, ми всі вдячні саме вам. Бо ви надіслали редакції підбірку віршів Марії Матіос.
Зараз спробую виправити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-07 19:51:44 ]
Нікусь, так це тобі треба дякувати за щоденну кисневу подушку? Дякую, люба :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-07 20:03:43 ]
До речі, колеги, не забувайте про пряму кнопку виклику адміністрації на місце підступного "злочину" чи креативного "подвигу" -
• Оцінювання - поради і застереження
• Зв'язатися із адміністрацією - ось ця кнопка.

Але не забудьте вказати URL адресу проблемного місця.
Таким чином ваша інформація гарантовано потрапить на розгляд адміністрації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-07 20:04:37 ]
Ця кнопка для зв'язку є на кожній сторінці твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:12:25 ]
прочитав...
Уклінно і щиро вдячна за анонсування:)
А тепер я наберусь нахабства і слізно попрошу всеж трішки відредагувати цей вірш.
Будь ла-асочка :)
Може і неправильно зрозумів...
Та я не підніму свої остеклі очі
Автора немає, нахабства досить... Жартую.
Та я не підніму свої застиглі очі,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-09 07:16:17 ]
Вірш - чудовий.
Про зміст. Будяк - живий, і героїня - дуже жива.
А паркан і доброчесні уста, на жаль застиглі, нерухомі, мертві...
Остеклі, одним словом...
Можливо я і не правий...
Марії Матоос велике мерсі...