ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вячеслав Семенко (1945) / Вірші

 Погляд з срібного періоду
Прочитав по очах- "Я тебе не тримаю...",
і пішов у сиру нерозгадану ніч.
Та я знаю -
ти вітрильця , як чари з ромашки зриваєш,
і піддатливий віск
з догоряючих свіч
таємниці ранкові тобі розкриває.

Загадково у дзеркалі місяць всміхнеться,
опівнічно зітхне засинаючий сад.
І здригнеться,
затуманіє Усмішка
скельця - озерця,
розітнувши збіжить - чи сльоза чи роса.
І здається -
земля під ногами хитнеться...

Невсипущим чеканням,як знак запитання,
біля скроні дівочиться твій завиток...
До світання
ця солодка у грішній цнотливості тайна -
перший крок на хиткий і зрадливий місток,
від незнаних бажань- незвабливе вітання.

Між зірок мерехтіння - знайоме обличчя
віддзеркалить поверхня чарівного скла.
І все ближче -
ці лякаючі очі,
бентежні,незвичні...
Перед тим ,як в зіниці опуститься мла -
Тихо скрикнувши , ім"я моє ти покличеш.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-23 18:14:21
Переглядів сторінки твору 5259
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.708 / 5.5  (4.743 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.693 / 5.5  (4.790 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2020.12.17 04:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 18:57:32 ]
Привіт Вячеславе,
Йонкерс рулз!!! :-)
Прийшов троха побавитись у критика:-)
Мона???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 19:05:43 ]
Я так зрозумів що мо`. :-))))
Прошу напочатку відразу зазначити, що мені загально-охплююче вірш сподобався.
Як і вся зрештою Ваша поезія...
Отож,
переходжу на суб`єктивні проділи відзеркалення перечитаного:
***
"ти вітрильця , як чари з ромашки зриваєш," - "віртильця" чого: мрії, ходи, сукні...???
***
"ніч/свіч" - затерто-перетерта рима
***
"І здригнеться,
затуманіє Усмішка
скельця - озерця,
розітнувши збіжить - чи сльоза чи роса." - щось тут "затуманено" все сказано, як на мене - розтуманьте - будьте ласкаві. :)
***
"від незнаних бажань- незвабливе вітання." - щось тут я не зрозумів... і знова затуманів... :-)
***
"Між зірок мерехтіння - знайоме обличчя
віддзеркалить поверхня чарівного скла." - знов затуманено може "В між зірок..."
***
"Тихо скрикнувши , ім"я моє ти покличеш." - то що героїня має спочатку скрикнути, а потім покликати - так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 20:36:39 ]
Хай,Юрко, гавар"ю?Втішений негайною увагою.
По " колеї" -
1. Вітрильця - маленькі білі пелюстки,в моїй уяві
подібні на вітрила,
2. Якщо в повний місяць опівночі розмістити дзеркало під певним кутом,можна побачити
чиєсь обличчя,але перед тим воно затуманиться;
(ночі росяні),то по ньому ще й збіжить конденсат,а може й слізка?
3.Процес гадання на хлопця викликає у дівчини
непізнані(відсутність досвіду),ще їй не зрозумілі бажання,які будуть мати місце в майбутньому .
4.В дзеркалі відбиваються разом з місяцем і інші
небесні тіла,які мерехтять-ось між них і виникає
знайомий образ лиця, а від радості і сильних вражень дівчата часом скрикують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 21:02:35 ]
Файно - тепер "критик" насупив брови...
Тепер прояснилось - хотілось би щоби не лишень автору, ай всім решта не було туманно...
По колєї:
1) Тут мені хотілось лишень почути Вашу думку. Крапка.
2)Вибачаюсь, що ще раз процитую:
***
І здригнеться,
затуманіє Усмішка
скельця - озерця,
розітнувши збіжить - чи сльоза чи роса.
Я просто іду за Вашими розділовими знаками.
Дія а)здригнеться,
дія б)затуманіє Усмішка скельця - озерця,
дія в)розітнувши збіжить - чи сльоза чи роса.
: затуманіє усмішка (кого/чого) скельцЯ чи затуманіє усмішка В скельцІ
: розітнувши збіжить - розітнувши "що?"
3)Дякуючи поясненню - зрозумів
4)Тоді це не "між", а "у зірок мерехтінні"...
5)Хотів довідатися чи таку послідовніцть ви мали на увазі:
а) скрикнути
б) покликати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 21:40:50 ]
Для особливо обдарованих -
здригнеться усмішка в скельці, по якому пробіжить цівка рідини неясного походження,
розітнувши скельце надвоє.Мордалізація (типа лица)з"явилась не у світлі(мерехтінні)а власне
між них.В цьому сюжеті - власне така послідовність.Хоча буває і навпаки.
Вам добре, а я ще "ні в одном глазу..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 21:48:02 ]
Хіх,
Вячеславе, а Ви, що сердитесь на мене??? :(
Добре "обрадовані" підуть бавитись де-інде, коли так.
(забирає з пісочниці: 2 пасочки пластикові, 1-го ведмедика без вуха, чолг "Рудий" без 4х панцерних і без Шаріка...)
Успіхів :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-23 22:05:54 ]
А якщо на серйо.
Я просто звернув Вашу увагу на місця, які вважав дещо незрозумілими для читача.
Я сам грішник - маю купу віршів, які напевно сам і розумію, бо я їх сам і написав.
Не гнівайтесь, я припиняю свої коментарі...
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-23 22:06:14 ]
Боже збав,Юрію !я прекрасно розумію жарти і дякую за чудовий час. Надіюсь на подальші спілкування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2007-02-25 23:53:42 ]
Я бачу, тут якась монополія Юрія Лазірко і Вячеслава Семенко... все ж дозволю собі коментар (існує "Антомонопольне законодавство"). В загальному це Ваша, Вячеславе, найкраща поезія (а перечитала я майже всі). До речі в Ваших поезіях присутня таємничість, яку я дуже поважаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-26 17:08:39 ]
Дякую ,АП .А до таємничості привчають на цьому сайті.Я сам відчуваю - від класицизму переходжу до містики,і це не шкодить,ось тільки Юрко бурчить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-26 17:23:36 ]
Вячеславе,
Чудовий вірш - я хотів у критика троха побавитись.
Ну щоби нудно не було... :-)))
З повагою,
Юрко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-26 17:31:03 ]
Може хтось якусь оціночку клікнув ,га ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-26 17:37:41 ]
No prob! :-)