ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Дивитися вовком

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-10 23:15:22
Переглядів сторінки твору 5419
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-11 00:32:50 ]
А ось цей образ вовка значно відрізняється від того, який Ви, Юрію, змалювали 9-10 років тому, якщо не помиляюся...(той був більш ліричним і ще в ньому був присутній образ самотності, а цей мені здається більше переповненим енергією слів, переплетених між собою і зв"язаних у єдине ціле).
Над одною темою можна експерементувати у різних площинах, що Вам дуже вдалося! Також і формою вірш виразно вирізняється. (Про те, що гарно, не писатиму, бо це і так само собою зрозуміло!:)
От натрапила на найперше, що було на сторінці і вже приємно вражена і дякую Вам за це!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:35:20 ]
Дякую Іринко,
Люди, час, події - все міняється, але вовк ніколи не стане вівцею :)
З творчим вітанням,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-11 21:33:58 ]
о, новий імідж :)
вовк-самітник?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:30:23 ]
Угу,
Грррр... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-11 22:11:02 ]
Можливо, автор пояснить деякі незрозумілості, які лишилися після уважного читання-перечитання вірша?
1) Несуть тіло лапи у лігво до смерті - кого саме несуть? Якщо вовка, то він сам до себе у лігво біжить і його там чекає смерть? Якщо здобич - то вона сама вирішила бігти до лігва вовка, дресована тобто?
2) тримає й веде на побоїще ніс - взагалі-то голод веде, а ніс... що він тримає?
3) Путаною - шлях, а чорт - сутинер - невдалий образ, імхо. Якими ознаками шлях пов"язаний з путаною? І нащо сутинеру "заплутувати кроки", крім того, заплутати можна сліди, а не кроки.
4) зніміє у них під іклами нерв
господній - у кого "у них" і що таке нерв господній у вовка?
5) мов кулю вдягли у біле трико
у водне - це білий водяний вовк?
6) корид отченаші - який зв"язок між вбивством і молитвою?
7) хлепчіть звідти час - він вас оберіг - навіть якщо було б "ваш оберіг", фраза не має сенсу, бо час не може бути оберігом.
Щодо милозвучності, то дуже важко читати отаке:
"Кров з м`ясом", "тіло лапи".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:29:38 ]
Сервус, Че` :)
Ти не знаєш, на скільки я зрадів Твоєму коментарю - без жартів - насправді мені було
надзвичайно приємно, що врешті Ти почала робити, те, що я так невдало пробую
на протязі останніх енних місяців - а саме старатися дивитися в текст(и) і знаходити там
себе. Навіть не почавши аналізувати запитання - знімаю шапку і реверенсую.
Отже - це вже мені подобатись - заходити на ПМ, де окрім кусанини і медопомазання
майже ніц не відбувається (за бинятком деяких допоміжних коментарів від небайдужих людей і ВЛа.
1) Та ні - це лігво самої смерті, де вона переховується (не вовка).
Вовк біжить і його лапи переносять його тіло у те місце, де заховалася смерть.
2) Саме ніс і "тримає" і "веде" - бо якби він (ніс) відпустив - то слід би загубився.
3) З дуже простим Черунь - він "в`ючиться" і "піддається", як "путана", а кроки
"чорт" "заплутує" вовку слідами.
4) У соках... - коли перша їжа потрапить до шлукну - то Господу навіть нерви "здадуть"
5) Уяви собі сміг, а його кров "пропекла" наскрізь, утворилися "прогалини" у ньому -
я порівняв це з кулею яка пройшла через матерію (трико біле), ну "трико" - це "сніг",
а сніг - це вода.
6) "отченаші" - тут в значені, що інскстинкт вбивання (у вовка) відпрацьований, як зазубрений "отченаш"
а сама сцена вбивства - уявляється, як "корида", бо ми знаємо - хто зазвичай переможець.
7) "оберіг: - це не іменник тут, а дієслово минулого часу...
За милозвучність знаю - але яке полювання мо` бути милозвучним.
Звичайно - подумаю над милозвучністю.

Дякую Черуньчик,
Саме такі розмови і є корисними для взаємозрозуміння,
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-10-12 01:48:50 ]
А я як рада, що ти радий нарешты :))
Але все одно з коридами щось не теє...
"В її капіляри, неначе у чаші" - у чиї капіляри? Хустини??? Далі. "Любов наповняють корид отченаші" - тобто, інстинкт вбивства або сам факт його наповнює любов? Чи навпаки? Вибач, що прискипуюсь, але хочеться все ж таки зрозуміти: а шо ж таке автор думав, коли писав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 05:07:19 ]
Автор думав про Тебе, Че`, про як не загризти наших Ймостей
і про те - як це файно бути вовком, а не кенгуру, чи какаду :))))
Ну не те - то не те з коридами - ну їх на ... :)
Главноє штоби кастюмчік сідєл ;)
Важко поянити, що є самозрозумілим, Че`.
Любов`ю наповняються чаші, бо Бог дозволяє статися тому, що стається...
***
Ось уяви собі, що це така собі хустина, пронизана капілярами... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 01:40:47 ]
"Я вовком по світі блукаю,
долаю засніжені гони,
я сарну чи зайця шукаю,
та бачу — самі лиш ворони.

Якби мені сарну піймати, —
чи є що десь краще на світі?
Як радісно здобич тримати,
тремтіти з гарячої хіті,

за горло тендітне вхопити,
напитись пахучої крові,
а потім до ранку десь вити
самому в холодній діброві.

Але я був би й зайцеві вже радий,
це теж пожива у морозну ніч.
Хоч крихту ж треба втіхи і розради
невдасі, що біжить біді навстріч.

Ох, моя шерсть взялася сивиною
і очі вже не бачать, як раніш,
давно вовчиці вже нема зі мною,
є лиш мороз, колючий, як той ніж.

І марно мрію я про кусень м'яса,
душа моя від горя запеклася,
і біль я свій студити снігом мушу,
хай візьме чорт мою нещасну душу."

:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 04:54:19 ]
Дякую за власне розуміння,
побути у шкірі вовка - це супер, це варта.
Люблю цю тварину - тому мабуть уособлюю її до себе.
Ґів мі файв мен,
Волвс фор евер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-12 09:55:43 ]
Не хочеться перевіряти алгеброю гармонію. Гармонія присутня, алгебра недоречна.
Вразив твір. Вразив образ твору.
Шокував і просто вбив новий образ автора - замість світлих очей нашого ЛЮ з фото дивляться не злі, але втомлені безплідно-глухими і безпричинно-роздратованими дискусіями щілини вовчого досвіду і невовчої втоми. Що мусило статися, ніхто не замислився?! Дідько забирай...
Голод вовчиць не втихає, хлептати час вони не вміють і не навчаться, вони хлепчуть кров творця ночами, і ненаситні у цьому. Прагнеш звання пчесного донора?
Не витрачай сили, Юрку, поки ти ще ЛЮ, бо є небезпека стати ВО. Втім, з лю починається люпус, закодовано ще древніми.
Щодо деталей: "Несуть тіло лапи" - вічне прагнення до конкретики шкодить фонетиці - може, "несуть мене лапи"? Слово "сутЕнер" поправ.
Сильних місць перелічувати не буду, бо вірш є суцільно цільним і сильним. Дуже сильним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 03:46:06 ]
Лесю,
Дякую за все, за все, за все... і
прошу дуже - зняти оцінку - я не достойний бути на рівні наших класиків.
Пліз. Нехай буде 4.5 - думаю, що це відповідає рівневі.
Лет іт гов. Ай лет іт гов - іт дазн`т уорс зе плей. :)
Ейнт нав меттер вот самван сінгс.
Віз лав,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 07:08:25 ]
Дякую за допомогу - помилки виправлено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 13:47:01 ]
Це дуже добре, Юрцю, що ти змінив аватарку :-) Люблю знаєш вовків-одинаків, є щось в них шляхетне. Приємно що ти подав голос проти медопомазання, яке нічого гарного авторам, окрім розпухання еґо-флюсу, не дає. Цікаво чи виступаєш ти проти свого медопомазання? Чи тільки проти медопомазання окремих осіб жіночої статі ;-)

Стосовно твого тексту.Не буду повторювати перерахування "темних місць" , вони вже майже переаховані. Як людині, що вивчає українську мову, поясни б-ласка, що таке "хниці"...
І ще загальне зауваження: твої останні твори (маю на увазі впродовж півроку) втратили притаманну тобі ясність. От ти критикуєш дівчат, і можливо правильно, що їх твори незрозумілі. А твої ж твори також, без коментарів не читабельні. Пересічному читачеві, маю на увазі насамперед себе, твої тексти без розлогих коментарів, на кшталт твоїх пояснень ЛЛ чи ЧЖ, ніц не зрозумілі.
Останніми часами твої тексти мені все більше нагадують твори Вєліміра Хлєбнікова, але вони на відміну від цього футуриста позбавлені фонетичного експериментування, яке хоч якось виправдовувало Хлєбніковську "заумь".
З великою повагою,
але без медопомазання :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 04:46:11 ]
Так Інґварцю,
Ось такий я недолугий, втрачений усіх фонетичностей автор - не вмію догодити і не вмію писати... ;)
Пишу "бог-знає-що" і критикую інших - котрі у Твоєму понятті мабуть божества укр-суч-літу.
Але крім мене - ти знаєш багато людей - хто буде дивитися правді в очі?
В основному - всім наплювати - найбільше наплювати нашим "іменитостям",
бо вони - "Е-Г-О-Ї-С-Т-И(тки)". Мені від оцінок - ні холодно , ні тепло -
я знаю своє місце - не дурак.
Я проти медопомазання будь-кого - Тебе, мене, Папи Римського -
коли пишуть люди хвалебні - нехай пишуть - але текст залишається текстом.
Я зауважив, друже, Твою прискіпливість - і це прекрасно!
Значить мої тексти все ж - небайдужі. Ось тепер Ти розумієш мене, як мені
читати тексти, котрі я не розумію, котрі моє серце відкидає, все ж, на відмніну від Тебе,
я стриманіший в оцінках :) але це і так - невагомо...
Щодо "хниці" - це змешувальна форма від "хна". Не притендую на титул генія
укр. літ. чи світ. літ. Пишу фор фан. Темні місця - то темні. Ніхто (окрім ВЛ)
не зупине мене мотлошити, (коли це я відчуваю необхідним) наших іменитостей - а тим паче ТИ.
Не подобаюсь - пліз - не читай- викинь мене на смітник, як непотріб, але не забирай мені право
мати власну думку на те, що пишуть інші...
Інґварцю, дуже ціную Твою думку, завжди підводжу Твої смаки, я - просто недостойний уваги - я мрець, невдаха і графоман з малої букви, пишу незрозумілі тексти до яких потрібні роз`яснення,
бавлюся в слова, не можу писати ясно. Фор гад оф сейк - є стільки містячкових суперстарс, котрі потребують вашої уваги :)
Ладно, виговорився.
Інґварцю - Ти моя звйоздочка критиковна, тому люблю Тебе, як брата!
З повагою,
Л.Ю. :)
П.С. А все ж таки - вона крутиться... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ляна Лада (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 16:35:46 ]
Вау! значить я всетаки не помилилась в своїх висновках коли писала той горезвісний вірш :))
зауважте - ніякого медопомазання і близько не валялось ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 16:20:26 ]
Редакціє, де моя оцінка?
Якщо хтось має сумніви в моїй фаховій компетентності і висловлює їх у такий спосіб, то піду шукати розуміння деінде.
Ловіть мій вовчий погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-13 16:35:07 ]
Шановна Лесю, наш адміністратор Ростислав отримав на тому тижні настанови знімати всі оцінки (для авторів рівнів не вищих R2-R1min_, що вищі 6 - до речі, ідея шановного Юрія Лазірка.
Отож, перепрошуємо за суто технічні накладки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 17:11:19 ]
Все вірно - це моя ідея!
Надалі підтримую її.
Хоча я пропонував заміняти всі "6.5" і "7" на "6" ;)