ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.06.08 11:07
Життя переходить в грозу за плечима,
За спинами поглядів, що розвертаються в профіль,
Кривавий чорнозем, закидує пензель в картину,
І зганяє вгорі темні хмари вітрів художник.
Він міркує про час, він вслухається у водоспади,
У те, як гойдається маятн

Марія Дем'янюк
2024.06.08 10:03
Гайдельберг на долоні.
Ночі сумливобезсонні
Тихо вмостились на крівлі
І сповивали будівлі.
Дзеркало, манкі та річка.
В хвилі пірнула нічка.
Сон чи реальність...Не знаю.
Смуток в каштани вплітаю.

Іван Потьомкін
2024.06.08 08:44
По закінченні філфаку Київського університету мою дипломну працю за рекомендацією Лідії Булаховської, доньки славнозвісного мовознавця, взяли в збірник наукових статей і запропонували стати аспірантом Інституту літератури. Через деякий час завідуючий

Світлана Пирогова
2024.06.08 07:42
Дід Петро і баба Люба
Гратись в схованки почали.
Не повірите, ви, люди,
То мабуть, відьмівські чари.

Дід, як спить, то баба нишком
Самогон жене завзято.
Вранці тихо, ніби мишка,

Микола Соболь
2024.06.08 07:03
Чекає ранок сонячного вітру,
на повні груди дихає земля,
Аврора примиряє небу митру,
під неповторний танець журавля,
наповнене чарівності Полісся,
у повній тиші чути Божий глас…
Куди там до краси природи місту?
У цьому я увірився не раз.

Віктор Кучерук
2024.06.08 06:49
І не маниш, і не кличеш,
І не ждеш на мене теж, –
Лиш смієшся таємничо
Та спокою не даєш.
Бо з думок іти не хочеш
І вриваєшся у сни
Або голосом співочим,
Або поглядом ясним.

Ілахім Поет
2024.06.08 00:53
Ніч… Засинають Стокгольм, Копенгаген і Осло.
Ритм уповільнили Лондон, Варшава та Рим.

Знаю, все знаю… Ти справді давно вже доросла.
Я взагалі відрекомендуватись старим
Інколи можу… Такі вже у мене приколи.
І якщо справді багатство – це наші роки,

Артур Курдіновський
2024.06.08 00:36
Сиджу у кріслі. Зібрані валізи.
Куди мені? Питання всіх питань!
Гармонія сумного вокалізу -
Останній подих марних сподівань.

З надією пірнаючи в минуле,
Де восени не бачив сірих злив,
Я намагався так, щоб всі почули,

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 Істерика




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-06 20:42:34
Переглядів сторінки твору 11088
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.999 / 5  (4.807 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 3.958 / 5  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.656
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-06 23:49:47 ]
під вікнами роздовбаного особняку закінчувалася маніфестація декількох несвідомих жителів кварталу, які ніяк не хотіли второпати що нині суботній такий нудний вечір і всім людям доброї волі і потягом до рок-н-рольних жартів просто хочетсья трохи собі попуститися і пожартувати..
всім чогось обов.язково хотілося бачити Барбі з маркером і пачкою кулінарних рецептів на підпис, труподохторів в маринарках і фетрових капелюхах та напуцованих до золотого виблиску пенсне, Хемфрі Богарта з якоюсь новою моделькою аби зацінити нові шмоткові прибамбаси від кутюр Силіконового Болота, поспівати радісну пісню про Білого Кролика і п.яного в дупу Нафаню з Марсельєзою..
десь у натовпі пробігали навіть чутки про можливу повторного появу загадкової Ылиза в обіймах с сером Пньом які начебто мали прилетіти на смішній повітряній кульці, або ?
магія Богарта тим часом так і не склалася, розчаровано викинуті карти хутко прибрав розбещений Хрентефря, а те що не вдалося врятувати переїхала велика пожежна машина, яких тої осені було надто багато... вкінець знесилений кальян нарешті вирвався з підпаркету, викинувся у вікно від якого давно нічого не залишилося і з жахом, скиглячи при вигляді купок набитих бліх, плазунів і сусідів, поповз в напрямку американського посольства..
Святий Августін веселивь як дитина, збираючи із залишків равликів, валізок, мушель і рейтингів -як ото з конструктора лєго- щось дуже подібне на марсіанський весільний коровай..
всі були зайняті ділом і навіть не помічали зникнення Великої Залізної Діви з торбою, розбуханням манекену і повним розсіюванням каструльно-триперного смороду..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 00:12:11 ]
Тітонька Джемама повернулася до праведного вертикального положення набожної політкоректної афроамериканки кольору капучіно з крапелькою вершків, підібрала свої теплі, мов марципанове тісто, перса до корсету і заходилася фарширувати індичку до Дня Подяки хом"ячками непересічної нетраханої крутості, які боялися майже викиднів і атавізмів у вигляді старих світлин...
Марса виходила на ґанок і лущила боби, так, що вони летіли хтозна-куди, створюючи нові колонії Хрентефрів...

Ніхто не знав, що у Підпаркетті зачаїлися В. З. Діва і розбухаючий манекен...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 00:48:29 ]
коли через щілини паркету почало просочуватися брудне сіре тісто..Десь стогнала зґвалтована В. З. Діва..Тісто поглинуло огорожу і націлило вектор свого руху на патріотичні натовпи..
Німа сцена №4

Першою оговталась тітонька Джемама.. Вона розтопила піч і, збираючи тісто на совок для вугілля, заходилася випікати коржі, пляцки і кминові хлібці...
Марса витягала протвені із печі, а хитрий Нафаня майже фанатично підтримував пишні телеса своєї пані, щоб вони не падали у миску з борошном..
Так налагодився сімейний бізнес і народилося Відкрите Акціонерне Товариство під робочою назвою 'The Mothers', яким почав опікуватися сам д-р Нахман..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 00:59:48 ]
дуже повільно.. але тим напевніше) з-за року кухні висунув-таки свою розбещену чеширську морду Кролий Білик, який тільки що черговий раз відредагував профайл, втішений з того що лишився анонімним, і принюхався..
в повітрі ще трохи тхнуло хом.яками, але плазуни вже явно вивітрилися, індичка тіоньки Джемами гонорово зачинилася в Духовку а на дверцята косо-криво наклеїла постер Елвіса в обіймах з лялькою вуду від усіх злих духів і революційно натхненних борзо-перців..
колонії Хрентефрів воювали за незалежність, замість зброї застосовувалися думки-бульки і всякий гон в пакетиках, до власного парламенту був ще важкий довгий звивистий шлях - д-р Нахман підступно саботував революцію :(
кальян якому не дали візи вішався на кожному другому стовпі але всякі розчулені психи кожен раз стягували його і нахабно розкурювали, розказуючи свіжий анекдот про те як дирижабль вилетів в напрямку Португалії а по дорозі потрапив в Монголію..
труподохтори втомлені канканом всім бардаком кухонними запахами і залишками напалму на паркеті- повалили в клуб самотніх джентльменів дивитися бокс

загадкою вечора залишалася інтрига між ЗД і всякими манекеноподібними примарами підпаркеття...
зрештою, розгадувати і розпльонтувати це порно поки що нікому не доходили руки..
то й нехай собі :-)