ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
у гребені полину посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Пінгвіни летять – скоро осінь




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-21 18:29:37
Переглядів сторінки твору 10390
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.211 / 5.5  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.194 / 5.5  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2008-06-21 18:43:46 ]
Та цур Вам, Чорнявко! Таке придумати...
А корови у Вас не літають?!
Класна річ. Якось так сприймається... і як гумор, і як лірика водночас. Саме це й захоплює.
Бравіссімо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:07:59 ]
Ні, Несторе, корови літають у Зені. Тому він ходить в броньованій касці :))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-21 20:13:12 ]
Цікавий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:08:31 ]
Тішуся, що сподобалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 21:25:51 ]
Цей вірш мені здався схожим на схил, яким легко йти донизу, але так важко повертатися назад.
Але...
Часто буває, коли образи твору від початку до кінця стають все більш широкими, але ж саме тут - в перших рядках вже так багато... їх прочитав - наче отримав чашу, повну по вінця. і страшно розлити, не пройти - з напругою, хоч цей твір і читається на одному подусі, - віршем.
Але...
кінець знов стає площиною, паралельною горизонту,
ряд крапок ніби це підкреслює.
Але...
Але...
хм. не зважайте...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:10:54 ]
ОнЛі, а де тут, по твоєму, починається кінець? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 22:14:51 ]
А як на мене, то сильний в цій поезії саме кінець. Сподобався такий собі симбіоз жанрів і настроїв. Але, Чорі, чому Мальвіна, а не Маргарита? Так хочеться, щоб Маргарита...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:18:18 ]
У Маргарити, Оленко, був свій транспорт, якщо пам"ятаєш :) І потім, всіх багато, а фанери мало :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 22:21:39 ]
Та що той її транспорт, коли тут на фанері катають. А голяка на фанері, знаєш як круто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:37:50 ]
Чоррріііі-і-і-і!! Зарезервуй і мені місце на фанерці! І сто грамів моря, якщо не встигну долучитися до "попойки", дуже попрошу у слоїчок...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:41:49 ]
Дивлюсь, скоро фанерку двоповерхову доведеться робити :))) А моря - запросто, хоч 150 грамів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-06-22 01:24:28 ]
такі вони, сестри...
і від раю ближчі до краю...
і море випити, аби солі більше ні на кого не лишилось...
і благословити, навіть верхи на фанері, утрьох, чотирьох, п"ятьох...
а тоді - день сьомий.
мир і спокій. відпочинок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-22 01:41:16 ]
а тоді знову – початок, і знову до раю далеко, і знову солі - ціле море... і тільки viola d’amore вічна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-22 09:50:53 ]
Уже повсідались. Фанера по вінця набита
набралось дівчат і кобіт, всі - посестри
що будем робити, коли не злетить гвинтокрил
під вагою гріхів, що нанести зуміли в салон
ці красуні зухвалі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-22 10:15:05 ]
Доведеться штовхати з гори
гвинтокрилу фанеру:
потоки повітря її неоднмінно
врятують,
а разом із нею дівчат і кобіт -
всіх посестер,
Бо кохали вони – тому не грішні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Зубрицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-22 16:07:59 ]
Мені сподобалося. Окрім срібної струни і горя, яке шкрябає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-23 02:04:23 ]
Дякую. А чим вам не вгодили струна з горем? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-23 01:38:51 ]
Насправді, Чорнявко, класно. Текст сподобався, тому одразу ж поспішив оцінити й прокоментувати. А тут узагалі прозрів: коменти (насамперед Ваші відповіді) - просто бомбові. Приємно читати. Аж часом і втручатися здається недоречним: дуже все елітно, аристократично, по простому - файно.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-23 02:11:56 ]
От як раз ви, Володю, будь ласка, втручайтеся, не соромтеся. Завжди приємного поспілкуватися з розумними людьми :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-23 11:16:52 ]
Пінгвіни - українські народні птахи.