Просто судово, ви не подумайте, що то я в бік колишньої шпильки кидаю, просто Іванів вірш таааааааакий класний)))

Чудово, себто))

А не легше нове написати?)) Он скільки Муз по Самвидаву тиняється непригрітих)))

Все, регочу аж не можу;)-----

Кентавре! Вище хвоста :)) Нам ли быть в печали? :))
А "кучеряві верболази" - це класно :))

Чорнявко, про що Ви думаєте? Ворболози, а не верболази! Але то майже цитата з моїх студентських часів. То наш історик любив мрійливо постогнати, що студент зі студенткою під кучерявими вербами прогулюють його лекцію.

Ет, біда просто з цими неконтрольованими асоціаціями у мене :))

Іване, які вірші - такі й коментарі.
З повагою - ЛР.

Іване, щось мені останнім часом не пишуться коментарі. А, буває ж, хочеться:)
Зразкова у Вас вийшла дуєль, так від рукавичок - одразу на вірші. І правильно! В таких ситуаціях вірші виходять промовистими, як ніколи:)

Проза під чай і сухарі - шикарно!
"сіль пудами, зорі - в Times New Roman…" - оце так викриття:)
З повагою,
НН)

:) Дякую, Ніко. Зате у Вас вірші чудово пишуться. І то ж класні вірші!

:) Дяаакую. Так се ж я вже тут, у таких авторів, як ви, навчилася;)

Симпатичний та різногранний витвір мистецтва. Співчутлива самокритичність пронизує мене наскрізь, змушуючи замислитись над високим... Вітаю. Мені справді дуже подобається!