ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
і гребені огляну посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його

Віктор Кучерук
2024.06.05 06:17
Сонце гріє й світить
Дужче, ніж завжди,
І засмагле літо
Кличе до води.
Бо прогріта річка
Так в спекотний час,
Що кипить водичка
Для зраділих нас.

Артур Курдіновський
2024.06.05 00:46
Шосте вересня. Костянтинівка.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Чорний вибух. Дим. Будьте прокляті!
На віки!

Костянтинівка... Костянтинівка...
Мирний риночок у вихідний.
Буде ворогу віддзеркаленням

Борис Костиря
2024.06.04 23:06
Проростає трава на могилах.
Проростає крізь біль і красу.
Проростає на долах і схилах
Та печаль, що прийшла завчасу.

Проростає скорбота на скронях,
Проростає спокута в руках.
Проростають надія, мов сонях,

Іван Потьомкін
2024.06.04 13:25
Радиш тримати такт із тими,
Хто годен лише осуду й зневаги.
Та про який там такт мова може йти,
Коли з-за такту, немов шуліка на курчат,
Він кидається з несусвітніми прокляттями
На ошелешену од несподіванки невинну душу.
…Ні, видно, не судилось доро

Микола Соболь
2024.06.04 10:10
Мовчить журавель над криницею,
вітер гуляє селом,
діти хворіють столицею,
з дому злітають гуртом.
Зрідка прилинуть до матері,
трохи вдихнути тепла,
місто впіймало їх ятером,
мойра окутала зла

Віктор Кучерук
2024.06.04 05:02
Без історії роду
Важко нам обійтись, -
Перерив я до споду
Всі архіви колись.
Тільки жодної вістки
В установах нема
Ні про прадідів, звісно,
Чи бабусь, зокрема.

Артур Курдіновський
2024.06.04 00:38
Не зруйнував. Не зрадив. Не порушив.
Але жорстоко ставить до стіни
Самотність, що впивається у душу,
Самотність, що вгризається у сни.

Неначе сулема отруйним паром
Все нищить, замітаючи сліди.
Рішучий видих. Щастя - незабаром...

Ілахім Поет
2024.06.04 00:24
Вже слова стали зайвими - отже і дим
Біля губ в'ється, мов балерина по сцені.
Хоть повірити важко – я теж молодим
Був колись, та давно… мабуть, ще в плейстоцені.

Де солодкою посмішка вчора була,
Щось, я бачу, дедалі кислішає міна.
Ти брехати н

Світлана Пирогова
2024.06.03 21:53
Задивилась на поле пшеничне:
Колосіння зелене, зернівки налив,
А вгорі небо синє правічне,
білих хмар одиноких розмитий курсив.
Мабуть, небо писало...Не вздріли?
Бо ж підступно підкралась жахлива пора,
І летять знов ракет чорні крила,
І оговтатись

Ісая Мирянин
2024.06.03 18:59
Ти ніби мала за собою крила,
І я піддався чарам твоїх вій,
Щоби в коханні клястися одній,
Лише тобі віддати серце, мила.

І ця любов, неначе буревій,
Так легко все життя моє зломила,
Що і не знав був я, яка то сила,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Батьку

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-02 09:42:40
Переглядів сторінки твору 2902
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-02 10:20:20 ]
Знайомий настрій.....кілька разів писала про батька...вітряного. Бачила подеколи. Схожим був на Д. Нагієва. Мачо.
Високий, сииноьокий, жінкам подобався... Одна приходила і казала: Віддай Івана, він мій... Що відчувала дружина? Навіщо терпіла...
Вдома зрідка був, вчити уроки мені наказував.
Наче жив із нами, наче гостював...
Дивна моя красуня-мама, розлучалася, Іван просився, приймала...
"А я Сонечку люблю..."- казав батечко...
І деренчав мотоцикл на далекі села... мене садили на заднє сидіння чи малою на бак... Я могла загинути з батьком, що напідпитку гасав...Мало не втопилася в озерці Крутоярівки...ніхто не слідкував з берега.
Мамо, чому ти таким своє життя створила - запитую не раз. І не знаю...дорікати чи жаліти жінку, що сприрається на ціпок, вигулює старість. Дитячі психологічні травми невигойні. Дякую за поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-02 10:22:31 ]
(спирається)
А відкрию альбом, то бачу красиву сім'ю: батька, маму і дівчинку з жоржинами - Світланку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-02 11:03:40 ]
Дякую. І прошу вибачення за, так би мовити, "гру на нервах" і серфінг "на хвилях пам'яті".
Якось пожартував, коли розмовляв з сином щодо останньої волі. І виник Пер-Лашез.
А нам ще жити і жити за волею Божою.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Деркач (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-02 10:57:26 ]
Мені немає за що соромитися батька, хоч погляд з фотографії теж суворий. Але про це напевне було б краще написати книгу.
У Вас вона коротенька, але об'ємна.

...думки і водночас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-02 11:07:50 ]
...та нема за що)
зрозуміла, що син обіцяв аж там...
Живімо ще довго.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-02 14:24:21 ]
У кожного своє. Про себе промовчу дуже болюча тема. Головне, щоб моя донечка не відчула того болю, що відчув я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-02 15:40:57 ]
Лірична настроєвість Ваших віршів є беззапречним аргументом щодо їхньої душевної земної суті. На користь, во славу, для правди.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-07-02 15:33:51 ]
Шість соток городу... Що то є? У мене -- 10 соток... То це тільки для розігріву м"язів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-02 15:43:05 ]
Як завжди - вражаєте позитивом :))
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-07-02 15:43:25 ]
Я теж без батька виріс... Його вбили, коли мені не було чотирьох років... Запам"ятав батька я не чітко, а та одна місцина, де він ніс мене на плечах,закарбувалася назавжди, і так, що здається бачу довкола кожну травинку, чую здивування цвіріньків,ніби все - вчора було...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-02 15:52:52 ]
Спічуваю.
Можна вирости бійцем. Бійцем за життя - і без батька, а можна і без нікого іншого, але яким бійцем, на що здатним, до чого бути готовим, яким спартанцем...
Та була матуся, потім армія і флот.
Ні "ботаніком", ні кровожерливим стрільцем або сентиментальним м'ясником якось не вийшло.
Якісь гени...

Ваші коментарі надзвичайно влучні.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-02 20:53:24 ]
А в мене 15 соток. І в тещі є. Можу позичити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-02 21:03:34 ]
Мені би десь біля Ботанічного саду - щоб вигідно продати. Праця не в тренді.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-02 23:47:15 ]
Так, вигода - ціпкуща зараза.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-07-03 07:22:18 ]
Спасибі, шановний пане Юрію, що відкрили досі не займану тему. Я один з тих, хто не бачив і не чув батька. Все своє життя намагався створити сімейне вогнище, де б усі були друзями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-03 20:00:09 ]
І Вам подяка.
Ю. С.