ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.10 22:33
Пошрамоване тіло ночі
відкрилося свою оголеністю.
Те, що було сховане
за сімома печатками,
явиться таємничим голосом.
Жагуче тіло ночі
відкрите для екстазу.
За його шрамами

Іван Потьомкін
2024.06.10 12:50
Цап пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густіш

Юрій Гундарєв
2024.06.10 11:50
Для мене Поет і Порядність - слова одного кореня. У мене навіть є однойменний вірш, який планую згодом опублікувати. А тому оголошую про створення літературного гурту з такою назвою «ПОЕТ І ПОРЯДНІСТЬ». Звичайно, це не якийсь офіціоз, а скоріше, літера

Юрій Гундарєв
2024.06.10 09:33
Спостерігав байдужий інтернет,
як катували і паплюжили мене:
накинулися люто, мов шакали,
і - розірвали…

Розсипалась журба розчинна
філософа з дитячими очима:
лише один відчув пекучий біль,

Світлана Пирогова
2024.06.10 08:35
Ожинове цвітіння не ламайте.
Сприймайте цю красу червнену
Сердечним поцілунком із розмаю
Під колом сонця променевим.

Ожинове цвітіння, мов прикраса,
Що згодом ягідкою стане.
Омиє дощ її, краплинок маса,

Артур Курдіновський
2024.06.10 07:22
Він словом нищить бездарів-поетів
Миколу, Олександра та Артура.
З чужого ліжка наш творець сонетів
Питає чемно: "Вірно, дядя Юро?"

Олександр Сушко
2024.06.10 05:33
Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,
Вчувається із хоботів "Курли!".

В ключах рожевощокі слоненята,
У авангарді - моцні товстуни.
А, мо', усе покинути до ката,

Віктор Кучерук
2024.06.10 05:09
Оце і є, напевно, щастя,
Коли, звільняючись од сну,
Цілую теплого зап'ястя
Твого приємну білизну.
Рамен торкаючись устами,
Волосся здмухую з чола,
Перебуваючи в нетямі
Від втіх, що в дім ти принесла.

Микола Соболь
2024.06.10 02:19
Листи в редакцію, з редакцій…
Це листування без кінця.
Серед напливу публікацій
згубили заповідь творця.
Себе поети уявили
чи небожителями, чи…
Скрипить й моє перо щосили
з порожнього в пусте ллючи.

Артур Курдіновський
2024.06.10 01:20
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості,

Володимир Бойко
2024.06.10 00:07
Життя складається з пригод і втрачених нагод. Дивакам цей світ видається дивним, злочинцям - злочинним. Добрим людям світ видається добрим. Коли пізнають добро, зло прикидається неопізнаним. Усяке маленьке уявляє себе чималеньким. Собаче серце

Борис Костиря
2024.06.09 16:22
Я випив молодість твою,
Немов потужну течію.
Я ніби приручив змію,
Що жде в Едемському саду.

Пізнання дерево старе
Нечутно листям пригорне
І, відпускаючи мене,

Євген Федчук
2024.06.09 15:27
Якось один «досвідчений» тиран
Учив другого, як потрібно править.
Повів у поле, начебто у справах.
Якраз налитись колосу пора.
Отож, узявся полем він ходить
І колоски високі всі зривати
Аби пшеницю в полі порівняти…
Отак, мовляв, слід і з людьми ро

Ольга Олеандра
2024.06.09 12:25
Предсвітанок.
Напівпрокид.
Ночі навшпинькові кроки.
Вітру дмух.
Мурчання листя.
Під вікном
сопе котисько.
Серце утекло до тебе –

Володимир Невесенко
2024.06.09 11:44
Як не стрибай, – в небеса не злетиш,
сни не убгаєш в обрамки...
Он із дитинства лишилися лиш
в пам’яті бляклі відламки.

Вік свій прожитий просіяв увесь,
Боже, нема де спинитись.
Тільки й дитинства, що в маревах десь,

Леся Горова
2024.06.09 11:40
Вітру весело летіти
Лугом заливним,
Де ромашок білі квіти
Ніби буруни.

Легко гладить, ніжно хилить
Злякані братки.
Він такий сьогодні милий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Хароне, як перепливти..."

Відколи не люблю - відтоді не пишу.
Відколи не пишу - відтоді не живу.
Відколи не живу - відтоді не люблю...

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-15 17:12:51
Переглядів сторінки твору 9799
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 17:37:27 ]
бери це так по-подолянському...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 20:59:18 ]
О, Брате :)) Ви - головний садівник монастирського саду? Чи вродили груші в цьому році? :)) Дійсно, так написалося, як говорять у нас -"бери" замість вишуканого "бере". Незчулася. Мабуть, виправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 21:10:14 ]
"бери" - виглядає наказовіш, та якщо саме у тому епізоді потрібно якби відстороненої зйомки, можна й бере

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 21:12:05 ]
часом, що не хрон, то харон... sіc.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:29:06 ]
А, груші не вродили, вродив "хрон" :). То навіть краще :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:54:55 ]
обезволено любов, наче так ліпше, Світлано

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 23:50:12 ]
Цю, щоб жила, треба обезболювати, бо "відколи не люблю - відтоді не пишу". А взагалі-то її було б краще не зачіпати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-18 00:05:32 ]
ну так є. Знеболюючі-знечулюючі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 17:46:43 ]
коли поетичний люд збирається на епізодичних іменинах поезії або на, так би мовити, застіллі, то, напевне, лунатимуть лише самі оди (тости во славу) іменинниці та її, я сказав би, доньки, доньок, працівниці, працівниць, наймички (вибачте мені вільні абстрактні метафорири), наймичок, вже не кажучи про якихось ремісників від поезії. це ж свято. я так розумію. а коли це не свято, то немає ні од, ні здравиць. бо немає і поважної причини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:06:22 ]
Ну чого лише на застіллі ( хоча й логічно: на підстіллі оди вже не сприймаються :)). Можна з різних причин - "На дєнь восшєствія на прєстол" чи "На смєрть князя..." Це залежить від того, у чиї "тоги" вбереться одист-модист: у одежі Піндора чи у камзоли Ломоносова :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-15 18:00:24 ]
Ціанисті меди самоотруєних ілюзій - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:07:11 ]
А хіба не ціанисті? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-11-15 19:14:13 ]
Неймовірно!!! Як заклинання!!! Світлано, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:13:11 ]
Люба :)). А Ви пам"ятаєте інший болід, Володимира Пішка, якого Ви мені колись подарували?

В підворітні зими я, доведений до істерики,
Спалахну і погасну, як в небі нічний болід.
Просто осінь, кохана. Уже обморозився терен.
Просто осінь, кохана. В туманах поморщився глід...

Я пам"ятаю. І дуже часто Вас згадую, те, як Ви мене відчули у хвилину відчаю.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 00:44:33 ]
Містика? Чи неймовірне відчуття? Тільки вчора переслуховувала усі ті вірші - і про болід в тому числі... Маю такий годинний запис автора, де він читає свої вірші у супроводі музики...
Світлано, а Ваш вірш я читала вголос... трохи захрипла і тому - трохи загрублим голосом... так мені... аж кімната мінилася... дуже сильно написано, потужне слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-18 13:04:13 ]
Це не містика, Люба, це, напевно, Харон нас поплутав :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 19:14:38 ]
Йойойой! Містифіковано як! Чудесно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:17:51 ]
Єсс, містифік :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 22:19:55 ]
Як багато образів! Як багато запитань! Як глибоко! Проникає до сАмого денця серця! І міркуєш, і перечитуєш знову й знову! Дякую, пані Світлано, за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 00:00:59 ]
Запитань багато, але вони риторичні :)). Доброї ночі, пані Любо.