ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Просвітління (рондо)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-14 21:09:18
Переглядів сторінки твору 6843
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.520 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
РОНДО!
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 21:48:49 ]
Того селянства, яке йшло в ліси у 20-х роках, щоб чинити опір большевицькому режиму, того, яке творило Холодноярську республіку, справді немає, його знищено безжально. Але й нинішнє селянство не сліпе.Знаєте, Гаррі, хтось із сучасних філософів сказав: чинити опір режиму - це спонукати його до ще більшої агресії, ліпше ігнорувати його, і тоді він упаде сам. Актуальна поезія, на часі. Творчих Вам успіхів!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-14 22:21:39 ]
Ігнорувати не вдається. Влада втягує у всенародні гулянки-свята та інші масові заходи, від яких важко відмовитись, бо для пияка - це привід набратися, а для когось іншого - це і розвага. 40 мільйонів населення зроду-віку не бачило столиці. Бюджетники мусять робити одне, а не робити іншого. Партія влади є диктатурою, а не пролетаріат, селянство та трудова інтелігенція. Інститут народовладдя практично не має влади.
Може, це така нова суспільно-політична формація?
Моєму ліричному герою поки що посміхається доля.
А, може, у нього є якась генетична пам'ять, яка підказує саме те, про що Ви написали. Колабораціонізм йому не притаманний.
А як бути з комсомольським девізом "Кто же, єслі не я?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-14 21:55:18 ]
Рада, Гарріо, що Вас не полишає Муза.
Натхнення Вам і надалі.
Селянство жнивує. Тут не до барикад.
Правда, на заході дощі, тому і пишу у вільну хвилину.
Та й селянства, як такого уже й немає.
Землі розібрали великі агрофірми - а там робочих місць раз, два і нема...

Питання виникло за змістом.

Не хоче військо трударів,
Матроса жодного не стрів - не стрів хто?,
хоча розумію, що мова йде про закулісного лг(автора), який потім виринає - "я".

щиро, з повагою

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-14 22:30:35 ]
Вона має чудове жіноче ім'я - "Графоманія" або це не вона, а якесь Xtro, яке час від часу викликає творчий поклик.
Я побачив 0,777 і мені захотілось його зафіксувати. А як це зробити? Ризикнути втратити?
Та я вніс правку, і КП не змінився.
З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 22:54:30 ]
Що "розчарувало", то це після "привиділись кайдани" - чекав, що буде рима "майдани" - але "майдану" не було - і це добра :)
"Матроса" - а чому в однині, а не "матросів" - ?
НМСД "слово" повинно "зав*янути" - "НА вустах", а не "В устах" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-14 23:19:04 ]
"На устах" хай буде щосмь інше. Що-небудь гримасно-психомоторне.
У інших (не мого авторства) рондо, визнаних якщо не часом, то експертами та науковцями, які протягом усього життя заробляли на життя (вибач мені тавтологію) виколупуванням якихось творчих знахідок, як рондо, траплялись рими значно гірші. Та що у рондо? Навіть у куцих сонетиках дієслова римувались з дієсловами etc.
У рубайятах, де усього-навсього півтори рими, не менше.
Я намагаюсь створювати кільця. Дисциплінованого, як я жартома називаю це римування, в мене немає.
Я передивлюсь свій рондо. Знайдемо компроміс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-15 08:11:54 ]
Гарріо, ну Ви ж суперечите самі собі! Колабораціонізм ЛГ не властивий, кажете Ви. Чому він тоді до режиму подобрів? Це така іронія? Чому ж її тоді немає в перших рядках? Саме оце "подобрів" і змусило мене Вам написати.Чи не можна, щоб ЛГ позлішав у ставленні до режиму?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-15 12:35:04 ]
Я колись звертав увагу читачів і авторів сонетів на т.зв. "драматургію твору". Оскільки рондо і ронделі я вважаю чи не найвищою та найперфектнішою формою або родичем сонета, то хотілось би і в даному випадку не забувати про цю саму драматургію. Ліричний герой, як можна побачити, через пошуки і відчай знайшов свою форму протесту - таку як доброта.
А балачками, якими нині займається інтелігентного вигляду ботанік-опозіціонер, можна лише грати на руку режиму. На його прикладі завжди можна показати Європі - дивіться. Свобода слова діє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-15 12:45:54 ]
Читачу, може, хотілось би коміксів, а мені більш цікаві романи. Наприклад, один з них - такий як "Хождєніє по мукам".
Сюжет вже є для мого роману. Дійових осіб - безліч. Перезнайомлю між собою, скріплю романтичними лав-сторі, введу у владу, закріплю місце біля корита - і хай кожен з них будує своє життя і винаходить свою форму супротиву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-15 13:01:25 ]
Вчора мені теж читали вірші на схожу тематику... народ замислюється, протестує, проте з вилами навряд...

з повагою, я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-15 16:27:16 ]
Кожний з нас, патріотів своєї країни, має визначити для себе, як протистояти нинішній окупаційній владі ненажерливих узурпаторів. І не дивно, що ви там читали вірші. Це ваш внесок у цю важливу справу. Хтось друкує нові книжки, хтось будує нові хмарочоси, а кому пощастило - той сам працює у владних структурах. Там більше можливостей для будь-чого.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 15:45:56 ]
Я для себе вирішила, що "протистоятиму окупаційній владі" застосовуючи ті можливості, які маю - пишу зауваження та пропозиції до проектів нормативних актів, поки вони на стадії обговорення: - призведе до мождивості корупційних схем; - порушить права споживачів чи підприємств; - результати діяльності залежатимуть від політичних рішень, а не економічних процесів.... - черепашкою, але дещо коригують, дещо висить проектами вже більше року.

Головне не втрачати віру - де справедливість, там і правда, там і сила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 16:07:09 ]
Під час війни у німецький полон потрапив один радянський солдат, бо якийсь з солдатів німецької армиії співчутливо поставився до нього. Він не застрелив його під час атаки. Вони обидва виявились ботаніками. Радянському пощастило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 16:09:10 ]
Хай щастить :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 15:07:16 ]
Узурпаторська із душком недалекого минулого у новій іпостасі омана не краще за ліберальну. Суть не в ідеях, а у тих, хто ці ідеї використовує собі во благо, обманюючи при цьому більшість, хто більш талановито, хто менш. Доки народ якісно не зміниться, будуть дурисвіти гендлювати і вірою, і правдою, себто нашими душами. Позиція: усі вони однакові - це також результат людської дрімоти в смислі небажання самому діяти і впливати на події, а не чекати на появу нового месії чи героя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 16:07:53 ]
Суть не в ідеях - це так. Нових не вигадано, старі відступають в минуле. Приклади Турції та Єгипту є наочним доказом такого висновку.
То до яких ідей звертатись? Вочевидь, до тих, які втілені та за якими успішно функціонують держави, скажімо, європейської співдружності.
А наша держава - як дві Кореї разом, або як два В'єтнами. Якого президента не обрали б, яку команду той не зібрав би під своїми знаменами, все одно вийшло б ні се - ні те з точки зору тієї чи другої частини нашого суспільства.
Можливо, цей урок, який нам дає нинішня влада, піде на користь об'єднанню цих частин в одну більш-менш монолітну. Провінцій в Україні вже практично нема. Їхнє населення вимирає, перебирається до центру, або в боротьбі проти влади на місцях воно за розвитком політичної свідомості засвоює всі уроки - в т.ч., якщо не насамперед, і трайбалізму. Обрали "свого" хлопця з провінції - то "бачили очі, що купували" (с).
Нмсдд, не потрібні жодні нові ідеї, крім тих, за якими успішно функціонують на користь населенню інші держави.
Народ у нас дуже адаптивний, особливо пристосуванці з його числа, які практично один на одному і такими ж поганяють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 16:41:53 ]
Дякую, Гарріо, за таку розлогу реакцію. Переважна більшість ідеологій несе позитивне, зміни на покращання. Тому на перше місце має виходити чесність і порядність тих, хто під прапором ідеї приходить до влади. Інакше - повна зневіра до будь-яких програм і ідеологій. Це так просто - бути справедливим і правдивим, Але коли у руках владні повноваження, можливості і практична безкарність, то просте перетворюється у нездійснене. І віра у Бога не допомагає. Мабуть її, тієї віри, і нема, а є імітація із тією ж прагматичною метою: володіти, царювати, збагачуватися. Яке воно усе недолуге і дрібне у цих проявах лицемірства і лукавства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 17:38:59 ]
ВАВ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-07-17 18:08:14 ]
Якось беззмістовно (вибачте мені пафосно-мінорну сердитість) і якось не по-нашому. Змістовніше було б "овва". А "вав" (вибачте мені і показну серйозність) мені нагадує і "гав", і "вавку". А от "овва"... Це інша справа!
Мені (вибачте мені безгрішну нетактовність) більше до вподоби "оба-на" або "опа" чи "опаньки". Воно як не крути, а територіально майже спільне. І більш культурне мені до вподоби. А воно в мене виходить так, як бачите.

Вітаю з поверненням і, можливо, з новими творчими задумами. Територія сміху велика. Не загубитесь. Завітаю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 21:18:32 ]
Сильно написано. Без зайвих прикрас. По-чоловічому. Чомусь трохи нагадало стиль Івана Франка.