ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.09 16:22
Я випив молодість твою,
Немов потужну течію.
Я ніби приручив змію,
Що жде в Едемському саду.

Пізнання дерево старе
Нечутно листям пригорне
І, відпускаючи мене,

Євген Федчук
2024.06.09 15:27
Якось один «досвідчений» тиран
Учив другого, як потрібно править.
Повів у поле, начебто у справах.
Якраз налитись колосу пора.
Отож, узявся полем він ходить
І колоски високі всі зривати
Аби пшеницю в полі порівняти…
Отак, мовляв, слід і з людьми ро

Ольга Олеандра
2024.06.09 12:25
Предсвітанок.
Напівпрокид.
Ночі навшпинькові кроки.
Вітру дмух.
Мурчання листя.
Під вікном
сопе котисько.
Серце утекло до тебе –

Володимир Невесенко
2024.06.09 11:44
Як не стрибай, – в небеса не злетиш,
сни не убгаєш в обрамки...
Он із дитинства лишилися лиш
в пам’яті бляклі відламки.

Вік свій прожитий просіяв увесь,
Боже, нема де спинитись.
Тільки й дитинства, що в маревах десь,

Леся Горова
2024.06.09 11:40
Вітру весело летіти
Лугом заливним,
Де ромашок білі квіти
Ніби буруни.

Легко гладить, ніжно хилить
Злякані братки.
Він такий сьогодні милий,

Віктор Кучерук
2024.06.09 05:56
На узбіччі похилім,
У задусі страшній, –
Покриваючись пилом
Вже поблід деревій.
А безсмертник жовтіє
Так яскраво, немов
Не впливають події
На довічний приков.

Олександр Сушко
2024.06.09 04:35
Вечірній легіт, щебети, нірвана...
Вмочає сонце пензля в яру мідь.
Це літо - як мелодія прощання,
Туманами і росами дзвенить.

Мені ж пора туди, де плаче осінь,
Гаряча охра зріє по садах.
Усім пробачив, борг віддам і досить:

Артур Курдіновський
2024.06.09 00:20
Які слова солодкі та чудові:
"Абняцца, паміріцца і прастіть"!
Запрошую вас, пані та панове,
До Харкова, де чорна - кожна мить.

В моєму місті бомби та ракети -
Залізна безперервність. Вічний струм.
Тут дуже важко пишуться сонети

Віктор Михайлович Насипаний
2024.06.08 21:14
Біля дошки став Микита.
Треба в реченні одному
Відшукати хлопцю швидко
Однорідні члени в ньому.

Він зітхав, чесав за вухом,
Бурмотів про школу, втому,
Бо не знав ні сном, ні духом,

Микола Соболь
2024.06.08 20:17
Джомолунгма пригірок не більше,
до вершин Парнасу лізуть всі,
чупакабра наплодила віршів
й дожирає руцями мюслі.
Хоч тваринка пише примітивно,
базгранину видає за хист
так воно не надто, друзі, дивно
гицель - поетичний аноніст.

Юрій Гундарєв
2024.06.08 19:02
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЯ ДРУГА Та сама кімната. На обшарпаному диванчику сидять Сатир і Сенсей. СЕНСЕЙ. А чого ти мовчиш про цю драму? САТИР. Ти маєш на увазі «Тріо письменничів»?.. СЕНСЕЙ. Так-так - «поетичів»! САТИР. Та я ж її не читав. Без окул

Борис Костиря
2024.06.08 16:15
Я розгубився у джунглях
нескоримих питань,
вічних викликів буття.
Вони нагадують
хаотичний порив думок,
клубок суперечностей,
із яких неможливо вийти,
мене дряпають чагарники,

Володимир Каразуб
2024.06.08 11:07
Життя переходить в грозу за плечима,
За спинами поглядів, що розвертаються в профіль,
Кривавий чорнозем, закидує пензель в картину,
І зганяє вгорі темні хмари вітрів художник.
Він міркує про час, він вслухається у водоспади,
У те, як гойдається маятн

Марія Дем'янюк
2024.06.08 10:03
Гайдельберг на долоні.
Ночі сумливобезсонні
Тихо вмостились на крівлі
І сповивали будівлі.
Дзеркало, манкей та річка.
В хвилі пірнула нічка.
Сон чи реальність...Не знаю.
Смуток в каштани вплітаю.

Іван Потьомкін
2024.06.08 08:44
По закінченні філфаку Київського університету мою дипломну працю за рекомендацією Лідії Булаховської, доньки славнозвісного мовознавця, взяли в збірник наукових статей і запропонували стати аспірантом Інституту літератури. Через деякий час завідуючий

Світлана Пирогова
2024.06.08 07:42
Дід Петро і баба Люба
Гратись в схованки почали.
Не повірите, ви, люди,
То мабуть, відьмівські чари.

Дід, як спить, то баба нишком
Самогон жене завзято.
Вранці тихо, ніби мишка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Дівчинка з ліхтариком (1995) / Вірші

 Чтоб отвыкнуть от горя




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-06-29 10:27:03
Переглядів сторінки твору 1760
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.710 / 5.5  (4.859 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.116 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.30 15:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-29 19:33:40 ]
поєднання "водопада" і "мислі" - навіяло "растекаться мыслию по древу" :) щось в цьому є
1) "гордой грусти" - НМСД поєднання непоєднуваного: сум не може бути гордим, "сум" має відтінки і глибину, а гідності в ньому немає
2)рядок "Больше жизни в те серые ночи" - нелогічний: вночі треба спати, тому "більше життя" підходить до "світлої, денної пори"
3) строфа:
И не жду я теперь у порога,
с ясным взглядом шагаю вперед,
восславляя единого Бога
и надеюсь, что кто-то поймет. - лунає якось по-сектантськи
4) "Я отсюда беру вдохновенье," - звідки? так і не зрозумів звідки?
З повагою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дівчинка з ліхтариком (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 11:10:44 ]
Спасибі за відвертий коментар і за те, що прочитали. Сподіваюся вам сподобалося хоча б щось, бо вірші російською я пишу не часто.
1)"гордой грусти" - по чітким мовним правилам згодна, але в якому вірші все чітко і загнано в рамки? Гордий сум - це засіб виразності, бо сум також не може їхати на коні. "Грусть" - образ того ж суму котрий неминуче настане, а гордий він, бо має відчуття своєї сили і вірить в те що вона безмежна.
2)рядок "Больше жизни в те серые ночи"- Ну навіщо ж ви ніч заганяєте в рамки? Спить вночі той, хто хоча б може заснути, а що робити іншим? Поясню: ніч - час романтики. Повний місяць, яскраві близькі зорі, чорне полотно небес, свіжість життя, особливо влітку і тиша... Ось яка повинна бути ніч, а не "сіра", як у моєму вірші.
3)Ну чому одразу по-сектантськи? Єдиний Бог поки один для всіх православних. Ліричний герой мого вірша вірить в вищу силу, котра допомогла йому підвестися, славить її і сподівається, що хтось, хто не вірить зрозуміє його.
4)
Мне не нужно теперь избавленье
от тяжелых страданий земных.
Я отсюда беру вдохновенье,
Згодна, трохи збиває, але якщо подивитися на два попередні рядки, то зрозуміло що і звідки. Натхнення від тяжких страждань. Може знову й не логічно, але натхнення у всіх різне.
Сподіваюся, що відповіла на всі ваші запитання.Щиро вдячна за оцінку.)
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-29 19:34:38 ]
Іще, майже всім людям, кого я коментую - ставлю 5.5 (це найвище що мені дозволено ставити, нажаль, а так би міг і більше поставити...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-06-29 20:48:24 ]
сум може бути гордим... романтично... романс, просто співається


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дівчинка з ліхтариком (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-30 11:12:03 ]
Спасибі, Тетяно)