ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.08 08:44
Кислиці з Довженкового саду
По закінченні філфаку Київського університету мою дипломну працю за рекомендацією Лідії Булаховської, доньки славнозвісного мовознавця, взяли в збірник наукових статей і запропонували стати аспірантом Інституту літератури. Через деякий час завідуючий

Світлана Пирогова
2024.06.08 07:42
Гумор. Схованки
Дід Петро і баба Люба
Гратись в схованки почали.
Не повірите, ви, люди,
То мабуть, відьмівські чари.

Дід, як спить, то баба нишком
Самогон жене завзято.
Вранці тихо, ніби мишка,

Микола Соболь
2024.06.08 07:03
Краса природи
Чекає ранок сонячного вітру,
на повні груди дихає земля,
Аврора примиряє небу митру,
під неповторний танець журавля,
наповнене чарівності Полісся,
у повній тиші чути Божий глас…
Куди там до краси природи місту?
У цьому я увірився не раз.

Віктор Кучерук
2024.06.08 06:49
* * *
І не маниш, і не кличеш,
І не ждеш на мене теж, –
Лиш смієшся таємничо
Та спокою не даєш.
Бо з думок іти не хочеш
І вриваєшся у сни
Або голосом співочим,
Або поглядом ясним.

Ілахім Поет
2024.06.08 00:53
Трішечки казкове
Ніч… Засинають Стокгольм, Копенгаген і Осло.
Ритм уповільнили Лондон, Варшава та Рим.

Знаю, все знаю… Ти справді давно вже доросла.
Я взагалі відрекомендуватись старим
Інколи можу… Такі вже у мене приколи.
І якщо справді багатство – це наші роки,

Артур Курдіновський
2024.06.08 00:36
Сумний вокаліз
Сиджу у кріслі. Зібрані валізи.
Куди мені? Питання всіх питань!
Гармонія сумного вокалізу -
Останній подих марних сподівань.

З надією пірнаючи в минуле,
Де восени не бачив сірих злив,
Я намагався так, щоб всі почули,

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
* * *
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
Сутність і критерії ґеніальности в О. Вайнінґера
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
Дім-дрім
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
На рівні підсвідомості
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Поготів
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Легенда про королька
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю...
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ольга Бражник (1981) / Вірші

 ***
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-29 18:47:55
Переглядів сторінки твору 4692
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.267 / 5.5  (4.937 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.915 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2019.01.18 15:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-06-29 19:03:19 ]
Щастяподібно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Воркун (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-29 19:24:37 ]
Дуже образні рядки...особливо мені сподобались ось ці:"Педантично записують кадри
Провидіння нахабні очиці…". Проникливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-06-29 23:03:07 ]
Класно написано, Оль!
Я чую литаври... І,звичайно, щастяподібно!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-06-29 23:08:34 ]
Дякую, друзі. Мені теж це слово дуже сподобалось, не змогла відмовитися від нього:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 00:59:47 ]
так вершково... щастяподібно..

і щастяпобідно!!!

Гарно, Олю! Незвичний ритм і мова самобутня...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 18:40:00 ]
Дякую, Вікторіє. Дуже приємно, що Вам сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-30 10:10:32 ]
Гарно вийшло!
Люблю шоколад - відчула його присмак!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-06-30 10:42:31 ]
прикольно)
гарна чашка на аватарці))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-07-01 18:40:55 ]
Дякую, Ліно, Юль - за чашку окремо:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 08:31:04 ]
Щастя по вінця... Ще б риму в кінці першої строфи...
Вона так проситься!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 10:46:15 ]
Дякую за увагу, пане Іване. Повірте, рима там є:) Це, звичайно не зовсім те, що "життя-майбуття", проте...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-07-04 10:50:28 ]
О, "життя-майбуття", "кохання-страждання" - це вічні рими, як і класичні "очі-ночі")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 12:27:24 ]
"хлібом - щастяподібно" - цілком нормальна, асонансна рима.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 11:50:01 ]
Ну тоді скажімо так: я не смію вчиняти замах на вічне:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-04 12:04:58 ]
Хочу ще раз поділитися своїми скромними спостереженнями, щодо "надто звичних" рим, чи "надто банальних", як дехто в нас каже.
Проблема "очі"-"ночі", як на мене, ж бо зовсім не в тому, що це вже звучало раніше, і не одну тисячу раз. А в тому, що поетичний простір, в який "злітається" з цих рим - фактично відсутній. Він повністю забитий тими чи тими рішеннями, правдивими чи ні, але забитий. Тому всі наші свідомі чи підсвідомі претензії лише від відчуття такої "обмеженості", тому, я цілком допускаю, що текст, де використовуються такі рими може бути абсолютно "новим" за поетичним баченням і мисленням (зрештою, саме це відрізняє хорошу поезію від початкової, чи ні?) - і тоді проблеми не виникає.

Зрештою, ми як надмірно переконані в своїй буцімто правоті критики, могли би замислитися, чому Бог не відмовляється в природі переходячи від створіння до створіння - ні від "очі", ні від "неба", ні від "ночі", ні від "треба"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 12:41:39 ]
Безперечно, рими - це не "глина", з якої створюється вірш. Це всього лише інструмент, який допомагає в його створенні. "Глина" у нас всередині. І якщо з цієї "глини" вийшов достойний вірш, то рими лише відтіняють його, додають (чи ні) блиску чи цікавості (особливо це стосується дієслівних рим, імхо, які чудово можуть вписатися у талановитий вірш). Але: чи захоче досвідчений скульптор користуватися стертим-перезатертим, зношеним інструментом?

Щодо того, чому зберігаються в природі "очі-ночі-неба-треба" і т.ін. - то тут, нмсд, відповідь очевидна: є букви, з яких кожен вільний складати слова і ставити їх у той чи інший порядок. Це вже справа особистого вибору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 20:17:32 ]
...о. Дозволю собі приєднатися до РМ і ЧЖ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-07-04 20:38:40 ]
...щоб мене не запідозрили у змові з "метрами" і з самою авторкою... на мій погляд, асонансна рима давно вже завоювала собі простір і право на життя. до того ж , інколи буває страшенно цікавий результат, коли асононсують десь одна дві літери. У авторки у цьому плані йде шаленне освоєння асонансної рими. Респект! ну а про вічне, мабуть, просто промовчу: вірші як і діточки зароджуються, народжуються і живуть... паралельно однаково... чи може я не права? спростуйте мене!