ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.29 04:52
Я люблю береги придніпрові
І дніпрові глибини люблю
За натхнення оце загадкове,
Що підкорює волю мою.
Вздовж ріки ідучи обережно,
Й позіхаючи ледь після сну, -
Я вслухаюся в шум прибережний
Та вглядаюся в далеч ясну.

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Голіней (1974) / Вірші

 Вдовиця

Побіли, вдовице, білу хату
І моє волосся побіли.

Т. Мельничук

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-06-20 08:10:11
Переглядів сторінки твору 4847
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.549 / 5.5  (4.492 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.787 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2011.06.30 21:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-06-20 09:02:16 ]
Хвилюючий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:37:52 ]
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 09:02:51 ]
Мабуть, коли в хаті зроблено євроремонт, то можна звернути увагу на начебто другорядні речі - де яка картина і як вона інстальована на стінку - красиво, рівненько чи ні, і в якому бойовому порядку вишикувались слоники на серванті etc.
Такі дрібниці (це я ділюсь своїм відкриттям, а не зауважую) чомусь впливають на загальний вигляд і вернісажу.
Дріботить якось оцей Ваш "свійсвіт" або зливається. Кому як, бо стільки людей - стільки й думок (а це вже не відкриття).
І "щоБ ВСе" теж не comme il faut.
А про поетичну та ліричну складову не писатиму, бо це явище вже стало природним - коли один плаче, а другому смішно.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:43:09 ]
не знаю, що саме вас розсмішило? А за зауваження, спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 12:53:12 ]


Побілила вдовиця хату,
Бозна де ще знайшла тих сил,
Мов сходила борг віддавати
Тим, хто в парі поміж могил.

Одну кому забрала, другу поставила. Це для того, щоб дрібні недогляди не псували добрий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 15:43:29 ]
дякую, поправив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 16:17:36 ]
"щоб все ще кохати".
То есть, чтобы все еще любить? Или как? Я как человек, изучающий украинский язык на примерах поэзии, пытаюсь не только читать, но и правильно понимать. Потому что скоро займусь сначала легким плагиатом, а затем начну и сам выдавать вирши собственного украинского сочинения.
Рифма "хати - кохати" очень-очень удачна. Она непотопляемая. На ней взросло не одно поколение поэтов. Об этом я узнал здесь, на сайте. Теперь знаете и Вы.
О слияниях согласных уже писалось, но их больше, чем указано. А они влияют не только на модуль прозрачности, но и на благозвучие.
Конечно же, можно отмахнуться от всего, сконцентрировавшись на горе отдельно взятой вдовы, и рыдать - в том числе и от комментариев, а можно просто писать красивее даже о совершенно пустопорожнем явлении, а не о чьей-то душевной ране.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:44:55 ]
Потапов - скажи своїй матінці й сам лиши мене в спокої. Домовились. А українською - не дай Бог, навіть не пробуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:49:37 ]
Мне известен Ваш убийственный аргумент. Я так и думал.
Бывайте здоровы. живите богато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-06-20 19:52:33 ]
И по-украински "боронь, Боже" или "не доведи, Боже".
Учи матчасть, перец.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:55:12 ]
Дурню, вивчи що таке діалект. Зроби щось корисне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 19:53:50 ]
І ще, я розумію, що я вам як кістка в горлі, але вивчивши, що таке банальна рима не тикай нею наліво й направо. Бо як кажуть: "Хай буде любов-кров, лише аби справжні кров і справжня любов". Ок?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 20:02:33 ]
Брек, хлопчики, брек!!!;-))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 20:06:38 ]
Бачія, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 21:37:31 ]
різниця між словом "перец" і "дурень" як між фліртом і сексом, тобто перейдено межу, а тому у цій ситуаціїї усе інше, в т.ч. вірші автора, - вторинне... на жаль... на жаль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-20 21:48:34 ]
отож - не поле перейти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-28 14:34:34 ]
як на мене, то такий образ вдови - дуже поширений в українській літературі. Якщо не помиляюся, найбільше розвинений у воєнний і повоєнний періоди.
Але ж сучасні вдови не такі ж бо нещасні й безпомічні. Так, є трагедія людської долі (коли втрачаєш чоловіка), проте жінка сьогодні - самодостатня, здатна утримувати себе і сім"ю.
Та й не лишається самотньою найчастіше, бо не війна нині...
Щодо лірики - непогано... але я б не обирала цю тему


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Голіней (М.К./М.К.) [ 2011-06-28 14:38:05 ]
мене надихнули слова Тараса Мельничука. А загалом цілком слушні зауваги.