ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.10 12:50
Цап пасся над урвищем крутим.
«Друже!- гукає десь ізнизу вовк.-
Який же ти безпечний...
Так же можна зірватися й у прірву».
Цап начебто й не чує.
«Заходиться на вітер, а там же нема сховку!..»
Немов на глум, цап підіймається ще вище.
«Трава густіш

Юрій Гундарєв
2024.06.10 11:50
Для мене Поет і Порядність - слова одного кореня. У мене навіть є однойменний вірш, який планую згодом опублікувати. А тому оголошую про створення літературного гурту з такою назвою «ПОЕТ І ПОРЯДНІСТЬ». Звичайно, це не якийсь офіціоз, а скоріше, літера

Юрій Гундарєв
2024.06.10 09:33
Спостерігав байдужий інтернет,
як катували і паплюжили мене:
накинулися люто, мов шакали,
і - розірвали…

Розсипалась журба розчинна
філософа з дитячими очима:
лише один відчув пекучий біль,

Світлана Пирогова
2024.06.10 08:35
Ожинове цвітіння не ламайте.
Сприймайте цю красу червнену
Сердечним поцілунком із розмаю
Під колом сонця променевим.

Ожинове цвітіння, мов прикраса,
Що згодом ягідкою стане.
Омиє дощ її, краплинок маса,

Артур Курдіновський
2024.06.10 07:22
Він словом нищить бездарів-поетів
Миколу, Олександра та Артура.
З чужого ліжка наш творець сонетів
Питає чемно: "Вірно, дядя Юро?"

Олександр Сушко
2024.06.10 05:33
Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,
Вчувається із хоботів "Курли!".

В ключах рожевощокі слоненята,
У авангарді - моцні товстуни.
А, мо', усе покинути до ката,

Віктор Кучерук
2024.06.10 05:09
Оце і є, напевно, щастя,
Коли, звільняючись од сну,
Цілую теплого зап'ястя
Твого приємну білизну.
Рамен торкаючись устами,
Волосся здмухую з чола,
Перебуваючи в нетямі
Від втіх, що в дім ти принесла.

Микола Соболь
2024.06.10 02:19
Листи в редакцію, з редакцій…
Це листування без кінця.
Серед напливу публікацій
згубили заповідь творця.
Себе поети уявили
чи небожителями, чи…
Скрипить й моє перо щосили
з порожнього в пусте ллючи.

Артур Курдіновський
2024.06.10 01:20
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості,

Володимир Бойко
2024.06.10 00:07
Життя складається з пригод і втрачених нагод. Дивакам цей світ видається дивним, злочинцям - злочинним. Добрим людям світ видається добрим. Коли пізнають добро, зло прикидається неопізнаним. Усяке маленьке уявляє себе чималеньким. Собаче серце

Борис Костиря
2024.06.09 16:22
Я випив молодість твою,
Немов потужну течію.
Я ніби приручив змію,
Що жде в Едемському саду.

Пізнання дерево старе
Нечутно листям пригорне
І, відпускаючи мене,

Євген Федчук
2024.06.09 15:27
Якось один «досвідчений» тиран
Учив другого, як потрібно править.
Повів у поле, начебто у справах.
Якраз налитись колосу пора.
Отож, узявся полем він ходить
І колоски високі всі зривати
Аби пшеницю в полі порівняти…
Отак, мовляв, слід і з людьми ро

Ольга Олеандра
2024.06.09 12:25
Предсвітанок.
Напівпрокид.
Ночі навшпинькові кроки.
Вітру дмух.
Мурчання листя.
Під вікном
сопе котисько.
Серце утекло до тебе –

Володимир Невесенко
2024.06.09 11:44
Як не стрибай, – в небеса не злетиш,
сни не убгаєш в обрамки...
Он із дитинства лишилися лиш
в пам’яті бляклі відламки.

Вік свій прожитий просіяв увесь,
Боже, нема де спинитись.
Тільки й дитинства, що в маревах десь,

Леся Горова
2024.06.09 11:40
Вітру весело летіти
Лугом заливним,
Де ромашок білі квіти
Ніби буруни.

Легко гладить, ніжно хилить
Злякані братки.
Він такий сьогодні милий,

Віктор Кучерук
2024.06.09 05:56
На узбіччі похилім,
У задусі страшній, –
Покриваючись пилом
Вже поблід деревій.
А безсмертник жовтіє
Так яскраво, немов
Не впливають події
На довічний приков.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Інше

 Зачекай * Жди меня * Wait for me




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-24 00:23:00
Переглядів сторінки твору 3948
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.395 / 5.5  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Строкань (М.К./М.К.) [ 2007-10-24 10:28:11 ]
класно.
Там здається у другому рядку "с" зникло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 10:41:52 ]
:_(

Я зупиняюсь тут – завмерла у чеканні,
На відстані думок, у колі протиріч,
Застигла у тобі, мов у янтарнім камені.
...Лиш очі підійми і поглядом поклич.

Юрко Кондратюк натякав, що питанням на питання не відповідають. А віршем на вірш? :)
Лазірко! Люблю... Вашу традиційну поезію!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 11:05:06 ]
Маю деякі поправки до російськомовного варіанту:

Жди меня, где листом
облетевшим листается (тавтология) вечность.
Вместо грязи и грез
душу ранит (ранить – процесс одномоментный, не повторяющийся) все глубже любовь.
Где испиты мечты,
кость сомнений грызет бесконечность.
Время метит чело,
но ни в глаз попадает, ни в бровь.

Не бесследно уйду -
невзирая... Мы встретимся скоро. (так встретимся или уйдешь?)
Ты не стой у двери
истекая свечёй в упокой (узкий термин, церковной тематики, мрачно).
Сколько голоса в нас,
сколько зла, бичеваний и вздора -
в сердце счастье на миг
попадает...( - ) и слышится бой.

Я оставлю тебе
Всё(,) чем жили, о чем лишь мечтали,
Пусть согреют слова -
это пламя от искренних строк.
И ты радость глотнёш(ь),
как прощаясь вдыхала (испила?) печали.
Но пока всё, как есть -
уходить не слетел (пришел) ещё срок.
(Многовато все в предыдущих строках уходят-разбегаются, но в итоге – все на месте)

Вновь настрою (налажу) струну -
пусть звучит, прорезается вера,
кроме Бога не дам
никому оборвать жизни нить,
Страх погубит себя,
в снах теряя свой облик химеры.
Для того, чтобы жить – (,)
нужно просто(,) прощая ( - )любить.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 11:30:35 ]
"знов-опалим" - "пожовтілим"? опадає листок лиш раз.

"скільки зла, бичування, опору" - за ритмом наголос "опОру", але значення тоді інше, "опОра", а не "Опір".

"пробачати, знову любить" - у "пробачати" зайвий склад.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-24 16:10:40 ]
Юрчик, "но ни в глаз попадает, ни в бровь" - не по-русски. Там дожна быть форма отрицания "ни в глаз, ни в бровь НЕ попадает"

"истекая свеч(о)й"
"как, прощаясь,"
"не слетел" - "не настал"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 17:01:01 ]
Дякую Друзі,
Юріє, Юлінько, Чорнявко,
Прислухався то більшості з порад...
Дякую Юлінько,
За вірш-відповідь - люблю... Вашу традиційну поезію теж. :)
Залишив без змін пару речей:
***
"душу ранит (ранить – процесс одномоментный, не повторяющийся) все глубже любовь." - чому Ви вирішили, що душу лише раз можна поранити - вона ж як "Прометей"???
***
невзирая... Мы встретимся скоро. (так встретимся или уйдешь?) - всі ми колись "встретимся" :)
***
истекая свечёй в упокой (узкий термин, церковной тематики, мрачно). - а хай буде "мрачнувато" :)
***
"пробачати, знову любить" - у "пробачати" зайвий склад. - ніби немає зайвого:
ок-рім-Бо-га-не -дам-я -ні -ко-му-жит-тя -рва-ти-нить,
Ми-для-то-го-щоб-жи -ти-про-ба-ча-ти -зно-ву -лю-бить.

Д-Я-К-У-Ю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-24 17:52:37 ]
"Не бесследно уйду" - "Но уйду не бесследно" (?)
"Вновь налажу (настрою) струну";
"кроме Бога(,)";
"облетевшим ворочится вечность" (есть слово "ворочается");
"и ни вглаз(,) и ни в бровь";
"Ты не стой у двери(,)";
"Для того, чтобы жить,
нужно просто прощая - любить".

В укр. варіанті "зліх снів" і в рос. "грез" - це зовсім різні речі, майже протилежні, бо "грезы" не бувають злими :))

Вибач за прискипливість :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 18:23:58 ]
Дякую Сонце,
***
"Не бесследно уйду" - "Но уйду не бесследно" (?)
мушу подумати...
***
"Вновь налажу (настрою) струну";
так було напочатку, але Юля порадила змінити -
замінив, як було.
***
Решту - замінив!
П.С.
Ех - Люблю прискіпливих - а особливо дівчат :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 18:38:03 ]
"душу ранит" - до душі претензій ніяких, лише до традиції вживання слова :)
всі ми колись "встретимся" :) - бе! ну нашо ж так?! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-24 19:39:03 ]
Юрасику, це знову я :))

В укр.варіанті: Ми для того, щоб жити -
пробачати, знову любить - ламається ритм через наголос в "пробачати". Може, ліпше "пробАчити"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2007-10-24 19:41:09 ]
"кость сомнений грызет бесконечность" - прям не бесконечность, а Сирко :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 19:59:14 ]
Ага - той Сірко - то такий кадр - від нього тіко лаю наберешсі... :)))
Дякую - виправив! :)