ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.07 16:42
Сонце радісно блискоче,
В небі плещеться блакить, –
Я від світла мружу очі,
Тінь шукаючи щомить.
Спекотливе літо душні
Дні дарує щедро так,
Що засмаг і непорушно
Сад причаєно закляк.

Самослав Желіба
2024.06.07 11:52
    Коли йдеться про Отто Вайнінґера, то спершу спадає на думку його характеристика статей. Але на нашу думку значно важливішим і цікавішим є його вчення про сутність і критерії ґеніальности та принципову різницю між ґеніальністю й талантом. У вітчизняній

Юрій Гундарєв
2024.06.07 08:29
У Жмеринці тихій
будинок гостинний -
гратчаста стріха,
на стінах картини
і феєричний стіл...
Песик рудий на заваді
флюїдам недобрих сил,
на ліжку -

Козак Дума
2024.06.07 05:38
Її манили дуже… міражі,
а ще – увага усього загалу.
Вона була цнотлива… у душі,
але її душа того не знала.

Вона нужди не знала ні у чім,
купалася у славі і розкошах.
Шикарний ресторан – для неї дім,

Артур Курдіновський
2024.06.07 01:35
Сіре... Темно-сіре... Світло-сіре...
Дуже бідна гама почуттів.
Бенефіс застиглої зневіри -
Струм нікому не потрібних слів.
Хтось зрадливо зойкнув та зомлів...
Хтось зрадливий знав про все потворне -
Чорне, темно-чорне, світло-чорне,
Маючи на все

Ілахім Поет
2024.06.07 00:08
Крім совісті, ніхто не дасть поради.
Звичайно, що на герці двох світів
Ніхто з людей не хоче помирати,
Але як бидло жити – поготів.

Всім очевидно, ким це розпочато.
Де зле коріння довгих заморок.
Не буде переможеним пощади,

Євген Федчук
2024.06.06 19:21
Дідусь з онуком подалися в ліс.
Якраз весна, навкруг все зеленіє,
Усе яскраво розквітає скрізь
Й душа від того в кожного радіє.
Ліс недалеко, скоро за селом.
Туди частенько з дідусем ходили.
Але улітку то усе було,
А тут весна лиш набирає сили.

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Протерлися рими




Найвища оцінка Мирослава Меленчук 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-15 14:59:12
Переглядів сторінки твору 7850
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.973 / 5.6  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 4.431 / 5  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 15:11:18 ]
Ну, таваріш!!!
Де ти це береш, халаминдрик!!!
Так не чесно.
"Протерлися рими, залишивши крила.
Та крила з паперу, а я... далі стерто."
Юрку, після такого вірша маєш право квасити слику тиждень. Що і раджу. От коли б, то тойво ми з Ярославом думаю підтримали б. Ну шо б не впав коли і упше... Воно ж самому квасити сливку - не красіво! Скажуть - бухарик або творческая лічность - поєт. А так коли трьох - то всьо якось пристойно. Так шо єслі шо то ти ето...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-15 15:19:53 ]
Гарний, що й сказати! Як ПРОЦЕС описаний! Супер!

духотворені - духотвореННі?
Пильце - пилок?
Трохи розрідити здалося б кількість ТА в останньому куплєті (мо`: Ті крила...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 15:30:29 ]
Дякую друзяки!
Юрко,
Та я вже наквасив капусточки в ящику зпід патронів - мо` підогроти, бо троха промерзла. А так - завжди готовий... саабразіть:-)
Славцю,
Дуже вдячний - поправив, тепер як?




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-15 15:37:31 ]
Так файно. Що там про капусту мовилось? Бо в мене ще фляга трафейного коньячку лишилась, а в закусці - лиш кава... Ніхарашо, га? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 15:41:58 ]
ВАХ (я тепер так пишу коли мені шось подобається)

це процес створення... Ти справжніський МАЙСТЕР (не розцінюй як комплімент.... я щиро правду)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 15:47:52 ]
Славцю,
Так Ти цідиш його невідомо з ким...
А тут "капуста" протерлася в римах із шапков з "мангуста". :-)
***
Напиймося шльомом із річки гірської
Пратівнік пратівний тікай - не пинись
Зєнітков вправлєю я лівов рукою,
А правов за дівку гірську зачепивсь :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 15:57:18 ]
Юрасю, тільки трішки не розумію, як "рветься конвертом" прив'язане до терпкого та солодкого кохання. Тут трішки образ не являється мені. :_(

А так - суперовий вірш!

До речі, хлопці, від вашої говірки в коментах просто голова обертом - якийсь кайф від читання ТАКОГО точно є! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 15:59:57 ]
Адріанко,
Дякую за ВАХ (мені приємно)! :-)
Та який я там майстер??? бавлюся у слова просто - протираю рими. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 16:19:33 ]
Buenos días, el amigo :))
"...а я... далі стерто..." - мás arriba cada elogios. Creces sobre los ojos. Bien hecho! Pero, habré que quitar... 63 - Es en demasía!!! ;-))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 16:21:11 ]
Дуже дякую Миросе,
Вже виправив - як тепер?
P.S.
Радий, що наша доблєсна компанІя дає троха розрядки чи зарядки чи тосі-тосі-у-ладосі, чи...
Славцю, віддай шапку з мангуста, я її у музєї помінєв на заплату персоналу.
Ну Маномах вилитий, здоймай кажу - я хо` похіпувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 16:27:52 ]
¡Amigo Querido!
¡Gracias tanto!
Moveré otros 20 poemas en archivo pronto. Me alegro feliz oír de usted una palabra.
Con respeto,
Yurko


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 16:31:49 ]
Del éxito y la inspiración!
Con respeto
Serzh :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 16:40:44 ]
Юрію, інша картина!
Мені сподобався цей варіант набагато більше.
Ху! Сьогодні тут справжня кузня! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 19:12:14 ]
Так би хотілося знати, що там стерто ;)
Здається, я зрозуміла, що там стерто... Добре, що стер :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 19:20:01 ]
О, Надійко :-)
Багато речей. Але якщо стерто - то так треба, так краще... значить воно було непотрібним. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:31:53 ]
Межові категорії: біла і чорна зазрість. Кажуть: "Від любові до ненависті один тільки крок". Я думаю, значно менше. Так і тут. Біла заздрість може спонукати до творення, а може до руйнації. Коли почуття переходять у іншу категорію, то це не завжди позитив. Біла заздрість легко стає чорною посестрою, особливо у тих випадках, коли "Сальєрі втомився чекати слави, яка прижилася біля Моцарта, забувши про інших". Матеріальність світу хотіла показати я. Принаймні, спробувала. Юрію, напрочуд вдало: "Терпким і солодким кохання вродило:
у кетязі стигле, живе... на мольберті". На мольберті життя крила з паперу. Сумно. Правдиво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:34:47 ]
Марійко,
А які ж недоліки вірша????
Оцінка говорить про те, що є недоліки. Хотілось би їх почути. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 20:59:16 ]
Оцінка мала стояти 6. Вірш мені сподобався. Це вже вдруге у мене така оказія. Перший раз вийшло на сторінці Ярослава Нечуйвітра. Повернулася при написанні повторної відповіді, догледіла. Але я не можу зрозуміти причини. Нехай, що моя неуважність. Дуже прикро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 21:19:00 ]
Дякую, що звернули увагу на риму. Погоджуюсь, треба негайно щось робити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 21:35:46 ]
Марійко,
Немає жадної проблеми, я просто не зрозумів.
Все упорядку.
Дякую за Вашу небайдужість та оцінку. :-)