ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Самослав Желіба
2024.06.10 07:01
Курдіновському
Мій твір високохудожній. Нічого його обсирати, Артуре. Не подобається - не читай, як я не читаю твої вірші віднедавна (лише коментарі Соболя під ними). Те, що ти - глибока духовна особистість, я вже зрозумів. І звісно ж я реєструвався під новими "непідоз

Олександр Сушко
2024.06.10 05:33
Летять слони
Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,
Вчувається із хоботів "Курли!".

В ключах рожевощокі слоненята,
У авангарді - моцні товстуни.
А, мо', усе покинути до ката,

Віктор Кучерук
2024.06.10 05:09
* * *
Оце і є, напевно, щастя,
Коли, звільняючись од сну,
Цілую теплого зап'ястя
Твого приємну білизну.
Рамен торкаючись устами,
Волосся здмухую з чола,
Перебуваючи в нетямі
Від втіх, що в дім ти принесла.

Микола Соболь
2024.06.10 02:19
Біг по колу
Листи в редакцію, з редакцій…
Це листування без кінця.
Серед напливу публікацій
згубили заповідь творця.
Себе поети уявили
чи небожителями, чи…
Скрипить й моє перо щосили
з порожнього в пусте ллючи.

Артур Курдіновський
2024.06.10 01:20
Відкритий лист до Редакції Майстерень
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості,

Володимир Бойко
2024.06.10 00:07
На узбіччі думок - 2
Життя складається з пригод і втрачених нагод. Дивакам цей світ видається дивним, злочинцям - злочинним. Добрим людям світ видається добрим. Коли пізнають добро, зло прикидається неопізнаним. Усяке маленьке уявляє себе чималеньким. Собаче серце

Володимир Бойко
2024.06.10 00:07
На узбіччі думок - 2
Життя складається з пригод і втрачених нагод. Дивакам цей світ видається дивним, злочинцям - злочинним. Добрим людям світ видається добрим. Коли пізнають добро, зло прикидається неопізнаним. Усяке маленьке уявляє себе чималеньким. Собаче серце

Борис Костиря
2024.06.09 16:22
Я випив молодість твою...
Я випив молодість твою,
Немов потужну течію.
Я ніби приручив змію,
Що жде в Едемському саду.

Пізнання дерево старе
Нечутно листям пригорне
І, відпускаючи мене,

Євген Федчук
2024.06.09 15:27
Іван Никифорович Худенко – людина, що збудувала комунізм в окремо взятому радгоспі
Якось один «досвідчений» тиран
Учив другого, як потрібно править.
Повів у поле, начебто у справах.
Якраз налитись колосу пора.
Отож, узявся полем він ходить
І колоски високі всі зривати
Аби пшеницю в полі порівняти…
Отак, мовляв, слід і з людьми ро

Ольга Олеандра
2024.06.09 12:25
Предсвітанок
Предсвітанок.
Напівпрокид.
Ночі навшпинькові кроки.
Вітру дмух.
Мурчання листя.
Під вікном
сопе котисько.
Серце утекло до тебе –

Володимир Невесенко
2024.06.09 11:44
Як не стрибай, – в небеса не злетиш
Як не стрибай, – в небеса не злетиш,
сни не убгаєш в обрамки...
Он із дитинства лишилися лиш
в пам’яті бляклі відламки.

Вік свій прожитий просіяв увесь,
Боже, нема де спинитись.
Тільки й дитинства, що в маревах десь,

Леся Горова
2024.06.09 11:40
Вітру весело летіти...
Вітру весело летіти
Лугом заливним,
Де ромашок білі квіти
Ніби буруни.

Легко гладить, ніжно хилить
Злякані братки.
Він такий сьогодні милий,

Віктор Кучерук
2024.06.09 05:56
* * *
На узбіччі похилім,
У задусі страшній, –
Покриваючись пилом
Вже поблід деревій.
А безсмертник жовтіє
Так яскраво, немов
Не впливають події
На довічний приков.

Олександр Сушко
2024.06.09 04:35
Пора
Вечірній легіт, щебети, нірвана...
Вмочає сонце пензля в яру мідь.
Це літо - як мелодія прощання,
Туманами і росами дзвенить.

Мені ж пора туди, де плаче осінь,
Гаряча охра зріє по садах.
Усім пробачив, борг віддам і досить:

Артур Курдіновський
2024.06.09 00:20
Колаборантам
Які слова солодкі та чудові:
"Абняцца, паміріцца і прастіть"!
Запрошую вас, пані та панове,
До Харкова, де чорна - кожна мить.

В моєму місті бомби та ракети -
Залізна безперервність. Вічний струм.
Тут дуже важко пишуться сонети

Віктор Михайлович Насипаний
2024.06.08 21:14
Не вгадав
Біля дошки став Микита.
Треба в реченні одному
Відшукати хлопцю швидко
Однорідні члени в ньому.

Він зітхав, чесав за вухом,
Бурмотів про школу, втому,
Бо не знав ні сном, ні духом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Аліса Коцюба (1987) / Вірші

 ********************
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-19 12:08:43
Переглядів сторінки твору 4049
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.934 / 5.5  (4.538 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.389 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2019.04.25 00:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 13:36:11 ]
В литературном русском языке используют форму "их", не "ихняя".
...Расстояние – в метрах и все На земле, как хотят называют Все, что этой присуще красе. - запятых мало. нужна еще после "хотят". хотя смысл фразы от этого не становится яснее.
каких-то - через дефис, частица "то" его требует (не тире, как у вас случайно вышло в "чью - то"!).
Комментарий мой, по желанию, удалите, - т.к. это ведь не критика стихотворения, а выдержки из учебника по русскому языку.
С уважением,
Ондо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 16:47:30 ]
Спасибо за замечания :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-19 13:42:36 ]
Ось тут я зовсім не зрозумів: "И для них наша боль – лишь гордыня". Якщо можна поясніть.
Це п'ять років тому, а зараз Ви вже знаєте в чому любов вимірюють? Хотілося б почитати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-20 00:42:15 ]
Саша, честно, долго думала весь день, что же я имела ввиду пять лет назад. Стыдно, но не вспомнила. Думала, может, люди, считая, что мы горды, не видят того, что это результат боли, но как-то... не то. Если вспомню, то напишу обязательно. Уверена, что не с потолка взяла эту строчку :)
Сашенька, даже сейчас, спустя пять лет, я абсолютно никак не могу ответить, в чем измерима любовь... в процентах доверия, желания быть рядом и готовности отдавать, не забирая... не знаю. Все это как-то "мелко" для единицы измерения любви...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 09:19:30 ]
Аліса, Ви добре говорите.
Аліса, якщо Ви ще не знаєте в чому любов вимірюють, то може скажете любов вироджується чи ні?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-22 12:20:54 ]
Смотря, что именно Вы подразумеваете под любовью. Влюбленность исчезает всегда, так как для ее поддержания каждый день нужно все больше амфитамина, вырабатываемого организмом, а это его истощает. Любовь, та которая не всегда остается после влюбленности, та, которая не вызывает таких эйфорических ощущений, имеет больше шансов остаться в живых на всю жизнь человека. Однако, я думаю, что и это чувство можно искоренить поступками и словами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-23 08:17:50 ]
Останнє Ваше речення і не кожен чоловічий мозок зміг би народити. Спочатку я думав Ви працюєте лікарем, а зараз от сумніваюся.
Любов в пропорції амфітаміна? Тоді і формула любові має бути. А почуття ревнощів, заздрості і т.п. теж залежить від якихось речовин в організмі людини і його можна знищити? Ну хай. А совість? Я вже говорю як ідеаліст. Дякую вам за Ваші слова, навіть не за те що Ви сказали, а саме як сказали.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Коцюба (Л.П./М.К.) [ 2009-06-24 00:40:11 ]
Нет, Саша, врачом я никогда не работала и не думаю, что получится :) Формула любви, может, и существует - не знаю. Знаю только, что то чувство, которое невероятно тянет нас к другому вызвано выработкой амфитамина в крови, к которому, как и к любому наркотику, возникает привыкание. Потому для поддержания этого чувство доза амфитамина должна постоянно увеличиваться, чему может поспособствовать только любимый.
А ревность, совесть - не знаю, виновата ли в этом химическая реакция в организме. Ревность по своей сути - это страх оказаться хуже определенного человека. Ну...совесть и не каждого укусить может - это, наверное, противоречивость некая "Хочу, а что будет и хорошо ли это?". А зависть, думаю, возникает у тех людей, которые понимают (или думают), что "вот так" у них не выйдет, даже если очень постараются. Отсюда и злоба завистливая.
"Дякую вам за Ваші слова" - не за что ;) Было бы за что, брала бы деньгами :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серж Разумов (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-31 12:38:05 ]
Я наверное один из первых прочитал этот стих!!!
До сих пор он храниться у меня!!! Спасибо, за прекрасное творение!!!