ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.06.10 02:19
Біг по колу
Листи в редакцію, з редакцій…
Це листування без кінця.
Серед напливу публікацій
згубили заповідь творця.
Себе поети уявили
чи небожителями, чи…
Скрипить й моє перо щосили
з порожнього в пусте ллючи.

Артур Курдіновський
2024.06.10 01:20
Відкритий лист до Редакції Майстерень
Шановна Редакціє! Мій заклятий друг Юрій Гундарєв започаткував чудову традицію на нашому сайті:на кожне "тьху" або "апчхи" писати скаргу. З огляду на те, що я поки що не такий відомий автор, як пан Юрій, якого друкують навіть на Березі Слонової Кості,

Володимир Бойко
2024.06.10 00:07
На узбіччі думок - 2
Життя складається з пригод і втрачених нагод. Дивакам цей світ видається дивним, злочинцям - злочинним. Добрим людям світ видається добрим. Коли пізнають добро, зло прикидається неопізнаним. Усяке маленьке уявляє себе чималеньким. Собаче серце

Володимир Бойко
2024.06.10 00:07
На узбіччі думок - 2
Життя складається з пригод і втрачених нагод. Дивакам цей світ видається дивним, злочинцям - злочинним. Добрим людям світ видається добрим. Коли пізнають добро, зло прикидається неопізнаним. Усяке маленьке уявляє себе чималеньким. Собаче серце

Борис Костиря
2024.06.09 16:22
Я випив молодість твою...
Я випив молодість твою,
Немов потужну течію.
Я ніби приручив змію,
Що жде в Едемському саду.

Пізнання дерево старе
Нечутно листям пригорне
І, відпускаючи мене,

Євген Федчук
2024.06.09 15:27
Іван Никифорович Худенко – людина, що збудувала комунізм в окремо взятому радгоспі
Якось один «досвідчений» тиран
Учив другого, як потрібно править.
Повів у поле, начебто у справах.
Якраз налитись колосу пора.
Отож, узявся полем він ходить
І колоски високі всі зривати
Аби пшеницю в полі порівняти…
Отак, мовляв, слід і з людьми ро

Ольга Олеандра
2024.06.09 12:25
Предсвітанок
Предсвітанок.
Напівпрокид.
Ночі навшпинькові кроки.
Вітру дмух.
Мурчання листя.
Під вікном
сопе котисько.
Серце утекло до тебе –

Володимир Невесенко
2024.06.09 11:44
Як не стрибай, – в небеса не злетиш
Як не стрибай, – в небеса не злетиш,
сни не убгаєш в обрамки...
Он із дитинства лишилися лиш
в пам’яті бляклі відламки.

Вік свій прожитий просіяв увесь,
Боже, нема де спинитись.
Тільки й дитинства, що в маревах десь,

Леся Горова
2024.06.09 11:40
Вітру весело летіти...
Вітру весело летіти
Лугом заливним,
Де ромашок білі квіти
Ніби буруни.

Легко гладить, ніжно хилить
Злякані братки.
Він такий сьогодні милий,

Віктор Кучерук
2024.06.09 05:56
* * *
На узбіччі похилім,
У задусі страшній, –
Покриваючись пилом
Вже поблід деревій.
А безсмертник жовтіє
Так яскраво, немов
Не впливають події
На довічний приков.

Олександр Сушко
2024.06.09 04:35
Пора
Вечірній легіт, щебети, нірвана...
Вмочає сонце пензля в яру мідь.
Це літо - як мелодія прощання,
Туманами і росами дзвенить.

Мені ж пора туди, де плаче осінь,
Гаряча охра зріє по садах.
Усім пробачив, борг віддам і досить:

Артур Курдіновський
2024.06.09 00:20
Колаборантам
Які слова солодкі та чудові:
"Абняцца, паміріцца і прастіть"!
Запрошую вас, пані та панове,
До Харкова, де чорна - кожна мить.

В моєму місті бомби та ракети -
Залізна безперервність. Вічний струм.
Тут дуже важко пишуться сонети

Віктор Михайлович Насипаний
2024.06.08 21:14
Не вгадав
Біля дошки став Микита.
Треба в реченні одному
Відшукати хлопцю швидко
Однорідні члени в ньому.

Він зітхав, чесав за вухом,
Бурмотів про школу, втому,
Бо не знав ні сном, ні духом,

Микола Соболь
2024.06.08 20:17
Вершини літературні
Джомолунгма пригірок не більше,
до вершин Парнасу лізуть всі,
чупакабра наплодила віршів
й дожирає руцями мюслі.
Хоч тваринка пише примітивно,
базгранину видає за хист
так воно не надто, друзі, дивно
гицель - поетичний аноніст.

Юрій Гундарєв
2024.06.08 19:02
Тріо поетичів - 2
БАНАЛЬНА ДРАМА ДІЯ ДРУГА Та сама кімната. На обшарпаному диванчику сидять Сатир і Сенсей. СЕНСЕЙ. А чого ти мовчиш про цю драму? САТИР. Ти маєш на увазі «Тріо письменничів»?.. СЕНСЕЙ. Так-так - «поетичів»! САТИР. Та я ж її не читав. Без окул

Борис Костиря
2024.06.08 16:15
Джунглі
Я розгубився у джунглях
нескоримих питань,
вічних викликів буття.
Вони нагадують
хаотичний порив думок,
клубок суперечностей,
із яких неможливо вийти,
мене дряпають чагарники,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Женя Бурштинова / Вірші

 ***
Де ти, слово пробачне? Згубилось?
Чи між себе затуркали дні?
Я шукала тебе, прогортала
Пріле листя посеред снігів.
І весна не змогла проростити,
Ані літо не вгріло теплом,
Так чому ж я сьогодні блукаю
Між осінніх туманів ізнов?
Як дощі кам'яніють зимою,
Непочуте заходить у сіль,
Незворушене слово з тобою
Хай іде безпричасно у тлінь...
Я ж із миру по нитці, по слову,
Витчу чистий для долі рушник
І стібки, знову вірячи в Бога,
першокроки здолають на нім.
07.10.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-10-07 22:54:01
Переглядів сторінки твору 9567
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.789 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.326 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.23 23:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 23:07:56 ]
Витчу чистий для долі рушник!!! - лише так і треба робити. Тоді і доля буде світлою і чистою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 23:11:59 ]
І я так думаю.
Дякую, Василю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 23:23:23 ]
Я ж із миру по нитці, по слову,
Витчу чистий для долі рушник
І стібки, знову вірячи в Бога,
першокроки здолають із ним.
- суть життя. Дякую, Женю, потішили душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 23:26:19 ]
Відчувається гармонія української душі, здатної на " пробачне слово".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 23:35:35 ]
Як дощі кам'яніють зимою - Гарно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 23:40:56 ]
Давно вже не читав таких проникливих рядків, як у Вашому, люба Євгеніє, вірші про "Слово Пробачне". Що воно таке?
Як на мене, це насамперед - намір зрозуміти ближнього, не нав'язуючи йому своє "Я".
Є ще й чимало інших спрямувань, але це - найголовніше.
Дякую.
Щасти Вам на такі думки!
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 23:52:02 ]
Дякую усім за щирі слова.
А то я вагалась, публікувати чи ні. Писалось для себе. А останні 4 рядочки прийшли в голову вже на ПМ.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-08 00:22:07 ]
Погоджуюся з попередніми коментами, дуже щиро і проникливо.Любові і сили!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-10-08 06:14:37 ]
На рушник сподіваючись долі,
ти "пробач" приміряєш як мрію.
"Я тебе не зустріну ніколи -
все одно я плекаю надію..."

-Ты меня никогда не забудешь.
-Я тебя никогда не увижу...

Вітанням-ням-ням-ням, смачно, Женю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 07:10:24 ]
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-10-08 09:17:10 ]
Гарно, душевно, обнадійливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 09:45:39 ]
Якщо надії немає, її все ж треба шукати, а, хто шукає, той обов'язково знаходить...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 17:29:50 ]
Не маю слів,але щось треба сказати...

Отже -- я як підготую... дам тобі знати -- ти знаєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 18:02:39 ]
!!!)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-08 18:12:12 ]
**********!!!**********


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-08 18:33:06 ]
У тебя скайп активизирован?)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-08 18:39:24 ]
Ні, на жаль.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 18:23:31 ]
Пробачні,
лагідні,
щемливі...
Нехай
зворушують
СЛОВА!!!
Прямо в серце...
Спасибі, Женю! :))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 18:48:24 ]
Дякую, та то настрій такий був. Треба залишити минуле минулому і йти далі.
" Незворушене слово з тобою,
Хай іде безпричасно у тлінь".
Є люди, які навіть і перед лицем смерті, не здатні вибачитися.
Саме таким є і той, кому адресований цей вірш.
З повагою до його, можливо, і йому самому важкого вибору,
ткатиму рушничок заново,
як малі діти вчаться ходити, вчитимусь жити знову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 19:27:05 ]
Хай щастить, Серденько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-09 20:13:45 ]
Щиро дякую!
Особливо, за Серденько.
Цьом, Василику.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-09 23:26:27 ]
Не поспів я, не поспів...
З поцілунком пролетів.
Ну нічого...
За те, Женю, поміж двома Василями можеш любе бажання загадати. Повір - збудеться :))
А вірш створює особливий настрій. Сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-10 05:22:23 ]
Загадую бажання, Василю.
А чого це з поцілунком пролетів, аж ніяк.
Цьом, цьом, цьом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 20:27:34 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-10-10 17:46:07 ]
Ні слова, ні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-10 18:02:38 ]
Можна і без слів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-10-10 18:04:17 ]
гарно, Женю, але у цьому вірші так відчувається тяжіння до рим, що якось аж хочеться попросити їх додати. Але) Розумію мотивацію написання, життя важка штука... повторюю, гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-10 18:37:09 ]
Люблю рими і тяжію до них, насправді, але за них мені стільки напочатках дісталося, що вже й не знаю...
Дякую, Оксано.
Завжди рада твоїм відгукам.