ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Борис Костиря
2024.06.06 13:15
Посуха виснажує землю,
Посуха випалює думки.
Колись на цій землі
росли пишні пальми,
а тепер лютує самум.
Колись тут росли думки
про величність буття,
які лягли в пожовклі

Ольга Олеандра
2024.06.06 13:10
Останній вірш душа напише на своїй
невидимій для ока оболонці.
Вона не виграла цей вирішальний бій.
Вона його програла? Сонце
пропало в непроглядній чорноті,
нічого й цятки світлого не видно.
Трапляються затьмарення в бутті,
для чогось, очевидно, н

Іван Потьомкін
2024.06.06 11:38
Є ще такі куточки на Подолі,
Куди заходиш, начебто в дитинство.
Вузенькі вулички дрімають сном старечим
І все довкола тишею сповито.
Сюди, між трьох славетних гір,
Збігають балакучі дерев’яні сходи.
Тут кропива чатує ревно двір.
Тут з дерези долине

Микола Соболь
2024.06.06 09:37
із розділу Дніпровий склеп)

«Чого стоїш? Збирай свої пожитки,
уже вода заходить у село!» –
так комуняки знищили Ошитки.
Все потонуло, ніби й не було.
А ще недавно тут бузьковий клекіт
злітав у небо і будив малят

Віктор Кучерук
2024.06.06 04:39
Від весняного тепла
Просинається бджола
І шукає медоносні квіти, –
Гостро-чуйним хоботком
Ссе з цвітінь нектар кругом,
Та ніяк не може розповніти.
Бо від ранку дотемна
Не спиняє збір вона,

Артур Курдіновський
2024.06.06 01:57
За ним - його родина, рідна хата
І спогади - великі та малі.
Він буде у загарбника стріляти
Зі степу, з лісу, навіть з-під землі.

Окупували кляті московити
Дитинство, хати рідної поріг.
Залізо у повітрі. В'януть квіти.

Ілахім Поет
2024.06.06 00:32
Ніч - перший план для пари суперстар.
Татамі для кохання відьми й мага.
Моя любов - як місячний удар.
Твоя - неначе місячна засмага.
Неочевидний привід божевіль -
Затемнення всіх мізків поступове.
Я – безнадійний хорор-водевіль.
Ти фентезі-нуар, м

Ілахім Поет
2024.06.05 19:51
Фантазерка така… Безперервно вигадуєш Бога,
Щоб пробачив гріхи, що надумала їх ти сама.
Так, характер складний. Це тому, що натура глибока.
Напівсвітло м'яке – то й інтимна твоя напівтьма.

В океанах твоєї душі заблукає да Гама.
Навіть Амундсен міг

Юлія Щербатюк
2024.06.05 19:51
Лукавості дволика суть.
Попри усі її принади,
Себе проявить... Не збагнуть,
Як може вабити, що зрадить.

Облудність - ницості сльота,
Натури, що іржа сточила.
І вже не перестане та

Володимир Каразуб
2024.06.05 18:16
Позбудься струн, уяви, усього
Що у тобі тремтливе й тонкостанне,
Хай небо світлочоле темним стане,
І стоколірні сни до одного.
Хай хмари в'ються зморені кругом,
І місяць бляклий більше чверті тане,
Твоя епоха тонкошкірих ранить,
І обпікає вибухлий

Козак Дума
2024.06.05 08:28
До моря, на побачення, іду,
занурюся у бірюзові хвилі,
немов по Гетсиманському саду,
у гребені полину посивілі…

Загайливо униз отак, згори
спускаюся із берега крутого.
У променях іскряться кольори,

Микола Соболь
2024.06.05 07:56
Пливли ікони Старосільських хат,
тонули обереги родоводу,
ховав Дніпро древнє село під воду,
рукоплескав ЦеКа електорат.
На димарі їм слав прокльони крук,
допоки води не покрили хату:
«Чекайте, смерди, прийде ще розплата!» –
і танув над водою його

Віктор Кучерук
2024.06.05 06:17
Сонце гріє й світить
Дужче, ніж завжди,
І засмагле літо
Кличе до води.
Бо прогріта річка
Так в спекотний час,
Що кипить водичка
Для зраділих нас.

Артур Курдіновський
2024.06.05 00:46
Шосте вересня. Костянтинівка.
Долі. Мрії. Бажання. Думки.
Чорний вибух. Дим. Будьте прокляті!
На віки!

Костянтинівка... Костянтинівка...
Мирний риночок у вихідний.
Буде ворогу віддзеркаленням

Борис Костиря
2024.06.04 23:06
Проростає трава на могилах.
Проростає крізь біль і красу.
Проростає на долах і схилах
Та печаль, що прийшла завчасу.

Проростає скорбота на скронях,
Проростає спокута в руках.
Проростають надія, мов сонях,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 ***
Старію вже... Старію, бо пора.
Повітря й час настояні на глиці.
Слова до тебе линуть з-під пера
Сосни - вічнозеленої жарптиці,

У мерехтінні місячних річок,
В огнях беріз, погашених зарання.
Старію вже. Тому скажи: за що
Твоє мені явилося кохання?

...Кружляють над узліссями сумні,
Сухі прокльони осені-лоліти;
Мов камені, летять услід мені.
А ти їх перетворюєш на квіти...

2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ігор Павлюк 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-02 23:25:33
Переглядів сторінки твору 9454
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-02 23:56:39 ]
Йой,
Світланцю - доки серце молоде - ми не старіємо.
(підспівює під ніс - нє стареют душой ветєрани...)
Ну я задрю такому чарівникові, що перетворює камені на квіти -
вже напевно каменя на камені не залишилось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:00:10 ]
Нє, Roma eterna :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:32:13 ]
Нічто нє вєчна пад луной...
І Рім старім
І Хрест на ньом :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 00:00:53 ]
Лиш тіко потягнуся до пера -
Ти каменем мені:
- Привіт, стара! -
Аж в`януть вуха.
Зелена спрага глиці ще жива
І в серці зріють дивнії слова-
Ти лиш послухай :)

Гарно, Світланцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 18:21:59 ]
Якась мура виходить з-під пера.
А все тому, що зовні я стара.
Хоча в душі - іще Монро Мерлін,
Та шо, коли не тямить в сьому він? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:34:31 ]
Вода на вино, пам"ятаю.
Камені на квіти - щось новеньке :)

Гарно таки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 18:19:32 ]
Зважаючи, що "розы пахнут черт-те чем" http://maysterni.com/publication.php?id=39345, випробовуємо усі можливі варіанти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 00:40:58 ]
Якщо відкинути поезію, то у житті- це мУки, приємні)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:37:33 ]
"Если долго мУчиться, что- нибудь получится" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 01:07:07 ]
:)
Доки Ви, Світлячок, постарієте, то я вже в пеклі знайомства заведу...
Ви ще юна і зваблива душею і... всім, кокетка Ви наша... :)
Он скільки файних легенів (один навіть з Гамерики!) кинулися вас утішати-колисати.
Я також пристроївся, бо люблю вас поважно... взаємно.
А "осінь-лоліта" - це, зокрема, файно.
Не скучайте.
ІП. :)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 19:59:48 ]
Після того, як Берлусконі привселюдно назвав Обаму "засмаглим вродливим юнаком", наші стосунки із Гамерикою справді потеплішали :) А там, де Ви збираєтеся знайомства заводити, і так будуть "знакомые все лица": літпремію "Цур тобі пек!" виборюватимуть. Спасибі Вам, Ігорцю. За все (те, що обіцялися мені показати).
"Вот так погибают пустые кокетки, познавшие царский режим" (пісня голоснішає. Завіса)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 01:41:10 ]
Чудово, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:43:39 ]
Щось ти нині підозріло-лаконічна... Не грипуєш часом? Вас теж примушують ходити на роботі у масках? (наш Ген.дир. вчора сказав, що маска - прекрасний спосіб заткнути рота грипові і жінці :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-03 22:51:59 ]
Оце чуття! Справді, лишилася сьогодні вдома через кашель і благополучно-непробудно сплю цілий день, осе тільки заглянула чи нема хіба яких метеликів-емейликів:)Ні, про маски в нас мовчать (рекомендують при мандрах по матінці-Європі), тільки вакцини пропонують. А щодо жінки... Не думаю, що існують які успішні методи боротьби з нею:), коли вона спроможна отак відчувати, через океани, за одним недописаним реченням... Спасибі, дорога! Не хворій! (і не старій, - оце ще мені, надумалася, хіба на то є час?:) Хай любов твоя квітне - через века, через года...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 02:26:59 ]
Справді - чудово! А от моя ненька як почує від мене слова "старію вже" (навіть кинуі жартома) - ох і повчальну лекцію прочитає! яка зведеться до "І не смій таке говорити!" :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:47:04 ]
Може, і моя б сказала, лише вона далеко. Тому я без неньки така старенька :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 09:38:14 ]
Листки - сухі прокльони - ще не зустрічав такого порівняння, сильно і гарно. Глянеш на Ваше фото -ну яка там геронтологія)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 10:33:30 ]
ти не зумів.. зумісно не зумів
лиши мене, так вирішила, зкисло
небесне молоко, від твоїх слів
мені услід.. зриває вітер листя
і дивиться каміння, мов живе


(чоловічий варіант)

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 19:07:31 ]
В'їдливо. Срібно. Стисло.
("Гонить" "зірок". В ясир :)
Що, молоко прокисло?
Буду робити сир :)
Тихо в нічній колисці.
Темно, хоч в око стрель.
Хай утішає Місяць -
Золотокудрий Лель :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 16:36:58 ]
Як прекрасно написано, Світланко. Я ледь не пропустила Вашого твору... Лягло на душу, дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:50:54 ]
Спасибі Вам, - і за знайомство, і на доброму слові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 17:16:12 ]
Хвилююче - прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 21:59:26 ]
Не хвилюйся, все буде добре! ("стікає щемний сум у пригорщу землі" :)) До речі, я, мабуть, була першим виконавцем-аматором ("Який я щасливий чути твої співи, мамцю, -Ромчик мій казав, - а ще більше щасливий, що ТІЛЬКИ Я їх чую..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-04 22:01:19 ]
Ну все, пані Світлано, дописалися! Отримуйте сюрприз у вигляді пародії на моїй сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 12:34:48 ]
Світлано, Ваш вірш прекрасний! Справа не у віці, а наближенні до бога:-)
Та й видно, Ви щаслива.
А осінь-лоліта вимальовує образи... Це алегорія тільки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 22:25:27 ]
ЛГ - так, щаслива. А я... завжди шукаю приводу для щастя :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-11-06 23:01:52 ]
Гарно, Світлано! Особливо - осінь-лоліта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 00:01:18 ]
Старієш Ти? Старієш, бо пора?
А можна, коло тебе пострибати
Зайчам вухастим? Бачиш, дітвора
Сміється з мене ген із тої хати...
А Ти мовчиш... Давай разом, удвох!
Сміятися ми будемо ні з чого!
Я розкажу Тобі, що Цар Горох,
Забуде з нами всі свої тривоги.
А ти розповіси, що з-під пера
Слова легкі до нього - твого! - линуть.
Невже старієш? Ні! Ще не пора,
Бо молодість лишилась на години...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 22:29:42 ]
Який гарний коментар, Катрусю. Готова ніколи не старіти, лиш би тебе до творчості спонукати :) А які у Царя Гороха були тривоги? Невже такі само, як і в мене? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 22:40:39 ]
Ну... Таке скажеш! Він Царем був, куди йому Твої-мої тривоги... У нього діла серйозніші будуть... Але й він з нами про все забуде!!! Буде стрибати і сміятися дзвінко-дзвінко, як ми з Тобою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 00:19:58 ]
Це дуже майстерно, Світланко. Дуже вражають образи, особливо цей парадоксальний –
осінь-лоліта.
Твір такий твій – і такий усіхній :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 00:48:38 ]
...а зелена спрага глиці таки жива.
чудовий вірш! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 16:48:43 ]
Чудово:)