Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Володимир Ляшкевич (1963)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2020-01-14 12:01:39 ],
на сторінці твору     "***"   Ляшкевич Володимир

Пане Володимире,
навіть ангельському терпінню приходить край.

Як Адміністратор і Редактор Майстерень
вгамуйте нарешті невгамовного пана Гупала.

Зазирніть на новоспечені ним "пиріжки".
Не знаю, як Вам, а мені соромно за сайт.
Спочатку пан Гупало чіплявся до С.М. Залізняк з брудними випадами, потім перемкнувся на мене, бо - бачите, дозволила собі стати на захист, і спробувала достукатись до здорового глузду п.Гупала.

Я тут перебуваю близько 10 років, за цей час жодному автору не вчепила жодного огидного ярлика, не обізвала, не підвищила навіть градус розмови.

Натомість теж розраховую на повагу, вважаю, що я як і інші поети її заслуговую.

Якщо Ви не зреагуєте, то вважатиму, що Ви підтримуєте такі дії і таку поведінку на ПМ, яку демонструє пан Гупало.
І не лише щодо мене, до речі.

Допоки не буде Вашої відповідної реакції я на сайт не заходитиму.
Для чого? - читати про себе й про інших брудні огидні віршики?

Сподіваюсь на Ваше розуміння і швидке реагування.

І вибачте, що змушена залишити Вам цей допис у свято, коли люди говорять і бажають один одному лише добре і світле.

Зі Старим Новим роком!

З повагою до Вас і нашого сайту,
з гіркотою й сумом,
Любов Бенедишин.

Коментатор Володимир Ляшкевич, [ 2020-01-27 12:19:30 ],
на сторінці твору     "***"   Ляшкевич Володимир

О так, дякую, Любове, за вашу небайдужість. Мені дуже прикро за слабохарактерні висловлювання деяких чоловіків-авторів на сторінках ПМ, це дійсно брудно і хворобливо.
На жаль, в більшості випадків такі виливи непідконтрольні власне цим особам, бо в такі моменти - маніакальних станів - вони повністю під контролем тих істот, з якими боролися в тому числі й екзорцисти. Є стани, коли особа повністю захоплена, а є тимчасові "затемнення", коли вона потрапляє під зовнішнє керування на тлі свого емоційного спалаху, і далі "поїхало-понеслося". ( Порятуватися така особа може тільки теплом в серці, а не ненавистю в емоціях.
Тому і Творець не наказує цих нещасних тут і зараз.
Тому і дрібна адміністрація ПМ не може більше зробити, аніж робить Творець.
Так, коли потрапляє на очі - видаляємо бруд, а коли не потрапляє - кожен власник своєї сторінки може видаляти такі тексти.
Бажано разом допомагати цим нещасним - але з любов'ю і розумінням їхніх проблем...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2020-02-07 16:56:20 ],
на сторінці твору     "Мистецький філогенез, у т.ч. і в Поезії."   Ляшкевич Володимир

Нмсд, поезію, зрештою, як і всю словесність, можна представити як багатоповерхову цивілізаційну споруду. Вікна і двері цієї споруди, та навіть цілі поверхи її, скеровані на різні краєвиди, обрії, плани буття всього живого і не тільки живого.
Тому перед тим, як давати поради авторові, на думку редакції ПМ, є сенс дізнатися, де зараз у цій будові знаходиться авторське "я", що саме бачить , і що хоче передати у своїх рядках.
Це, начебто, головне.
Далі можна говорити про рівень мистецтва, і як авторові досягти найкращої передачі тих чи тих тонкощів в його авторських умовах. Інколи вже йдеться про покращення умов і обставин для досягнення авторських цілей.
А ще ж є повноцінні полотна, і просто замальовки, а ще є документалістика, мистецтво декларації, тощо...

Щодо назви "Поетичні Майстерні" - то назва значить лише те, що в кожного автора тут, серед інших, своя майстерня. І для адаптації з такою кількістю інших майстерень потрібен час, аби спокійно витримувати погляди інших на свої полотна.
Потрібно, зазвичай, біля півроку, і далі все стає на свої місця.
Тож усім, хто дає рекомендації новоприбулим авторам, варто спершу відчути, - який в автора досвід перебування у відкритому просторі творчості. Це чи не найважливіше.

Тому з порадами і потрібна делікатна обережність. Власне, поетичні авторські спроби не потребують обов'язкового фахового втручання, а ще менше потребують менторства і зверхніх повчань. Поезія точно не зацікавлена в такому собі служінні. )
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-24 15:15:05 ],
на сторінці поезії     "Там, де ховаються далі"   Ляшкевич Володимир

І читав, і переглядав. Смисли-сенси - то таке. Автор вкладає одне, читач бачить друге. Звичайне явище. Музично-звукове оздоблення, здається, було іншим.
Не лягли на душу "видихи". Можливо, читацька приземленість, можливо, громадський транспорт. Хтось робить заключну нікотинову затяжку - і видихає її в салон.
Хтось хекає після чарки. Хтось видихає, щоб затримати дихання. Коротше, фізика процесу.
Хотів порадити "подих". Або дихання. Але на фініші побачив, що подих є.
Хотів зауважити, що достатньо однієї молекули летючої речовини, щоби відчути її запах.
Не хотів писати першим, щоб не збивати наступних коментаторів з їхніх думок. Тож пишу зараз не як апеляцію.
Двома словами, щось не так.
Може, тому що не видихнув-не хекнув.
Може, тому що уявив і згадав теж чийсь останній видих - перед фізичною смертю.
Вірш, на мою думку, цікавий.
Можливо, він може бути першим у якійсь серії картин дихання-подихів-видихів. Ще ж існує фізкультура та йогівські вправи. Ще існують інші акти та процеси.
Ще існують інші жанри. Вже сьогодні пробував.

Щось блюзове є. Коли виконавець щось награває, сам до кінця не розуміючи (у позитивному значенні). І слухач не розуміє, але намагається.
Але номер закінчується. Овації, аплодисменти.
От і закінчую.

Дякую,
Ю. С.
1   ...   111   112   113   114   115   116   117   118   119