•  Господня реліквія

Ще височіють сині небеса
над банями Софії і Покрови.

•  А якби не ми?

Флібустьєри і авантюристи
проливають українську кров.

•  Рекогносцировка на місцевості

До фінішу лишається зеро
і кілька одиниць до високості.

•  Ветхі постулати сьогодення

Все маємо, аби не жити всує.
А ось еліта і у вус не дує,

•  Особливості національного полювання на відьом

                           І
             Нарація

•  Осінь у розстрочку

                              І
Вона явилася незримо

•  Несуджені

І рідної, і дорогої
ще до любові неземної

•  У творчому коловороті

Усе потонуло у часі.
Усі гомонять ні про що.

•  Яйце-райце

А ми усе ще онучата голі
і мріємо найти яйце-райце.

•  Десерт на потім

Усе дається у роботі,
у сьомому, буває, поті

•  До читача

Якщо мене читають – це хвала,
та не мені, а істині, і слову,

•  Лелеча доля

Доля не вінчає нас на довго.
Все колись кінчається, на жаль.

•  Сумна веселка житія

Який погожий день...
Яке осіннє літо!

•  Посланіє «бумагомарателям»

Живуча натура блатного совка
для кожного знає догану.

•  Пілюлі для серця

Любов минає. Інша прибуває.
І є у цьому певна міра зла,

•  Ех, якби...

Можна пожуритися і тільки.
що усе майнуло і пройшло.

•  Одним залпом

У обоймі – тільки шість.
У обіймах буду гість

•  Кубок за Україну

нехай квітує рідний край
і випікає коровай

•  Порції для пропорції

Покара – карма чаші серця.
Ну що хотіти із верблюда,

•  Гопак на витрішки

Все, що зав'язане на небі,
не реєструє наших доль.

•  Пелюстки білих руж

Мені наснилось, як сонце сідало
у небесній імлі,

•  Поза земними шляхами

Війнуло і не падає дощем,
як-то із того світу, що немає,

•  Останній плацдарм

Непереборні і невтомні,
ми йдемо до нових висот,

•  Під одним куполом

Всі Буратіни дочекались ласки.
Старий П'єро, але з нової казки,

•  Поза земними шляхами

Війнуло і не падає дощем,
як-то із того світу, що немає,

•  Що позичив, тим і віддаю

О, як не скористатися випа́дком
і ціле коло рубрик осягти?

•  Незворотні шляхи

Мандруємо і близько, і далеко.
Знайомимося – він, а он – вона:

•  До поезії

Мені б не вискочкою бути,
а титулованою ню.

•  Із окупації ряднянщини

Жили ми якось і без кро́ві.
І, може, Богові хвала,

•  Лист у Дніпро

Набачилися небо і поля,
що в Україні є іще поети,

•  Ковчеги спасіння

Що вірші, що ковчеги будувати –
однакові і засоби, й мета.

•  І на волі є ще тролі

Росія тужиться і п’є,
аж репає у лоні раю.

•  Із меню без десерту

Комбінуємо, як пазли,
думи, літери, слова

•  Осипані рої

У сивій далині залопотіли знову
уявними крильми дитячі журавлі.

•  Материки і терикони

І журналюги не скупі на вісті,
і графомани теж не помело.

•  Профілактика манії

З одного боку – є болюча тема,
а з іншого – це знає і профан:

•  Без коментарів

Іуда мітить не коментарями.
Інкогніто існує поміж нами.

•  Абсолютно секретно

І у мені, і у сусіди завтра
яріти має не, – огонь! А ватра

•  Уроки дідизни

Ой не минає лихо і біда,
які ще устаканює безмов'я.

•  Доктрина виживання

І я, і доля маємо по полю
на волі, незалежно від братів,

•  Поетичною ріллею

Карета їде із кордебалетом,
який, буває, може зупинитись,

•  Земне помилування

Погода й та нагадувати стала,
що люди вельми грішні далебі

•  Риторичні запитання

Немає вади, то й не буде пліток,
як виїжджають на чужім горбі,

•  Азм єсм

Є в українській мові загадкові,
і несказанні літери-слова,

•  Таємне наяву

Я хочу віршем і насолодитись,
і на солоне капнути сльозу,

•  Анемія пам'яті

Що не кажи, усі ми діти
і дуже любимо її –

•  Єдина і одна

У мене олії немає
на порцію віщого сну,

•  Росія не Європа

Америку не відкриваю.
Вона і так була і є

•  Грози і прогнози

Немає там добра, де відбирає мову,
не радують дощі, не падає роса.

•  Досвітнє

Немов на чужині
ще горлиця ридає,

•  Всім по черзі

Всюди є черги, куди не іди,
всюди сліди

•  Продовження літопису

                           І
Що ми були, історії відомо.

•  Що минає і чого немає

Проминає те, чого немає
у лукавій пам'яті людей.

•  По дорозі на той бік

Іванович, Васильович –
мої учителі

•  Моя спадщина

У данину мені нічого не попало.
А спадщина моя – це не одна сума,

•  Інша платівка

і юним і малечею
ходив я проти течії

•  Нові арії старої опери

Політика, війна,
паради, шоу, маски –

•  Пазлики уявних реалій

Одне й те саме є і буде знову.
Життя таке, що відбирає мову.

•  Недавня легенда

Колись, недавно – ба́йдуже тепер,
коли і як родилася ідея,

•  Еміграція в минуле

Коли залишається мало надій
на успіхи, щастя, кохання,

•  З різних світів

Виходить сонце із-за хмари
і уміхається з небес.

•  На переправі

Немає філософії, мій друже,
у тому, що ночами не до сну

•  Крупинки солі, що на рану

Який Пегас не повалявся
на творчій ниві цілини?

•  Дефолтом по бідності

Потугіше паски, посполиті,
мало на покріщення надій.

•  Мандрівочки

Коли міняю стелю на пустелю
і орані поля на цілину,

•  Світанок України

Месія явився! Славімо Його!
Іще не міняється повість,

•  Жебрак у метро

Пронизує вагон підземний простір
від станції до станції метро.

•  Містерія судного дня

Я не мамоні, а Богу молився.
У самоті, у чаду суєти

•  Контури непроглядного

Біла зима самоти
сивої долі

•  Самосуд

А я ще є!
І з горя не нап’юся.

•  Бабця-кульбабця

                          І
Дорога, підмітаючи перони,

•  Із літа в осінь

Досі не знає ніхто до пуття,
як почуваються мерші.

•  Контрибуції долі

І у печалі пізнається радість,
у далині, на дні, у однині.

•  Гетьманіана

У Гоголя поеми – не пісні,
але і він єдиний, неділимий.

•  Антирашики

Ми такі і ми сякі,
і фашисти, і не наші

•  Пташине літо

Неначе літа і немає,
а нібито і є.

•  Переосмислення

Поки минають околицю
і буревії, і опади,

•  Страсті особистості

Не підіймеш не підйомну тушу,
не затулиш рупори чужі.

•  Перспектива

Дивлюсь на покоління молоде,
якому усміхається майбутнє.

•  Триптих про звіра із кісткою у горлі

                           I
І у кінці, і на початку віку

•  Братам-ренегатам

Як мені тебе почути
мого братика-кугута,

•  Талан

Бурлаці фора звідусіль
як фіміам кадила,

•  Вчорашні інвективи шкільному сьогоденню

Перед собою не святим, не вічним,
підтятим злом, окриленим добром,

•  Митарства

Немає часу без роботи
у каторжанина життя.

•  Алегорія читаного

Запитує душа у серця, –
чого мені бракує сліз,

•  Слухаймо

Я не мовчу, коли душа ярить.
Але моя вага така маленька.

•  Зелені мухи

На урвищі завалу і розрухи
конає і трагічне, і смішне,

•  Омана

Все, що навколо діється – омана,
неначе це навіяне мені.

•  За копрами

У вододілі весня́ної повені
за течією у Лету

•  Кряжі і басейни

Ріки, і озера, і моря –
це малий окраєць океану.

•  Духовні побратими

Не маючи прописки у раю,
не знаю еволюції із глини,

•  На старті буття

Як не буде, так і буде,
поки горе – не біда.

•  Середньостатистична одиниця

Середньо-пересічний українець
до мови української не звик

•  Декомунізація

Культурної люстрації
ніхто і не чекав.

•  Алюзії

Уже не так оте дитинство,
як спомини останніх літ,

•  Прозоро ні про що

Таке навіює весна,
що спокою немає.

•  Горнило часу

Минає час. Тече потік
у марева, у сни.

•  Тоді, коли не так, як нині

Коли прийде нова яса,
і не уміючи літати,

•  Третейське чистилище

Це явно, що не пиріжок*,
але ніхто не ахне,

•  У травень по-новому

Щось не святкується мені.
Не чую барабан,

•  Віджимки імперії

Висохли оази цілини
у басейні Криму і Донбасу.

•  Іржаве забрало лукавого

Ще древні знали, що нема нового
у сущій Ойкумені суєти.

•  Від перемоги до перемоги

І ми б ішли парадами, якби
це не була воєнна істерія.

•  Нічні бдіння

Не знаю, що із цим робити.
А мариться одне і те ж –

•  На грані можливого

Кривава революція минає
на всі віки, як повелять боги.

•  Як по нотах

Яка невимовна краса
і сонце...

•  Світанок дня

Зелений гай ще одягає шати.
І ярі, і озимі у полях

•  Утрачені клейноди

І сотні раз не зайве нагадати,
і повторити тисячі разів

•  Пародія поезії життя

Коли поезія – пародія,
тоді і вірші – трин-трава.

•  Анти-діяння

Не дивина, що неуки – голодні,
а бувші медалісти рукотворні

•  Квіти рідного краю

Тільки пух мережаних сніжинок
все укриє білою габою,

•  Весна і війна

Молимось, благаємо у Бога
іншої – своєї перемоги.

•  Фініта ля комедія?

Попразникуємо, чи що?
Укусимо від Пасхи!

•  Урівноваження

Коли цькують, то не байдуже,
що – ось! Помітили таки.

•  З’ява

Ой, леле! Не узрів події.
Алє! Алло! Хе*ло?

•  Гібридні станси

                              1
Сьогодні день, коли емоцій море

•  Ретроспектива

Намарне філософію учити,
не знаючи абетки житія.

•  Тенета долі

Призначення у кожного своє.
але, на жаль, ніхто його не знає

•  Навздогін утраченому

У мене поетична кухня
така, що й босим підійде.

•  За полудою вищості

О надуті булькою нудисти,
як же ви умієте вкусити,

•  Зіронька моя

Наші канікули знову минають, на жаль.
Тихо живицею тане соснова печаль,

•  За європейський вибір

У ту далеку не мою війну
ходили наші воїни в атаку

•  Украдена тема

Почута думка не нова за змістом,
але свіженька. Отже, на слуху, –

•  Крихти дурної слави

Є люди, для яких і щастя, і удача
людини біля них – природній стан речей.

•  Тіні і силуети

Імла, юрма чи суєта –
моя позиція проста, –

•  Заціплені мотиви

Є окаянні і мізерні теми,
які не красять наші імена.

•  Карикатури чистої поези

Поезія, гармонія і Муза.
Хамелеон, гадюка і Медуза.

•  Блудні вогні

Я у долині погаслих вогнів.
Б’ють ручаї у цямрині.

•  Запізнілий рейс

Все пройти довелось,
а відведено так не багато.

•  Контрасти

посиві́ло диво
білого паперу

•  Діагнози з рецептами і без

Любителю охота до зірок.
Але найлегше – голову в пісок.

•  На Київ?

Звична сліпа бездуховна реалія –
із інструментом десь метрів на два

•  Судіть мене

Пригадую часописи дитинства,
пори шкільної і таємних мрій,

•  Нашій Надії

Не буду я просити ката
уселюдського майбуття

•  Козі сузір’я Скорпіона.

Яку тебе у вірі не пізнав я,
це знає явно лише Він один.

•  Вибір і призначення

Я можу йти куди завгодно:
у веремію суєти,

•  Репліки на злобу дня

Біда, коли і рило у пушку
і страшно оглядатись у минуле.

•  Не в такт, то в риму

Бувають заяложені думки
а не слова чи, вибачайте, рими...

•  Мурка Няша

Ценятся и ныне
куклы заводные

•  Непоетичні ремарки

Як не читаємо, то й не почують.
Ліра і Муза взаємоіснують,

•  Опуси Полішинеля

Чуже по духу виявилось рідним.
Невірогідне стало очевидним.

•  Засів на врожай

Ми стоїмо
               на сторожі землі

•  Відповідь патріотам-пацифістам

Не легко встояти на зламі
у веремії віковій.

•  Дума про братів захребетних

Йдемо, віками гонимими
з паперті власної церкви.

•  Із серії можливого

Арії – із опери,
витязі – із казки...

•  Елегійне навіювання

Коли у тебе є ще я,
то є й емоцій ціле море.

•  Ланцюги соборності

                          І
Наступає мир у всьому світі –

•  Відлуння

Ну як життю не линути луною,
якщо в погоні ще від юних літ

•  Без перебільшень

У цьому світі я бував не раз.
У генах закарбовані навіки

•  Котигорошки

Не час покаже, хто є хто,
а шлях на бойову арену.

•  Біди і сусіди

               І
Галюцинація Росії –

•  Кіно і німці

Коби-Йоськи – видатні артисти
мирну лепту у війну несуть.

•  Початки торішнього

У першій фазі рік новий,
а на плечах ще ціла ноша

•  Різдво-2015

Заріздвяніло шибкою у хату
у цьому році, що майне й мине.

•  Сліди на снігу

Минають і зима, і літо,
і юні роки, й золоті.

•  Кати України

Не угодна Україна кату.
Раша видає йому мандат.

•  Будні війни

Іде війна. Усі до цього звикли –
убиті є, ще більше пропаде́,

•  Зазим'я

Вже нібито пора змиритись,
що потекли такі літа,

•  Зимові світлини

Зима – пухнаста чепуруха
на умовляння дітвори

•  Волонтери

То ласкою, то казкою,
то спогадом, то згадкою

•  Апокаліпсис Дикого поля

Напередодні першої війни
за другу незалежність України

•  Поетична бухгалтерія

Не такі ми уже й модерні.
Як Пилипи із конопель,

•  Одеське АТО

Мама-Одеса співає з листа
почесті гідному сину.

•  Материнський наказ

Мої сини і діти України,
обороняйте наші рубежі.

•  Сіль на рану

Ну, як ви там? Є мило і вода?
І ванна є? І Рашія кохана?

•  Прес-конференція диявола

Яка аудиторія!
Нема де впасти міні.

•  Лист на фронт

Напи́шу колективного листа
від імені дорослої малечі.

•  Гаснуча зоря Донбасу

Глагол брехні випалює серця.
Машина узурпації у дії,

•  Хочу шість

Упрігшись у тяжке ярмо,
рішили* отамани, –

•  Бридні безсоння

І заснув би, та яке спання,
як уява видає картинки:

•  За себе

Усім світає у віконці,
і хай сіяє житіє,

•  Творчі майстерні

У кожного є місце у коші,
аби не бути осторонь ніколи,

•  Руська билинна

Разухарилась русская душенька.
Ей всё мало, – даёшь мордобой!

•  Домашні пенати

На те вони і є – пенати,
аби до істини ішов,

•  Песнь о загадочной душе

Наполеону отдали Москву.
Адольфу на съедение Отчизну.

•  Досвітні натюрморти

Уже пора пливти за течією
із осені у лебедине літо.

•  Наші люди

Напоготові торбини і клунки.
Всюди приймає земля.

•  Головоломки

                              ***
Дарунки долі тішать і тривожать.

•  Подрузі днів моїх суворих

Що не кажіть мені – люблю я іменини,
коли і на столі ще є усе – дай, Бог,

•  Ударимо по бездоріжжю

Іване, Ви ще тільки почали.
Але серйозно ще ніхто не слухав,

•  У гущі всенародної поеми

Пригорнуся я душею
до рідного слова,*

•  Зловіща тінь Кремля

І хто ті азіати? – я питаю.
Oті, що нині у сирій землі

•  Обеліски осені

Корони крон дерев оголених лісів
у то́зі сивини, і розпустили коси,

•  еСеРеСеРія

Немає між людьми
довіри ні на мірку.

•  На коня

Коли говорять, – на коня –
це означає – на прощання

•  З душею до рідного

У вінок золотий барвінкової мови
я вплітаю своє непомітне ім’я.

•  У світі тварин

Позорище. У світу на виду,
осміяні царями цього світу,

•  Коловорот

Тече минуле у своє майбутнє.
А нині що – не відає ніхто.

•  П'ятигори

Довге село – до цвинтаря. Он де – гора п’ята
і дорога до Києва біля інтернату.

•  Доці до Дня Ангела

Сонечко, ти вже сіяєш?!
Бачу – Дунай, ліхтарі...

•  Пропаганда з осічкою

Йде телеагітація Росії
устами юродивих молодців...

•  Життя триває

Роздаємо останні борги
за збереження рідного краю.

•  Україніана

Як хочеться найти слова урочі
із істиною для усіх живих

•  Душа здалеку

Не тужу́ за калиною в лузі,
за копицями із осоки.

•  Фатум завойовника

                              І
Ідуть завойовники нас воювати.

•  Батьківщина-мати

Не уявити матір іншу
і іншої краси.

•  Секретна доктрина Росії

Указ для дурня не закон,
і поки Ченчика із брами

•  Цирк на дроті

Капають сльози Мальвіни.
З півночі йде Карабас.

•  ІІІ

То дивись, поглянь навколо себе.
Бачиш, враже, скаче кацапня.

•  ІІ

Гей, совок, оглушений і темний,
недолугий мізками совок,

•  Смертельний брат

                          І
За щасливе майбутнє народу

•  Дерев’яна любов

Листопад роздягає березу.
Гомонить ошелешений сад.

•  Ми сьогодні

Ой, не кожен чув, хто ніби слухав
мегафони, що на барикаді.

•  Канікули любові

Пережили себе і Пушкін, і Єсенін,
і їх пережила ця осінь золота.

•  Сонет по ходу п'єси

Куди іду? Хіба я знаю,
куди недоля заведе.

•  Душа-сорочка

...душе моя заручнице
живого в неживім

•  За крок до влади

Ну ось вона – народна перемога.
Тепер єднайтесь у одне ядро:

•  Питання віри

Живемо, як усі. Ті – свідками Єгови,
а іншим Саваот віщує уночі.

•  Холодна «булава» Росії

У Раші фаза бойні, бучі і руїни.
Чечня і Сомалі виходять у тираж.

•  Придибенція Боніфація

Аварія? Війна? У Швеції – тривога.
Чорнобилем пашить підводна «булава».

•  Нації без агітації

Народе, схаменись,
               на тебе уповають

•  Державні браконьєри

Пахне хвоєю й бензином.
«Люба влада» ріже ліс.

•  Тундра-тайга

Забуті гасла величаві
за вільну працю, і за мир.

•  Гастролі на прив’язі

Душа моя любить гастролі
і кличе у мандри мене

•  Линяюча хустинка

Я пам’ятаю печальні
вечір і ніч не одну,

•  Мономанія

...не поїду я до імперії
істеричної навіженої

•  Мандрівочки Покрови

                              І
Жовтень усміхнувся на прощання.

•  Омофор нації

Одні ізгої б’ють у тулумбаси.
Історія дає урок на час...

•  По драбині Якова

Росте руїна. Падає Донбас.

•  Сенс небезпечного життя

Аби високі почуття
не виглядали майже смішно,

•  Осінь на спомин

І все-таки – осінь. І ось таки знову
у колір веселки одягнений ліс,

•  Сонет совку

Є у мене ще сусіди нині,
що й диявол душу не пойме.

•  Осінь-волонтерка

                              І
Осінь пише образи крилаті

•  Зоопарк нетанучих бовванів

Я уявляю зооклас
у зоні нашого Донбасу,

•  Електорату ДЛНР

Були ви синьо-білі і червоні.
Є й інші марки якості людей.

•  Затемнення ума

Минуле не об’єднує,
сучасне аж зашкалює,

•  Візії кривих дзеркал

               Я не поет, а лише плагіатор
               задивленої в містику душі.

•  Знову школа

                         ІІ
Знову двері відкриває школа.

•  Неузгодження

                         І
Усе на роздоріжжі Україна.

•  За межею можливого

                       І
Немає крил, а мусимо летіти.

•  Паралелі-меридіани

                          І
Ми – за служіння нації, народу,

•  Люстрація

                              І
Ура! – чи що?

•  Алегорія життя

Немає муки каяття,
та настає, буває, втома

•  Молитва Пречистої України

Великий Боже, Ти живий єси?
В ім’я Марії і святого Сина

•  Назустріч сонцепаду

                      І
Сіяє сонце волі у імлі,

•  Лісова журба

Ну от.
          Живу.

•  Лиха година

Зі сходу насуває западня
і виродок пропащої родини...

•  Пупи і лисини землі

Є вічні народи. Є копії,
як демон і ангел зорі.

•  Гуманітарний конвой

У котрий раз гуманістична Раша
з усіх усюд везе своє «добро»:

•  Аве, Раша

Good bye, unwashed our Russia,
країна хамів і рабів.

•  Путьки-бацьки тощо

Ми, уже доведено, не Раша
і не малороси-холуї,

•  З вершини піраміди

І гоноровий істину шукає,
чому не утішає сонця лик,

•  Ностальжі без адреси

               І
Існує нібито сім’я.

•  У нижніх шарах ноосфери

Все сказане знічев’я, спроквола
не додає у дебет на рахунку

•  Зерна історії

Є біла Русь, і інших є немало –
мала, велика – там, де нині Рось.

•  Осіння смута

Поси́віли ліси. Ось-ось уже і осінь,
і паморозь паде на чубчики отав.

•  І не хочеш, то мусиш

А у мене така поезія,
що не кожному у дорогу.

•  А роки летять...

Ось так і живемо
У тиші нічній.

•  Світає

Світає. І немає сну.
У одіялі грішно щулюсь.

•  Несанкціоноване АТО

І на діалоги мало часу.
Пасажир – у водія авто:

•  На ланцюгу проминущого

Минає час і день за днем
не додає мені до стажу.

•  Не шротом, то сіллю

               ***
Чого на інших нарікати,

•  Любов і війна

Сонетами не подивуєш світу.
Все більше роздувається сюжет.

•  Смажені куплети

                              ***
Питається, – а де беруться Путьки,

•  Відплата

Війною очищається народ.
Усі святі, а я грішити мушу, –

•  В калейдоскопі гаснучих надій

Поки осінь, то уже й – по літу,
хоч далеко ніби до зими.

•  Балада про тишу

Інтрига побутує у романі.
І поки дух звитяги не помер,

•  На границі

На границі України – тучі.
Ліліпутя, мов козирний туз,

•  Варіації на балетну тему

                           І
Заспіваймо пісню веселеньку

•  Уки і неуки

Нас уже учили всі.
Є ази́, і веди, й буки...

•  Фронтова колискова

Баю-бай, моє дитятко,
слухай мамині пісні.

•  Нічого

Усе, що маю дорогого,
уже немає наяву,

•  Швидка допомога

Коли завмерлу душу зносить вітром
і пульс дає від’ємний градієнт,

•  Перед падінням Вавилону

Те і злодії не чекали,
яке утнув секіст-бутуз –

•  Грані ілюзій

Настане час, коли із пазурів
повернуться до Києва клейноди,

•  Грозове відлуння

– Що то реве і клекоче?
– Черево осатаніле.

•  Чи хоче Рашія війни?

Чи хоче Рашія війни,
я не питаю у «страны»,

•  Наші реліквії

Аж зашкалює любов до брата.
Мало гуль набили москалі.

•  За ширмою літа

У врунні́ ярини́
вітер сині волошки колише.

•  Храми на крові

Війна минає, як на сонці плями
або на сході чорні міражі.

•  Гаряче літо

Літо гаряче прийшло.
Став на сторожі лелека.

•  Питання без відповіді

Журба зелена, як з тобою жити
і як без тебе вижити ці дні,

•  Епітафія невідомому поету

«Тут почиє у мирі, у тиші
той, що піснею...»

•  На роздоріжжі

На перехрестя всіх доріг
ми потрапляємо не часто.

•  Своє і наше

Чи є таке, що кожному належить?
Все нічиє розвіють небеса.

•  За коловоротом весни

У мареві оаз буяє ще весна,
а я іду у літо за тобою.

•  На круги свої

Забулось:
         – А-а-а..., була чи не була...

•  Зозулині літа

Накуковує зозуля
житія рясні роки.

•  Хатні вороги

Не лукавте. Це не брат на брата.
Ворог на війні, як на війні.

•  Злоба дня

І друзі є, і недруги таємні...
І як інакше думати, якщо

•  Кубки Музи

Усе дається лиш на час.
Минає все і будьте певні –

•  Циганка нашептала

Ми на нулі одиниці не множимо.
Ми – за ясне майбуття.

•  Пута метаморфоз

               Відрізана,
                         як ворога рука,

•  Реалії українського простору

Не оминає ні старість, ні неміч
наприкінці і на схилі років.

•  Політика непередбачувного

Все нове – це те, що буде знову.
І забули люди, як на зло,

•  Я – народ

Беруть за серце, їдять за душу
і словом добрим, і ділом злим.

•  Натхненні солов’ями

Ой солов’ї, не надривайте душу
ані свою, ані ось так мою,

•  Страсті по «Чапаю»

В найдраматичніші моменти
нам доля жалує презент,

•  Повторення пройденого

Живемо у майбутньому столітті.
А тут і феодали, і тюрма.

•  Граждане, послушайте меня…

Я на пароплаві «Фрідріх Енгельс»,
а у голові – суцільна єресь,

•  По конях

Новий етап. Галопом напролом
або кар’єром, щоб не відставати,

•  Drang nach Osten

Усякий має те, чого достоєн,
як он із мінометами бійці,

•  Щоб зазирнути в душу

                              ***
Усім сіяє повновидий місяць

•  Балада про бабу

Казала баба, що поети брешуть
так само, як радянські «брехунці».

•  Віртуальне Пу

Не так еміру файно, як дуету,
що у Кремлі плює на курултай.

•  Наждачним язиком плаката

                              ***
Не так важливо, ким сьогодні бути,

•  Перемога по-українському

Святкуємо підпільно Перемогу.
І порох, і тумани – із Кремля.

•  За єдність

                              І
О, мій народе, де твій Моісей?

•  Недалекому майбутньому

Не хочу я відходити у вічність.
Я хочу бути, поки не зачах

•  Пародія без іронії

Усупереч розгнузданому ретро
люблю я розперезані слова,

•  Раша - не Росія

Наїлися емоціями доста.
Пора настала оцінити зло,

•  Сонет одеській сотні

І знов перо умочене у кров,
і знову у жалобі аж до краю

•  Репортаж з невидимого фронту

Впала навзнак Земля, як вояк на дуелі,
для якого війна – це один епатаж.

•  Поточні перспективи

Коли пора нове розпочинати,
старе гальмує із останніх сил.

•  Аборигени і пришельці

Колись аборигени з’їли Кука.
Не явні цілі й засоби мети.

•  РОЗСИПАНИЙ БІСЕР

Як сонце у ясній купелі
у лоно чорної тарелі

•  РУБЕЖІ ЛУКАВОГО

Ісаія мовчить. І
                              Єремій

•  Любов до ненависного

Слова ще є.
                         Поезії немає.

•  Неугодні Богу

Як не є, а гірше може бути
не тому, що ми такі-сякі,

•  * * *

Забронзовілою золою
жуки обсіли білий сад.

•  Філософія погибелі

Ми ще ніякі. Ні в тяжкім труді,
ні у війні не пожинали плоду,

•  Духовики

Яке село без духових музик?
Було.

•  Беззнакова проба пера

глибокої ночі невидимі очі
шукають основу осі висоти

•  У колі Сварога

Весна о тій порі, коли усе – зненацька:
і листя, і трава, і квіти у саду,

•  На Великдень

Вертається минуле у сьогодні.
Дитячі роки все ще шелестять –

•  России - нации, элите и предводителю

                              І
Росіє, ти усіх дивуєш знову

•  Із-за хмар видніше

Зібралися запорожці
тай на тому світі,

•  Мрії напрокат

Іду до себе, як у гості.
Не помічають, то дарма.

•  ПУТТЄРІАНА

Нижче «майдануті» по порядку,
всі, хто попадає у десятку,

•  Дітям підземелля

                              І
Сім’я народів варта дорогого,

•  Маргіналам біля корита

О ви, убогі душами сини,
тяжкі таланти на чужих раменах.

•  Пілюлі проти інвазії

Ейфорія доблесті минає.
Інвазія нашесті мине.

•  Капітуляція

               Раз вперед і два – уже назад.
               Це дієва місія держави,

•  Побиті горшки на тому світі

Яка весна! Давай, як школярі
хоч подумки гайнемо по медунку,

•  Опора і оплот

Весною і не пахне цього року.
Ні ручаїв, ні проливних дощів.

•  Незрозумілим поетам

Колись я дуже заздрив тим,
хто пише так,

•  Безпросвітність

Я у думці нікому не видимий,
і, буває, що й сам я не свій.

•  Хто є хто

Ми – Русь.
               Із глибини тисячоліть –

•  Кримська весна

       Доні берізка явилася біла,
               та що у сні не ламає ніхто.

•  За гранню реалій

Україна стоїть у молитві, –
відвернути криваву війну.

•  Фантасмагорія шизоманії

Ось вони і – українські ночі!
Не́чисті – неначе уві сні.

•  Ліні з шестидесятих

І ти прийшла в життя моє,
як, наче вчора, обіцяла,

•  Чукачабра у Криму

Як не є, а світові відомо,
що переборщили москалі,

•  Путлерській сотні

Ви, і зниклі й звиклі на екрані,
генії радянської імли,

•  Путі́ Пу́ті несповідимі

Побратались із Москвою.
Всесоюзний лад.

•  До ювілею Кобзаря

Двісті років пам’яті Шевченка
і чекає цілих сорок сім,

•  Гаранти

Гідні справи марно не зів’януть.
Кожного заслужене діжде.

•  Самовбивці

Іде революція духу.
І годі шукати причини,

•  Мандри в дежавю

Не до елегії білої...
Магія інше навіює.

•  Кривавий модерн

Комфортно жити, мості-пани,
у жерлі в цей буремний час?

•  Колиска трьох народів

А ми таки круті, брати слов’яни.
У кожного в Європі по сестрі.

•  666

Не перший на стезі мистецькій,
але пізніше, ніж вони –

•  Особливості жіночого політикуму

               І
Іде століття двадцять перше.

•  В дорозі

Ти й досі сумна і одна.
А в мене – зупинки, платформи.

•  47-го лютого

Діряві хмари – велетенське сито –
небесну манну сіють на поля.

•  * * *

           * * *
У всьому хочу досягти

•  Лютий

Мій лютий. Не жалій чорнила!
Давай затужимо з плачем,

•  Гостре питання

Уже не дивина в уявленні народу
політики й людці осміяного дна:

•  Земна лепта

Загнали в кут літа, сльозою вмиті.
Є й радощі, та є ще і яса

•  Мужність проти страху

Триває революція в людині.
Немає істин. Є житейська суть,

•  Народження республіки

Тінь деміурга упала на все, що не проти
йти у окопи і спротиву наперекір.

•  Захисники Вітчизни

Юнака на позиції
обнімало дівча

•  Напередодні весни

Боже, як ясно на небі.
Вечір за обрій пливе.

•  Якби не заважали жити

На будь-яке на світі запитання
є відповідь. Та проповідь стара:

•  До дня злуки і розлуки

Епоха – у очікувані дати
нової злуки і близьких розлук

•  Коні міражів дитинства

Небо запахло снігами.
Іній укрив береги.

•  Поету

Поете, не чекай народної пошани.
І слава й похвала розвіються, як дим.

•  Клен ти мій зів'ялий

                        С. Єсенін(вільний переклад)
Клен ти мій опалий і заледенілий,

•  Протистояння

Шукаємо і досі у пустелі
чужий обітований Ханаан.

•  Зимова елегія

Зима заощаджує чари.
Дарує дощі затяжні.

•  Іду до вас...

       
Запі́знюсь я до вас десь літ отак на тридцять,