Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Шоха (1947)

Рубрики / ОРНАМЕНТИ ПАНТЕЇЗМУ

Опис: Рубрика пейзажної лірики із етюдами, замальовками сьогодення і образами давнини у фольклорних і природних явищах кожної пори року.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Дивовижні розсипи
    Щедра на видива нині весна...
    Не описати, як падають роси
  •   Сувора пора
    Моя осіння золота пора
    уже згасає. Настає сувора.
  •   Осінній марафон
    Перекипів зелений шум
    у золоті розмаю
  •   У павутинні пам'яті
    Вже на останньому причалі
    надії наші і жалі...
  •   Осінні мотиви
    Не зріє ярина у високосний рік...
    Тривога на душі із тугою у серці
  •   Міграція в осінь
    Уже і зелень в'яне біля хати.
    Нема мокви на порцію борщу.
  •   Фантоми літа
    У леті літа виринає пам'ять,
    в якій живе навіяне у сни,
  •   Карантин на відлюдді
    І ти одна, і я один,
    а сонце гляне із-за хмари,
  •   Дотики поезії
    Засинаю нічною порою
    під акорди поезій згори.
  •   Терапія словом
    Ангели сіють зело,
    мають поети таланти
  •   Теплінь
    На зиму ще не повернуло.
    Погода тепла і ясна
  •   Перший сніг
    Ронить ніч невидимі узори
    на поля, і луки, і гаї.
  •   Осінні вітражі
    Замайоріло рясно, урочисто
    і, неймовірне барвами до сліз,
  •   Осіння елегія
    Погідно на душі і з тугою у серці
    узгоджені часи і дні календаря.
  •   Осінь зблизька
    У засіки збирають до зернини
    надії наші руцями селян.
  •   Під знаком зорі
    Впоєні росою
    впали спориші
  •   День за днем...
    Іду у полі чи гуляю в лузі –
    попереду ідилія й краса.
  •   Весняні зажинки
    Весна, не упускаючи моменту,
    і поле гріє, і дощі дає,
  •   Ракурси звисока
    Калина знову опускає віти,
    готуючись до сонної пори.
  •   Три побачення
                                    І
    У цьому місяці ще осінь.
  •   Жалобний листопад
    Осінній вечір тліє-догорає.
    За обріями гаснуть небеса.
  •   Прощавай, осене
    Спека подалася за моря
    перелітну птицю обігріти
  •   Чорний ліс
    Була пора – і я у лісі ріс,
    аж поки явори пішли на лати,
  •   Прикмети осені
    Калина починає червоніти.
    Оскомина опалює шипшину.
  •   Примхи
    Десь є дощі, а інде – холоди
    і деінде між хмарами проб'ється
  •   Літньо-осіння естафета
    У туге зав'яле перевесло
    дожинає вересень жита.
  •   Осінні візії
                          І
    Немає візії такої,
  •   Депо погоди
    У небі Трійця поганяє хмари,
    а не Еол примушує вітри
  •   Недопите літо у зеніті
    Літо ще вирує і гуде.
    Височіє сонце у зеніті.
  •   Дзвони весни у літню пору
                   I
    Лірою, тихою ласкою,
  •   Від весни до весни
    Весна зелена засіяє
    і кращої пори немає
  •   Божий промисел
                            І
    Малюю картину. Палітру згущу.
  •   Приморожені пуп'янки
    За горою вечоріє. Свято
    укриває тогою ночей…
  •   Високосна трава
    Ніщо так не тішить весною
    як пізня пора дощова
  •   Проводи осені
                              І
    Осіння Гея дихає зимою.
  •   Зимне попурі
    У полі віє хугою-пургою.
    Посивіли дерева і трава.
  •   Елегія на спомин
    Осінь оголила ясени.
    Вітер заколисує калину, –
  •   Самоцвіти опалої осені
    У погоди – одні чудеса
    на порозі пори дощової.
  •   Дереворити пам'яті
    Не дерев'яні ми. Дереворити
    ще нагадають украдену мить,
  •   Нев'янучий букет
    Малює літо диво-міражі
    на цілині квітуючого поля,
  •   На повороті
    Буяє юністю зело
    уже до осені зігріте.
  •   Весняні каруселі
    Усіяв дороги акації цвіт.
    Рябіє осоння отави.
  •   Весняна бухгалтерія
    Іде весна у маєві журби
    і у буянні розового безу.
  •   Давним-давно
    Коли сади
    оазою               буяли,
  •   Передноворічні миттєвості
    на порі
    рік
  •   Ранкова ідилія
    Антисердечна аритмія
    нагадує урочу мить,
  •   Зачахле передзим'я
    Зворушує, чахне і тане
    усе, що чарує здаля –
  •   Літепло осені
    Ще тліє літепло. Одначе,
    оберігаючи себе,
  •   Напередодні
    Упряжка осені і літа
    не поспішає за саньми,
  •   Між полями
    Небесне поле всіяне зірками,
    як росами на трав'яних полях,
  •   Осінь у розстрочку
                                  І
    Вона явилася незримо
  •   Сумна веселка житія
    Який погожий день...
    Яке осіннє літо!
  •   Пташине літо
    Неначе літа і немає,
    а нібито і є.
  •   Прозоро ні про що
    Таке навіює весна,
    що спокою немає.
  •   Світанок дня
    Зелений гай ще одягає шати.
    І ярі, і озимі у полях
  •   Квіти рідного краю
    Тільки пух мережаних сніжинок
    все укриє білою габою,
  •   Початки торішнього
    У першій фазі рік новий,
    а на плечах ще ціла ноша
  •   Зимові світлини
    Зима – пухнаста чепуруха
    на умовляння дітвори
  •   Обеліски осені
    Корони крон дерев оголених лісів
    у то́зі сивини, і розпустили коси,
  •   Дерев’яна любов
    Листопад роздягає березу.
    Гомонить ошелешений сад.
  •   Канікули любові
    Пережили себе і Пушкін, і Єсенін,
    і їх пережила ця осінь золота.
  •   Державні браконьєри
    Пахне хвоєю й бензином.
    «Люба влада» ріже ліс.
  •   Осінь на спомин
    І все-таки – осінь. І ось таки знову
    у колір веселки одягнений ліс,
  •   Лісова журба
    Ну от.
              Живу.
  •   Осіння смута
    Поси́віли ліси. Ось-ось уже і осінь,
    і паморозь паде на чубчики отав.
  •   За ширмою літа
    У врунні́ ярини́
    вітер сині волошки колише.
  •   За коловоротом весни
    У мареві оаз буяє ще весна,
    а я іду у літо за тобою.
  •   Натхненні солов’ями
    Ой солов’ї, не надривайте душу
    ані свою, ані ось так мою,
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки