Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Галина Кучеренко (2012)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Галина Кучеренко, [ 2017-04-01 23:35:16 ],
на сторінці поезії     "****"   Кучеренко Галина

Коментатор Галина Кучеренко, [ 2017-04-01 23:36:31 ],
на сторінці поезії     "****"   Кучеренко Галина

Коментатор , [ 2018-01-15 19:07:51 ],
на сторінці поезії     "***"   Кучеренко Галина

Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-01-15 20:08:01 ],
на сторінці поезії     "***"   Кучеренко Галина

Тут складність в іншому. Якщо учень ледачий, та ще й глухий на додачу - до нього не докричишся. Скажеш такому " У Вас гудзик теліпається, ось-ось відпаде" - а у відповідь тиша. Або й дуля.
Тому бажання вчити і вчитися повинне бути обопільним. Ось тоді результат гарантовано. А так - "нєдопоніманіє", образи, гордовита поза, сльози-кози тощо. І залишається такий учень з розбитим коритом.
Що робити?
Пам'ятаєте сценку із "Собачого серця"? Професор Преображенський втовкмачував Шарікову: "Вы, молодой человек, должны молчать и слушать! Молчать и слушать". От і весь рецепт.
Ех, колись і я вважав себе майже генієм - коцюбою носа не діставали. Та дехто, не до ночі буде сказано, опустив мене на грішну землю, посадив на ланцюг, заліпив рота скотчем і почав вчити.
Спочатку руки Вчителя я ще за звичкою покусював, потім попустило. І тепер дякую долі, що з бродячого пса виріс добротний вихований вовчак, який не буде плодити недоношене потомство.
Про що це я? Ага! Згадав! Про Вчителя та Учня!
Шануймося.
Коментатор Олександр Сушко, [ 2018-01-15 20:19:20 ],
на сторінці поезії     "***"   Кучеренко Галина

Коментатор Галина Кучеренко, [ 2018-01-15 21:03:19 ],
на сторінці поезії     "***"   Кучеренко Галина

Коментатор Галина Кучеренко, [ 2018-01-15 21:04:01 ],
на сторінці поезії     "***"   Кучеренко Галина

Пані Майо, пане Олександре, дуже дякую за ваші відгуки.
Я знаю, ви люди емоційні, але я не очікувала, що мої рядки викличуть таку бурю. Мені, навіть, здалось, що чимсь образила персонально кожного з вас. Борони Боже.
Ви багато в чому праві, а в чомусь – ні.
Скільки людей – стільки потреб, інтересів, думок….
Що можна вважати досвідом, а що – ні? І хто це вирішує? В наш час молодь може навчити більшому ніж визнані майстри справи. Бо молодь йде туди , де можна пізнати світ і навчитись новому. А досвідчені майстри почасти не розуміють, що світ змінився на 360 обертів/за добу і зараз треба вчитись весь час, у всіх і у всього, навіть у молоді, інакше – моральне небуття….
Зараз, вихід на люди має відбуватись швидко, інакше ризикуєш створити вагомий доробок, який вже нікому не буде потрібний, коли його оприлюдниш. Та й дізнатись вартість свого доробку краще ще на початку, ніж створювати гору непотребу і потім шкодувати про втрачений час і можливості.
Хот заборонить людині писати те, що рветься? Не подобається - не треба читати. Погано реагують на критику чи науку – не треба вчити невдячних, чи тих хто цього не хоче. Адже творчі особистості, як люди тонкої організації, через рядки інтернету відчувають настрій і емоції друкованих слів. Навіщо ж баталії….
З рештою, кожен має право спробувати себе, і кожен має право бути почутим, навіть, якщо він не досвідчений, чи не має тисячного доробку, чи погано складає рими....
Тут суддя – читач…
А Учитель – втрачене Звання, перед яким схилялись…
Залишились тільки вчителі, не любов до яких, за дуже рідким виключенням, виховується школою і залишається на все життя. Тому й до будь яких повчань на ПМ ставлення як до шкільних вчителів…
Ще раз дякую за не байдужість, іноді це важливіше за повчання…..
Коментатор Світлана Майя Залізняк, [ 2018-01-15 21:39:26 ],
на сторінці поезії     "***"   Кучеренко Галина

Моє ім'я пишеться отак: Майя, звертання Майє.
Я іду вулицею, і на 2 хвилину двічі чую поряд від перехожиж матюки.
Молоді люди їх використовують для сполучення слів.
Хто їх вчив...цьому...
Певно, я ніколи не зрозумію, чому мене Мова напувала чарами, ковшами, а їх - не знаю хто і чим...
А ми тут наче про Поезію. Ви запевнюєте, що молодь аж талановитіша?
у комерції - можливо.
Що таке "визнані майстри справи"...
От я визнана. Але навчити писати вірш-поезію таки не навчу, бо потенціал у кожного свій, або його нема.
І за гроші не навчиш)
Баталій не було.
Дивує те, як трактується просте ординарне зауваження.
Потому ні краплі бажання читати чуже, щось радити.
Але ж і недолугі тексти, погодьтеся, дещо дратують.
Вихід на люди... не завжди він цікавий. Початківцям - так. А мені - головне вдячна аудиторія близьких по духу, інтелекту.
У вашому вірші про зверхність. А "унічіженіє" не личить поетові. Все має бути гармонійним)


1   2   3   4   5   6   7   8