Усі коментарі - Вікторія Стукаленко

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-04-07 10:19:42 ],
на сторінці твору "* * *" Стукаленко Вікторія

Неординарна мініатюра - лірична і трагічна.
В ній, НМСДД, зустрілось особисте з відомим. І відоме з новим.
Я поясню свій читацький висновок.
"Відлітають мрії" - це, власне, і відліт, і майбутнє повернення після втоми-відпочинку-втоми.
Трагічність я знаходжу у відльоті. Бо їх певний час не буде.
А про феєрверків слід я нічого не казатиму. Його читачі сприйматимуть неоднаково. У одних нові лаковані машини та піджаки чи капелюхи від кутюр'є, а у других, крім садиби та садочку біля хати практично більше нічого.

З повагою,
Г.С.

Коментатор Вікторія Стукаленко, [ 2012-04-07 10:45:41 ],
на сторінці твору "* * *" Стукаленко Вікторія

Дякую, Гаррі, за таке прочитання. У мене воно більш трагічне, бо повернення з вирію проблематичне, майже неможливе. Щодо феєрверків - то це як слід від погаслого уже спалаху, лише дим. Світилась мрія - і уже згасла. У мене є власний приклад такого "відлітання": мріяла стрибнути з парашутом, потім політати на дельтаплані - тепер тільки проводжаю поглядом цих сміливців - радію за них, дещо сумую за невтіленим.
Ще раз дякую. Втілення мрій!:)

Коментатор Вікторія Стукаленко, [ 2012-04-07 10:48:17 ],
на сторінці твору "* * *" Стукаленко Вікторія

До речі, кутюр'є з французької: "портной" :)
а фуршет - виделка

Коментатор Анна Куртєва, [ 2012-04-07 11:41:32 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

Спасибо от имени замерзших деревьев.
:) :) :)

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-04-07 13:25:22 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

"питаючи-волаючи дерев" - це, на мою скромну читацьку думку дилетанта, щось не "не теє".
Волати - це кричати та звертатись. "Спопеляти поглядом" - це, НСМДД, щось досить часто вживане у літературі. "Кожною клітиною" - теж.
Я не буду проти, якщо Ви видалите мій коментар.
Хай навіть він не має відношення до критики, бо я усього-навсього читач, та він може не сподобатись Вам. А Ваша творчість узагалі мене не надихає на критику, а на позитивне сприйняття.

З повагою і без критики,
Г.С.

Коментатор Вікторія Стукаленко, [ 2012-04-07 13:32:29 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

Дякую, Гаррі, і за позитив, і за "не критику", яка для мене є важливою, бо дозволяє побачити допущену "промашку" чи "слабинку". З повагою, В.

Коментатор Вікторія Стукаленко, [ 2012-04-07 13:47:20 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

::)))

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-04-07 13:49:32 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

Колись я був редактором стінної газети нашого класу. Там я привчився до ідеологічних штампів. Мені здавалось, що штампи - це щось обов'язково необхідне. Пізніше, коли я долучився до народної творчості мас, старші товариші (це теж штамп) мені пояснили, що бажане, а що - ні.
Література - це не настінна творчість. Ніяких штампів, а щось нове, але зрозуміле - особливо, досвідченому читачу :)

Без мемуарів,
Г.С.

Коментатор Богдан Манюк, [ 2012-04-07 14:54:03 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

Відчувається особистий стиль автора. "Що це?" - додає етюду загадковості. У нових словоутвореннях бачу тільки позитив - вдалі. "Волаючи-питаючи" - тут питання до однорідності значень.

Коментатор Іван Потьомкін, [ 2012-04-07 18:47:27 ],
на сторінці твору "* * *" Стукаленко Вікторія

Як це нагадує Халіну Посвятовску:
"Живеться тільки хвилю.
А час - прозора перлина,
Віддихом виповнена".
Щасти Вам, пані Вікторіє, на такі знахідки!..
З повагою
Іван Потьомкін з Єрусалима

Коментатор Вікторія Стукаленко, [ 2012-04-07 19:08:55 ],
на сторінці твору "* * *" Стукаленко Вікторія

Дякую, пане Іване! Час - се таїна, і ми у ньому - гості. З повагою, В.

Коментатор Вікторія Стукаленко, [ 2012-04-08 08:01:05 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

Дякую, Богдане!
"Волаючи-питаючи" - тут просто питати замало, бо наче до глибини відчув, що то насправді нерухомість і мороз, а дерева це знають, і оживають щоразу.
З весною! :)

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-04-08 08:45:23 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

У новому варіанті, а не в такому, який був спочатку, цей "твікс" виглядає краще. Та мені все одно "якось не теє". Бо чується мені "волаючи дерев". Отак :)

Без претензій,
Г.С.

Коментатор Василь Дениско, [ 2012-04-08 11:18:55 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

А скоро ж можна босоніж бігти луками, вкритими золотавим цвітом кульбаби і зупинитись біля дерева і доторкнутися до бруньки, що набубнявіла...
З Вербною, Вікторіє! :))

Коментатор Вікторія Стукаленко, [ 2012-04-08 12:11:21 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

Дякую, Василю, навзаєм вітаю!
І за весняний відгук, враз переналаштував на потрібний лад ::))))))

Коментатор Вікторія Стукаленко, [ 2012-04-08 12:19:05 ],
на сторінці твору "не весна" Стукаленко Вікторія

дякую, Гаррі за таку пильну увагу!!! Щодо "волаючи до дерев", то я намагалася уникнути цього "до" дописавши "-питаючи". Але Ваша правда. Подумаю ще.
Зі Святою Неділею!

Коментатор Любов Бенедишин, [ 2012-12-19 19:15:19 ],
на сторінці твору "Зимовий етюд" Стукаленко Вікторія

Вікторіє, (бе)з Вашого дозволу висловлю своє враження.
Три перших рядки - прочитала з захопленням. Тут присутній і час, і простір, і ще щось таке невловимо-значиме...
А от останньому рядкові чогось забракло, щоб стати завершальною кодою. Можливо,"діловитого" не тулиться до попередніх епітетів... Навіть не знаю. Це суто мої читацькі відчуття...

Коментатор Вікторія Стукаленко, [ 2012-12-20 04:48:06 ],
на сторінці твору "Зимовий етюд" Стукаленко Вікторія

Дякую, пані Любо! Я ще по-споглядаю ту гілку, може і спаде щось на думку замість "діловитого" .
Не зустрічала раніше такого 2 в 1: (бе)з! Сподобалось :)

Коментатор Олеся Овчар, [ 2012-12-22 09:59:07 ],
на сторінці твору "Зимовий етюд" Стукаленко Вікторія

Це так гарно - бачити щось поза простором і часом, миле серцю, і... усміхатися. Який гарний горобчик. Як ще раз прилетить - передайте йому вітання від Олесі Овчар:) Гарних Вам вихідних!!!

Коментатор Олеся Овчар, [ 2012-12-22 10:00:59 ],
на сторінці твору "До Лесі..." Стукаленко Вікторія

Є вчителі від Бога, як і поети, лікарі, архітектори... І це дуже добре, коли ми вміємо їх пошщанувати. Хай хоч добрим словом чи доброю згадкою. Бо колись чула такий вислів: "найбільша біда українців - визнати талант і розум того, хто поруч". Ви успішно заперечуєте цю гіпотезу, пані Вікторіє!

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?