ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.03.24
06:49
Невже поетичний ресурс слугуватиме майданчиком для образ, дошкульностей?
Минуло кілька днів...
Автор не реагує. Моє ім'я в тексті "Любов і Чорногуз", я для Сушка - "об'єкт"...
Нова проза автора не обійшла імені Ярослава Чорногуза. Книга сонетів з
Минуло кілька днів...
Автор не реагує. Моє ім'я в тексті "Любов і Чорногуз", я для Сушка - "об'єкт"...
Нова проза автора не обійшла імені Ярослава Чорногуза. Книга сонетів з
2019.03.23
22:06
Не буду сьогодні нічого писати, і не просіть. Ось, корвалолу трохи накрапаю до квасу, ковтну хутенько аби жінка не бачила - і в ліжко. Якщо дізнається, що в мене серце болить – буде цілу ніч лікувати, листя капустяне на лоба прикладатиме, замовля
2019.03.23
19:27
Занадто шалена потужність у вітру:
Створив атмосферу якусь непривітну.
Здається,тріпочуть та рвуться вітрила;
Не вщухне ніяк невгамовна ця сила.
Дерева хитаються в п’яному танці:
Їх віти безсилі, приречені бранці.
Буває, що падають сліпо, опал
Створив атмосферу якусь непривітну.
Здається,тріпочуть та рвуться вітрила;
Не вщухне ніяк невгамовна ця сила.
Дерева хитаються в п’яному танці:
Їх віти безсилі, приречені бранці.
Буває, що падають сліпо, опал
2019.03.23
18:22
Сипонула весна самоцвіти
По вологій і чорній землі…
Скромні крокуси – дивного світу
Досконалі творіння малі!
2019
По вологій і чорній землі…
Скромні крокуси – дивного світу
Досконалі творіння малі!
2019
2019.03.23
14:36
А що як скажу я не в змозі чекать!
А що як Ворота Хтивості висаджу –
І шлях порятунку – до нього!
А що як пущу в небуття Смерть -
Глянь де мені болить – цього задосить
І проберуся в Свободу!
Вони нізащо не зможуть мене схопить!
Зможе голос -
А що як Ворота Хтивості висаджу –
І шлях порятунку – до нього!
А що як пущу в небуття Смерть -
Глянь де мені болить – цього задосить
І проберуся в Свободу!
Вони нізащо не зможуть мене схопить!
Зможе голос -
2019.03.23
11:07
Читач, знай, буває різним...
- Красивим, поганим, грізним?
- Та ні, він буває, слухай...
- Активним чи мовить сухо?
- Ой, це таки не в тему,
відчуй же мою проблему,
читач своєрідним буває...
- Красивим, поганим, грізним?
- Та ні, він буває, слухай...
- Активним чи мовить сухо?
- Ой, це таки не в тему,
відчуй же мою проблему,
читач своєрідним буває...
2019.03.23
08:18
А хто вона, ота проста людина,
Що дім будує, випікає хліб?
Яка душа у неї і родина,
Добро чи зло у глибині садиб?
Які думки вона вкладає дітям,
Чому навчає: правді чи брехні?
І щоб вони, і навчені, і ситі,
Жили на радість людям і рідні.
Що дім будує, випікає хліб?
Яка душа у неї і родина,
Добро чи зло у глибині садиб?
Які думки вона вкладає дітям,
Чому навчає: правді чи брехні?
І щоб вони, і навчені, і ситі,
Жили на радість людям і рідні.
2019.03.23
08:16
Напишуть поети
пісні, і сонети,
та білого вальсу рядки
про дівчину милу і тиху могилу,
де мирно лежать вояки.
Співаємо пісню одну,
на інші не маємо часу.
Та не зупиняє війну
пісні, і сонети,
та білого вальсу рядки
про дівчину милу і тиху могилу,
де мирно лежать вояки.
Співаємо пісню одну,
на інші не маємо часу.
Та не зупиняє війну
2019.03.23
00:09
Промайнула ніч, як тінь
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.
Відкриваючи мені
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.
Відкриваючи мені
2019.03.22
22:05
Щось книжка наступна не пишеться,
Минулий тираж не розпроданий.
Байдужість - читацька сподвижниця.
Гендлярство з її перешкодами
Та мовчазними фанфарами
Собі призначаю роботою.
Про успіх думками примарними
Я жили востаннє вимотую -
З такими його пе
Минулий тираж не розпроданий.
Байдужість - читацька сподвижниця.
Гендлярство з її перешкодами
Та мовчазними фанфарами
Собі призначаю роботою.
Про успіх думками примарними
Я жили востаннє вимотую -
З такими його пе
2019.03.22
21:28
Кохання наше осявало світ,
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.
Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили наяву,
Де ти лицем в мої шовкові коси.
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.
Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили наяву,
Де ти лицем в мої шовкові коси.
2019.03.22
21:03
Портал
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготів!..
Є лиш
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготів!..
Є лиш
2019.03.22
20:51
Коли змагаються щосили
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час непевної ходи.
Вони, як присуди невтішні,
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час непевної ходи.
Вони, як присуди невтішні,
2019.03.22
19:10
Поетичні війни це – лафа.
Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.
Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,
Як бузочок пахне коло хати.
Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.
Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,
Як бузочок пахне коло хати.
2019.03.22
15:52
Коли в саду волочать леви сумовиті
Бідарку зі старих кохань
На вежі вуглики очей моїх жадань
Спостерігають, сумовиті
Бідарку зі старих кохань
В обвитий вервицею звабний силует
Грудей цариці – злотий встромлено стилет
Бідарку зі старих кохань
На вежі вуглики очей моїх жадань
Спостерігають, сумовиті
Бідарку зі старих кохань
В обвитий вервицею звабний силует
Грудей цариці – злотий встромлено стилет
2019.03.22
14:09
По мотивам телесериала "Позднее раскаяние")
Как важно в буднях, суете
Уметь ценить, что жизнь даёт.
Избегнув пагубных страстей,
Чтоб не увлёк водоворот,
Где ложь бесчинствует, порок.
И лёгкая нажива есть.
Как важно в буднях, суете
Уметь ценить, что жизнь даёт.
Избегнув пагубных страстей,
Чтоб не увлёк водоворот,
Где ложь бесчинствует, порок.
И лёгкая нажива есть.
2019.03.22
13:31
Ой непокоїться серце,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердься,
Що мене немає,
Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,
Пристав коло дуба.
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердься,
Що мене немає,
Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,
Пристав коло дуба.
2019.03.22
11:51
Під час молитви якось раббі Леві
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій
Ніхто не спокусився.
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій
Ніхто не спокусився.
2019.03.22
11:38
Ох, мавочко, мавко,
Кохав тебе палко,
Сонце лягало,
Кохання палало,
Сонце прокидалось,
Серце калаталось...
Ой на полонині,
Не знаю, як нині,
Кохав тебе палко,
Сонце лягало,
Кохання палало,
Сонце прокидалось,
Серце калаталось...
Ой на полонині,
Не знаю, як нині,
2019.03.22
11:28
А ми живучі, та на разі
електорату не стає,
коли на часі
і заразі
голосувати за своє.
***
А у Раді не їли цукерок
і ніхто не питає америк –
електорату не стає,
коли на часі
і заразі
голосувати за своє.
***
А у Раді не їли цукерок
і ніхто не питає америк –
2019.03.22
10:39
віяло пальмове....
сонячний вітер...
Муза плете, не рахуючи петель.
Три пелікани наповнюють відра,
віти ожинні притоптує нетель.
Стан усевміння розлився чорнильно.
Час позбирати - і видати зріле.
Може, для когось близьке і живильне.
сонячний вітер...
Муза плете, не рахуючи петель.
Три пелікани наповнюють відра,
віти ожинні притоптує нетель.
Стан усевміння розлився чорнильно.
Час позбирати - і видати зріле.
Може, для когось близьке і живильне.
2019.03.22
09:58
То, хочеш коханкою бути?
Подобаюсь, наче Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник, що любить алюр.
А жіночка - сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!
На тебе не всядусь охляп!
Подобаюсь, наче Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник, що любить алюр.
А жіночка - сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!
На тебе не всядусь охляп!
2019.03.22
09:43
Після обстрілу - тиша…
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…
Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу
І Ворота з могил…
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…
Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу
І Ворота з могил…
2019.03.22
08:56
У гримі чи без
граматика,
рікою – словес-
на патока.
Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що
шукали ми?
граматика,
рікою – словес-
на патока.
Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що
шукали ми?
2019.03.22
08:56
Сніги лежать. Іще пора безлиста.
Весна далеко…Квіти…Лобода…
З дахів звисають льодові намиста
І вимерзла у кухлику вода.
Ще брості досипають в снах зимових,
Їм рано прокидатися зі сну.
Співають зорі тиху колискову,
Майбутнє листя мріє про весну.
Весна далеко…Квіти…Лобода…
З дахів звисають льодові намиста
І вимерзла у кухлику вода.
Ще брості досипають в снах зимових,
Їм рано прокидатися зі сну.
Співають зорі тиху колискову,
Майбутнє листя мріє про весну.
2019.03.22
06:14
Заридала бджілка Майя:
"Геть усі, бо не така Я!
Хочуть люди тільки - меду!"
(Отаке життєве кредо).
Карася ловити зась!
М'ясо? Ні, тоді - карась...
"Геть усі, бо не така Я!
Хочуть люди тільки - меду!"
(Отаке життєве кредо).
Карася ловити зась!
М'ясо? Ні, тоді - карась...
2019.03.22
05:21
Чи прямий, як стріла, чи петель пелюстки --
що ми знаєм про час? про віки -- як вінки?
геометрію давніх і свіжих подій?
...Під ногами – щоденного ворсу сувій
уперед на короткий розгорнеться строк
на годину, добу, на о
що ми знаєм про час? про віки -- як вінки?
геометрію давніх і свіжих подій?
...Під ногами – щоденного ворсу сувій
уперед на короткий розгорнеться строк
на годину, добу, на о
2019.03.21
22:23
у чорних зіницях вечірньої вулиці полиски фар
щемливі дощі жебонять негучні і сльотаві веснянки
цей березень – час мартоплясів манливих марудних примар
і їх королева – зваблива мов жінка із фільмів нуар
у неї слів – повний бокал а
щемливі дощі жебонять негучні і сльотаві веснянки
цей березень – час мартоплясів манливих марудних примар
і їх королева – зваблива мов жінка із фільмів нуар
у неї слів – повний бокал а
2019.03.21
18:27
Живу, здається, кількома життями:
одне – у сниві, інші наяву
запитують німими голосами,
заради чого я іще живу.
Існую... Багатію – маю вірші,
плекаючи надію, що серця
стають у бучі все-таки чистіші –
живі і непідкупні до кінця.
одне – у сниві, інші наяву
запитують німими голосами,
заради чого я іще живу.
Існую... Багатію – маю вірші,
плекаючи надію, що серця
стають у бучі все-таки чистіші –
живі і непідкупні до кінця.
2019.03.21
16:17
Приліг. Авжеш. Причина - втома, вечір
Впіймалась миш… малеча… п’яна в дим
У пастці ж клей… я проти кровотечі
Невже… а що? Блукаю поміж рим…
21.03.2019.
Впіймалась миш… малеча… п’яна в дим
У пастці ж клей… я проти кровотечі
Невже… а що? Блукаю поміж рим…
21.03.2019.
2019.03.21
08:33
От не люблять у наш чоловіки жінок і все. І не сказав би, що геть дурні, але трохи недоумкуваті – це факт. Як можна кричати на істоту, яка тобі народила дітей? Де у світі окрім людської спільноти прийнято гнути матюччя в сторону прекрасної статі?
Поспос
2019.03.21
07:46
Подаленіла снів навала,
Як у світах дітей тепло, –
І час із пам’яті помалу
Усе стирає, що було.
А як же хочеться згадати,
В зажурі болісних утрат, –
Себе, спокусливо кучматим,
Межи піддатливих дівчат.
Та тільки де там!.. Не вдається,
Як у світах дітей тепло, –
І час із пам’яті помалу
Усе стирає, що було.
А як же хочеться згадати,
В зажурі болісних утрат, –
Себе, спокусливо кучматим,
Межи піддатливих дівчат.
Та тільки де там!.. Не вдається,
2019.03.21
00:48
Весняний сад здолала дрімота,
Гойдаються гілки, немов куняють.
Неонова доріжка золота
Впадає в тишу змореного гаю.
Вечірня дотліває вже зоря,
Ховає руки вітер дивно-сині.
А попіл із неону – не згоря,
Ворушиться, немовби у каміні.
Гойдаються гілки, немов куняють.
Неонова доріжка золота
Впадає в тишу змореного гаю.
Вечірня дотліває вже зоря,
Ховає руки вітер дивно-сині.
А попіл із неону – не згоря,
Ворушиться, немовби у каміні.
2019.03.21
00:07
не адаптована під смаки. сюр. філософія***
...порозкидано на столі
Обгорілі, мов крила, твори,
І солоний від крові хліб,
Ніби підпис на договорі,
Що, порушивши раз один,
Ти, як Майстер, навік убитий.
-Маргарито, до мене йди
...порозкидано на столі
Обгорілі, мов крила, твори,
І солоний від крові хліб,
Ніби підпис на договорі,
Що, порушивши раз один,
Ти, як Майстер, навік убитий.
-Маргарито, до мене йди
2019.03.21
00:00
налетить розкуйовдить козацькі чуби очерету
і шукай цього вітра мов вітра у полі лови
як же бути на зламі епох і сезонів поету?
як не втратити тут як не втратити тут голови?
у міжчассі сезонів очікуєм гостро на зміни
пливемо крізь розлом у плиткій
і шукай цього вітра мов вітра у полі лови
як же бути на зламі епох і сезонів поету?
як не втратити тут як не втратити тут голови?
у міжчассі сезонів очікуєм гостро на зміни
пливемо крізь розлом у плиткій
2019.03.20
23:58
Вона чаїтися уміє –
Не сподіваєшся її,
Та нишком зло довкола сіє
Людисько, схоже до змії.
І хоч там як вона маскує
Підступні наміри свої,
Але недобре провіщують
Очиці з поглядом змії.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не сподіваєшся її,
Та нишком зло довкола сіє
Людисько, схоже до змії.
І хоч там як вона маскує
Підступні наміри свої,
Але недобре провіщують
Очиці з поглядом змії.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори на сторінці:
2019.03.18
2019.03.17
2019.03.15
2019.03.10
2019.03.10
2019.03.10
2019.03.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
 Огляд |
Дата |
|---|---|
|
Майстерень Редакція :
"Якщо є що сказати з приводу дивовижної відповідності французьких топонімів, і, ясно, не тільки топонімів, євангельським ..."
|
2017.06.12 |
Огляди - Останні надходження за 30 днів
Вибачте, але за цей період немає надходжень. Повернутися на Головну сторінку?
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0848 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0848 seconds