ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
***
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Ще б пак
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Райдуга
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
На дозвіллі
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Безкровне
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Одарчина кицька
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Побажай – і я воскресну
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
До Великодня
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Кремняк / Вірші

 *** *** ***
цілує пострілом у скроню
коханий кат
за біль трималися долоні
як за канат

тремтить у сні пришерхлий вечір
як собача
думки хлебтали кровотечу
знайшли на килимі причал

безглуздість фраз водою з крану
в ріллю чола
по стінах розповзлися рани
шукать тепла




Найвища оцінка Тарас Кремінь 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-02-15 15:51:44
Переглядів сторінки твору 5919
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.173 / 5.25  (4.621 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.435 / 5.11)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.12.28 02:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:03:28 ]
Плюси:
Образи класні.
Мінуси:
Відсутність розділових знаків.
Розмір "вибитий з колії" у другому стовпчику останній рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:11:34 ]
Дігноз чіткий і зрозумілий. Дякую. Що можна зробити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 16:23:15 ]
Згоден з Юрієм. Перший стовпчик притягує квагу.
Другий трішки слабший, ритм можна відновити:

думки хлебтали кровотечу
знайшли причал
Останній рядок при всій своїй несподіваності образів...
трохи награний, розмитий, я б сказав - трохи треба подумати - що там змінити


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 16:24:00 ]
Що робити - це вже справа автора.
Моя справа - поділитися власним враженням :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-15 16:24:09 ]
квагу - УВАГУ! Теж римується:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 18:58:01 ]
Гарно... І не треба там розділових знаків...Образи дійсно шикарні...
Тільки я не зрозуміла останніх двох рядків, але це, швидше, моя проблема, а не поезії...))

Дякую... Так буває часто... особливо "безглузідсть фраз водою з крану"...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:08:56 ]
Ольго,
Ви мабуть, не вмієте танцювати танго...
Кожен розділовий знак - це емоція. Саме тоді відчувається вірш.
Принайні так я важаю (і не я один).
Можу повторитись (бо колись подібна розмова велась з іншим автром):
Давайте тоді писатимемо все однум рядком, а на завершення усумено всі
пропуски між словами, бо навіщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:10:48 ]
"однум" = одним, "усумено" - усунемо. - Вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Свічка (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:19:51 ]
Я дійсно не вмію танцювати, і танго також;)
Розумію, що суперечка про розділові знаки починається не тут і не нами, як і не закінчиться найближчим часом...
Проте відсутність розділових знаків у вірші про .... людей, яким важко знайти спільну мову (пробачте, Юліє, за таке розуміння Вашої поезії) зобов"язує читача самого розставити ці знаки...І самому приміряти ситуацію на себе.

ЗІ. Сама я завжди пишу з розділовими знаками, Юрку;)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-15 19:32:04 ]
На мій власний-привеликий жаль, Юлія це робить часто. Звичайно - це право автора - проставляти чи ні... Але й і моє право вважати такі твори недовершеними... Мене цікавлять інтонації автора, а не особисті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:04:32 ]
Не в нашій компетенції, дорогі колеги, вимагати від автора розділових знаків або ж точніших образів. Як на мене, то я дотримуюся думки про творчу свободу виявлення. Наша задача, якщо ми заслуговуємо на місце добрих приятелів, у тому, аби порадити чи порекомедувати авторові власних коментарів. Адже все, що відбувається на цьому сайті - в інтерактиві, вільному й відкритому спілкуванні. Власне, це і є той самий літпроцес, який має огранювати кожного з учасників дискусії.
Хочу підтвердити, що не всі вірші мають містити розділові знаки. Ця сфера з тих, яка має відношення до ейдетики, тобто того, що має знайти точну відповідність у поетичній строфі. Про ці та багато інших явищ у ліриці сказано й написано достатньо. З огляду на сказане не можу дорікнути Юлії у відсутності уваги до стрункості й організації поетичної ритміки та строфіки. Ці поняття - іншого рівня.
Дякую за текст. Такі реакції на нього - підтвердження його незвичайності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 10:20:44 ]
Тарасе, пробачте за прискіпливість і нерозуміння, але щодо розділових знаків - яку Ви маєте позицію? У випадку з Юрієм (пам'ятаєте?) Ви зробили йому зауваження щодо розділових знаків, а от тепер виступаєте за творчу свободу виявлення... То як? Упереджене ставлення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 10:42:33 ]
Я за те, щоб кожен автор обирав власний поетичний шлях. Наголошую на тому, що кожна висловлена позиція повинна сприйматися як власна думка читача.
Що стосується моїх коментарів, то скажу, що присутність або ж відсутність пунктуації повинна бути органічною, віповідаючи природі вірша.
Мені однаково подобаються тексти, проте я не завжди погоджуюсь з позицією автора щодо формальної частини - вираження художніх образів.
Дякую за оперативні коментарі. А Вам яка подобається лірика?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 10:56:01 ]
Шановні колеги, я теж притримуюсь поглядів, що розділові знаки потрібні. Але бувають ніби різні випадки, тут Тарас Кремінь, правий. Але як кваліфікувати ці випадки? Ось є така думка, якщо твір не модерністичний, то без розділових знаків ніяк (наприклад більшість творів Н.Пасічник), а якщо модерністичний, яким мені бачиться цей твір Юлії Кремняк, тоді вимоги не такі строгі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-16 11:00:29 ]
Ніколи не думала, що доведеться над цим задуматись, аби сформулювати уподобання в слова. ;)
Та, що не відпускає без нічого. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-02-16 11:06:18 ]
І ви праві Мирославо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-16 15:33:44 ]
Хоча моя думка нічого на варта...
Але надалі, відмовляюсь коментувати твори без розділових знаків...
Принципово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Кремняк (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-16 17:42:58 ]
У своєму житті дотримуюсь одного принципу, суть якого полягає в тому, що не варто боятися друзів, які, у гіршому випадку, можуть зрадити, ворогів, які можуть вбити, треба боятися байдужості. Мене лякають відсторонені очі, пусті слова, позбавлені змісту фрази. Саме тому, незважаючи на полярність поглядів і розмаїття літературних смаків, я вдячна всім за небайдужість. Особисто я, читаючи поезію, не намагаюся віднайти там авторської Я-концепції,я, за влучним висловом пані Ольги, "приміряю ситуацію на себе". Як на мене, читач, пропускаючи поезію через власне сприйняття, по-своєму моделює її в контексті власного, суб'єктивного, простору. Я ні в якому разі не хочу нав'язувати власний ідейний зміст. Думаю, що не маленьким комам і знакам оклику відтворювати розмаїту палітру почуттів, безмежні простори внутрішнього космосу. Важко говорити у ті моменти, коли здається, що згусток слів,які треба вимовити, не поміститься у роті. Найстрашніший момент у спілкуванні із небайдужою людиною наступає тоді, коли усвідомлюєш паралельність двох світів, задля перетину яких необхідно деформувати власну суть. Я не претендую на загальнонаціональне визнання, тому і далі писатиму так, як того вимагає серце, емоції, стан. Пане Юріє, у нашому житті все чогось варте, тим більше думки. Кожен має право на власну думку, свободу слова, і, в той же час, на власну поезію, продиктовану собою у своїй дійсності під впливом своїх власних глобальних подій, передісторію яких пояснюмвти не буду, бо це вже зовсім інша історія... Вдячна всім