ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Юркодар - 103
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Марко Твеня
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
Нотний зошит
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
* * *
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Між радістю і болем
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
***
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Травневий ранок
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Навесні
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
Зимова ніч (сонет)
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / VII Лірика російською мовою

 Судьба
Судьбу свою ни в чем не упрекаю,
На много бы ее хватило книг.
Да кто напишет? Кто их прочитает?
Вон сколько "героинь" вокруг таких!

Я даже не мечтаю о покое,
От жизни все приму как благодать,
А в ней порой случается такое,
Что ни в одной из книг не прочитать...




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-30 07:58:33
Переглядів сторінки твору 3387
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-09-30 11:34:21 ]
Хотелось посоветовать, очень хотелось посоветовать - где-то разжижить, что-то сгустить. Я же не из тех читателей, которые пребывают в безоглядном серфинге на волнах чисто эмоций.
"Героини" не заставили долго ждать. Припомнилась Золушка (в прямом переводе "Замарашка", а сказочном - Попелюшка), чудесная девочка на выданье из глубинки. Припомнилась и печальная история, мудро оборвавшаяся для читателя на самом счастливом моменте :)

http://maysterni.com/publication.php?id=95662
В гиперссылках я БМП (Без Малейшего Понятия).

Благодарствую за стихотворение.
P.S. "Книг" благозвучнее рифмуется с "миг" и т.п.
"Упрекаю - читает" - уж больно прозрачна.
Вторая строфа великолепна :)
Кроме шуток, а тоже чисто субъективно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 15:16:12 ]
Все ж обіцяю подумати над вдосконаленням першої строфи. Хоч і "бррошенное вскользь", а хочеться-таки, щоб було гарно.
Дуже вдячна за поради і підказки. Повторюсь, бо вже не раз таке писала іншим моїм "коментаторам" - дуже ціную небайдужий погляд "со стороны".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-01 17:08:39 ]
А я обещаю подкинуть свежие идеи :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-03 14:51:27 ]
Судьба моя, тебя не отвергая,
Я отдаюсь писательской среде.
И там ты есть, но чуточку другая -
Такая же, по сути, как везде.

Затем можно плавно перейти к мысли, лишающей покоя Вашу ЛГ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 08:12:56 ]
Цікавий варіант!
А знаєте, "даже не мечтая о покое", я вже кілька днів мудрую, як би цей віршик "прихорошити". Ось що придумалося, як Вам такий варіант:

Судьбу свою ни в чем не упрекаю,
На много бы ее хватило книг:
Про Золушку, лягушку, Герду с Каем,
Скитаний век и счастья - редко - миг...

Якщо матимете час і бажання, загляньте на мій "вірш-візитку" "Золушка" (перший в рубриці "Лірика російською"). Цікава була б Ваша думка щодо нього:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-03 14:57:48 ]
Я не против правок-поправок.
Это экспромт, к которому я шел три дня и две ночи.
Безусловно, он может не понравиться поэтам, пришедшим, так сказать, за орденами. Дефицит мощнейших метафор и взрывной поэзии наяву. Но многим вещам свойственно являть свою красоту в развитии - и эта аксиома известна еще со времен андерсеновских сказок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 08:17:58 ]
У кожного автора - свій стиль і "почерк". Я захоплююсь поетами, які пишуть витончено, високо, алегорично. Та сама так, напевно, ніколи не писатиму. При бажанні, напевно, зуміла б, але то були б "штучні вірші", російською "искусственные" - тобто несправжні, ненатуральні, не мої. Бо так не тільки писати - думати треба. Комусь це вдається, і таких авторів не можна не помітити серед тисяч, а комусь - краще щось простіше:)
Така моя особистп думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 10:47:10 ]
Знаєте, Алексію, такі співрозмовники, як Ви - для мене на вагу золота, без іронії. Чому? Бо примушують працювати над кожним твором, відкинувши виправдання, що це- серйозний вірш, а оце - так, етюд, "що Бог послав"... Ваші доброзичливі "пенделі":)) спонукали мене допрацювати цей "набросок" про судьбу. Ось що наразі вимальовується:

Судьба моя! Тебя понять непросто:
То радости, то горести струя,
Бываешь и молитвой ты, и тостом, -
Такая, как у многих, но своя.

Ни в чем тебя, поверь, не упрекаю,
Читаю дни фрагментами из книг,
Про Золушку, лягушку, Герду с Каем,
Скитаний век и счастья светлый миг...

И даже не мечтаю о покое,
От жизни все приму как благодать,
А в ней порой случается такое,
Что ни в одной из книг не прочитать...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 11:36:20 ]
"Бываешь и молитвою, и тостом".
Правда, "тост" мне не по душе. Не люблю выпивку. Лучше, как по мне, "косячок забить". Цивилизованно, конечно, и не конфликтуя с законом.
Сиюминутные стихи выигрывают за счет их сиюминутности, при том условии, что автор - истинный мастер поэтического слова.
Стихи же, рожденные в результате кропотливого труда, могут выглядеть мертвыми, по крайней мере, в глазах тех поэтов, которые не признают правок и какой-либо работы над текстами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 11:43:49 ]
Улетной метафористики, похоже, маловато.
Здесь на сайте есть, как минимум, несколько таких школ. Их марксами и энгельсами являются известные нам талантливые поэты, а отчасти - и ремесленники и графоманы. В интересах этики форумного общения имена не обнародуются. А понятия "ремесленники" и "графоманы" я использую в самом лучшем смысле.

Привет из Белокаменной.
Некогда :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 13:33:06 ]
Возможно, Лягушка неуместна. Речь, как я понимаю, идет о брачных союзах.
Всем ли известна сказка, где главными фигурантами по делу выступали явно не сказочные герои?
Может быть, Золушка и принц более известны?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-10-04 14:41:41 ]
Лягушка - и правда, спорно. Наверное, лучше: про Золушку и принца, Герду с Каем.
А тосты, пожалуй, оставлю. Это намек на праздничные застолья, которые время от времени дкорируют наши судьбы, по крайней мере, конкретную "воспеваемую" судьбу.
п.с. А Вы действительно, живя в Москве, пребываете на укр. поэтическом сайте? Ничего такого, просто интересно. Хотя понимаю - этот сайт достаточно высокого уровня требований к мастерству, посему на нем интересно тем, кто стремится к росту.