ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої

Артур Курдіновський
2024.05.02 05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.

Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Вірші

 Єднання
Небом спалахне
Триколір рідноїдуші,
Я поруч з нею, змалку,
Разом купалися в теплі..




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-25 23:46:47
Переглядів сторінки твору 2143
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Протуберанець Бумеранг (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-19 23:21:10 ]
НА МІСЯЧНІЙ ДОРІЖЦІ НЕВПИННИЙ ДУШ ПОТІК:
ОДНІ – ДО БОГА ПІШКИ, ХТОСЬ – В ПРОТИЛЕЖНИЙ БІК.
АЛЕ ДОПОКИ В СЕРЦІ В ЖІНОЧОМУ ЛЮБОВ,
ЖИТТЯ НЕ ПЕРЕРВЕТЬСЯ, ВІДРОДЖУЮЧИСЬ ЗНОВ!

(Приводом для написання цього віршу став сюжет ТСН про молоду жінку, в якої народився син через добу після загибелі її чоловіка в зоні АТО)

***
На місячній доріжці зустрілись дві душі,
Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.
Одна – душа солдата, загиблого в бою,
А інша – немовляти, народжена в Раю.
І так би розминулись… але душа бійця
На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.
Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!
А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»

Душа же немовляти була як чистий сніг:
«Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
Казав Господь, Галина - таке її ім’я,
Ось-ось народить сина, а син її – то я!
Мене на Землю жити господь благословив,
Я маю народитись… ти вже там пожив?» -
Так у бійця спитало майбутнє немовля
(Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)

А той боєць «Галина» повторював ім’я …
Та це ж його дружина чекала немовля.
Сплили перед очима щасливі ті роки:
Як він , ще був хлопчина й просив її руки…
Весілля і навчання, І пристрасті потік…
Він всі її бажання виконував, як міг.
Усе було чудово: вагітність – добрий знак!
І взяв він з жінки слово, що родиться козак!
А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.
Галини очі сині зробилися мов скло.
«Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там.,
Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»
Та він своїй дружині сказав приблизно так:
«Як друзів я покину, який же я козак?
Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?
Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»

Поцілував Галину і рушив на війну…
А потім..постріл в спину.. і запах полину….

Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:
«Ти бережи Галинку що краща буде з мам.
Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.
Та буду я невпинно з тобою з перших днів!
Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,
А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.
Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя
А я прикрию спину тобі із небуття»
На місячній доріжці невпинний душ потік:
Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.

Народжуються діти, в воєнний час страшний,
І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.
Але допоки в серці в жіночому любов,
Життя не перерветься, відроджуючись знов!

(Людмила Лєгостаєва)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-21 11:06:18 ]
Благодарю, за многочисленные отзывы на мои публикации.
Немного об Украине скажу так, что те участки Земли, где наблюдается людское возмущение, подвергаются неким катаклизмам...
От посыла людьми сердечной любви происходит выравнивание энергетических потоков, направленных из далекого Космоса для обновления земной атмосферы. Открыты порталы Световых Космических излучений - там особые условия , для людского восприятия непонятные, человеческому взору многое не видно. Всё, что происходит на Святой Земле _ Киевской Руси, все под контролем Всевидящего.
Самое важное - не падать духом и жить с верою в душе, излучая посылки любви во благо мира на Земле.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-21 11:08:35 ]
Возвратимся к стихосложению:
Небом спалахне
Триколір рідної душі,
Я поруч з нею, змалку,
Разом купалися в теплі..

В этих строках, что выше отражено Триединство:
Я ЕСМЬ Бог внутри человека _ это и есть это Совершенство и Господство МИРА _ Абсолют

«Безбрежно, как весь мир вокруг,
то крохотное пространство внутри сердца твоего:
в нем — небеса и земля,
огонь и воздух, солнце и луна,
молния и созвездия,
все, чем обладаешь ты здесь, внизу,
и все, что тебе неподвластно,
собрано в том крохотном пространстве
внутри сердца твоего».
Чхандогья-упанишада, 8.1.2

Давным-давно люди были совсем другими. Мы могли общаться и воспринимать мир такими способами, к пониманию которых в современном мире способны приблизиться лишь единицы. В той форме общения и восприятия, которую мы могли использовать, источником было священное пространство в сердце человека.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-21 11:11:11 ]
Не может быть неудач у любого, кто продолжает совершать самосознательные усилия выражения господства Божественного над человеческим, поскольку неудачи приходят лишь тогда, когда усилия прекращаются.

Все опыты, через которые проходит человек, существуют только с одной целью, а именно, – чтобы помочь ему осознать свой Источник. Он должен знать, кто он, осознавать себя Творцом, а, следовательно, и Владыкой над тем, что он создает.

Повсюду во Вселенной, когда бы Сила созидания ни давалась существу, наряду с ней, всегда присутствует ответственность за содеянное.

Все творение существует благодаря сознательному усилию. Если индивидуум, наделенный этим Великим Даром Жизни, откажется принять свою ответственность и выполнить взятое на себя обязательство, то его жизненный опыт будет толкать его к страданиям до тех пор, пока он не сделает это.

Поскольку человечество никогда не создавалось в состоянии ограниченности, оно не обретет покоя, пока Совершенство, которым оно было наделено в начале, не проявится во всей полноте. Совершенство, Господство, Гармоничное Использование и Контроль над всей Субстанцией и Силой является Образом Жизни – изначальной Божественной Светокопией человечества.

Бог внутри человека и есть это Совершенство и Господство. Это то Присутствие в сердце каждого, что является Источником Жизни – Подателем всякого блага и совершенного дара.

Когда индивидуум стремится к своему Источнику и признает его Подателем всякого блага, то в тот же миг на него и на весь мир автоматически начинает струиться поток всех благих даров, потому что его внимание к своему Источнику является Золотым Ключом к открытию каждого благого дара

В святом единении Духа и Любви Единого Господа
со всеми на Планете Земля
Да будут счастливы все существа во всех мирах
Да будет так
С Любовью Господа Отца и Сына, и Святого Духа