ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Зотова (1975) / Публіцистика

 Тролейбус

Львівський концерн презентував перший вітчизняний трамвай із низькою підлогою, який міг би експлуатуватися й у Вінниці
Троллейбусы львовские неудобные, так что пусть себе строят, и ездят на тех чешских трамваях, что Винница им подарила

із соцмереж

Образ твору Тут мене запитали "шо саме не зручно у тролейбусах львівського виробництва? Що на, мою думку в них потрібно змінити? Ну зачепили, чесно кажучи )) У Вінницю, як Вікіпедія каже, у 2007 році закупили пять тролейбусів ЛАЗ Е183. З тих пір більше їх не стало, як на мене це добре. Так от що я відповіла:
Потрібно змінини назву з "тролейбус" на "пересувне стойло для городян". Ну, отако глянь на цей салон цього львівського тролейбуса. Добре, по порядку... Воно канэшно абалденно, що в ньому передбачено в'їзд на колясках для людей із обмеженими можливостями, тіко по ходу тут плюси і закінчуються. От скажімо пасажир зайшов в цей пересувний загон для городян через задній вхід. Тут коли глянути на цей офігенний трон сидінь, та східці, то пасажиру одразу понятно, шо задній вхід тіко снаружі красіва замануха, в всередені - це сама настояща жопа. І якшо ми вже каснулись цієї теми (ну, жопи в смислі), то якшо пасажиру пощастило і він пристроїв свое м'яке місце на тверде і незручне крісельце, то їхати ще так-сяк можна. Тут уточнення: проблема не в тому, що крісло тверде, нехай буде, у швейцарських трамвайх та навіть у чеських крісла тверді й зручні, а у львовських тролейбусах ні-фі-га. І ще, якщо вони вже тверді, то якого хріна обтягувати їх тканиною, це вже, по якому? Ну добре, не захотів пасажир стояти/сидіти позаду, перейшов до середини салону, або правильно сказати загону... Тут виникає питання, під які приорітети був розроблений цей салон. Якщо передбачалося, що люди будуть здебільшого сидіти, то навіщо це стойло напроти середнього входу? Чому не зробити вхід для людей з особливими потребами на треті двері, замість трону зі сходами, там нормальна площадка, і, за за відсутності візків, стоячим пасажирам зручно. Ну добре, зайшли і тролейбус рушив. За шо триматися? За лямки дореволюційної моделі? Та до революціїї інші швидкості були й інші салони. А тут посіпаєшся хвилину, матюкнешся і почнеш хапатися за трубу, на якій ця лямка кріпиться, а труба висооока... Ну то це в середені стойла, а в кінці там ні лямки ні труби - рушив транспорт і ті, кому не дісталось місця, припадають колінами до східців і хіба що як Папі у Ватикані руки не цілують тим, що сидять. Вобщім, хай собі строять, і хай собі їздять наздоровля.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-07-03 10:43:28
Переглядів сторінки твору 1241
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.685 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.955 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.27 15:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 11:05:26 ]
Правдиво і дотепно, Юлю! Впізнанний стиль. :))
Я ото думаю, що ця лейттема якась... ваша сімейна, бо ще пам'ятаю "довгу шворку під струмом" , "старість, що плює у совість" - також у тролейбусі... Із цим віршем Макс тріумфально колись увійшов на ПМ... :))