Поезія - Іван Гентош - пародія « Готовий »

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.05.15 05:30

* * *

Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський

2024.05.15 05:07

Про що виє тривога

Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет

2024.05.15 00:26

1 iз 1000

Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Ілахім Поет

2024.05.15 00:25

Берсерк

це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти

ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі

Олександр Сушко

2024.05.14 10:00

Пародія

Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь

2024.05.14 05:55

То хто ми?

Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук

2024.05.14 04:53

* * *

Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський

2024.05.14 01:31

Жовте і рожеве (рондель)

В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко

2024.05.14 00:51

Справи неправі – 5

Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Ілахім Поет

2024.05.14 00:12

Коли кохання як мистецтво

Це кохання – мистецтво і таїнство, наш обряд…
А взаємні бажання такі креативні й творчі!
Обопільно натхненністю очі у нас горять.
Ну а передчуття викликають солодкі корчі.

Це кохання навіки з’єднає тебе й мене.
Так лунають зірки, так смакуються нап

Іван Потьомкін

2024.05.13 23:32

Рахель

Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його

Ілахім Поет

2024.05.13 17:53

Oдвiчна, але завше юна

Справді, з першого погляду видалося - стара.
Наче мумія, тільки в очах щось незвичне гра.
Взагалі щось від відьом було в ній, щось – від віщунок.
Це лякало. І думалось навіть: чи не дарма
На уклін сюди йшов, чи не візьме в полон пітьма?
Чи тим самим

Юрій Гундарєв

2024.05.13 10:55

Юркодар - 105

Тінохрінь

Олександр Сушко опублікував чергову, за його словами, «сатиру». Як завжди, вишукано і дотепно:

Хрінотінь звичайна (vulgaris)
Гномик уявив себе титаном,
Графоман поетом. От біда-а-а!
Та на світі все іде ПО плану,

Віктор Кучерук

2024.05.13 10:45

* * *

Хоча на подвір’ї не чутно
І в хаті не видно давно, –
Ти в серці моєму присутня,
Забути тебе не дано.
І долею, знаю, до згуби
Призначено щиро мені
Твої заціловувать губи,
Для тебе співати пісні.

Артур Курдіновський

2024.05.13 01:24

Помилився

Я знов помилився. Відкрився не тим.
Зарано розправив я крила.
Подумав, там сяйво. А там - тільки дим
Багаття, де совість згоріла.

Я так помилявся! Не з тими я вів
Палку та відверту розмову.
У струмі нещирих, надуманих слів

Юлія Щербатюк

2024.05.12 23:39

Фальш

Чи промовлялися слова,
Чи у рядки ставали струнко,
Та правди тей потік не мав-
Нещирість вищого гатунку.

І, розтікаючись, між тим,
У ефімерності безмежній,
Лягали маревом густим

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

2024.04.30

2024.04.15

2024.04.15

2024.04.15

2024.04.12

2024.04.10

2024.04.01

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2013-06-05 16:10:49
Переглядів сторінки твору	3908
* Творчий вибір автора:	Майстер-клас
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	0 / -- (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.750
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Автор востаннє на сайті	2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину	відсутній