ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
2024.04.29
07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
2024.04.29
07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
2024.04.29
05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
2024.04.28
18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
2024.04.28
18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталя Чепурко (1964) /
Публіцистика
ОСОЗНАННЫЙ КОНТРОЛЬ.
Впрочем, и с негативным путём та же история, люди погружаются в него всё глубже и дальше, ведь они Творцы и имеют право выбирать это. Говорят же, что многие видят огонь и пожары, беды и несчастья. А другой, в тоже время, идёт по углям босыми ногами, даже не замечая этого. Он окрылён светом и любовью, в его жизни приумножается свет и любовь, поэтому он защищён светом и любовью от собственного же негатива, потому что другого не существует. И он — источник и проводник любви и света для всех тех, кто готов отбросить страхи и печали и всё-таки поискать в мире свет, а его намного больше чем тьмы, нужно просто открыть глаза. Итак, вся наша жизнь – набор наших убеждений. Один убеждён, что ему необходимо свернуть горы, чтобы познать, месяцами лечиться, чтобы выздороветь, перетерпеть полгода, чтобы стало лучше, тяжело трудиться, чтобы стало легче…
Другой в то же время, подумал, что его мир — светел, лёгкость по жизни – это его кредо, счастье – это стиль его существования, любовь – это смысл всех смыслов. И всё, потом он просто дал всему этому проявиться. А результат бывает очень даже неожиданно великолепным. Но первый упорно шёл к своему труднодостижимому счастью, и обрёл его трудным путём, ведь сам захотел не разрешить себе упростить путь своими убеждениями. Поэтому думаем. Думаем всегда, когда что-то говорим и решаем. Не поленитесь проконтролировать и выразить для себя свои намерения более удобным, хоть и непривычным с точки зрения многих, образом. Оглянитесь, ведь люди сами вам расскажут какие убеждения руководят их жизнью. Один убеждён, что ему трудно, другой, что постоянно болен… Как же люди не боятся говорить такое?! Постоянно подтверждая и закрепляя такой результат. А всё дело в том, что они просто не знают, что владеют инструментом творения своей жизни. Поэтому живут неосознанно.
В этом тексте мне захотелось напомнить об ответственности, которую мы несём за всю свою жизнь. Напомнить о той силе, которой мы обладаем. И пожелать всем учиться контролировать себя полностью, не пускать всё на самотёк. Поначалу это будет не очень просто. Но понимая, чем мы рискуем, делать это, работать с каждой мыслью, любое негативное проявление объяснять себе и направлять в позитивное русло, становится значительно легче. Это путь Творца. И результат того стоит. Ведь мы все осознанно и неосознанно хотим Добра, Света и Любви.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ОСОЗНАННЫЙ КОНТРОЛЬ.
Пока человек не сдаётся, он сильнее своей судьбы.
Эрих Ремарк
Осознанный контроль-это очень важно. Каждое слово, мысль, эмоцию, намерение и реакцию следует взять под контроль, понимая всю ответственность каждого мгновения, понимая силу каждой минуты нашего сознания. Итак. Представляем себя на заснеженном холме. Слева и справа – жизнь. Слева — позитивное направление, справа – негативное. Конечно же, иногда, ради позитива, мы сознательно создаём определённую долю негатива, но это уже другая история. Вернёмся к холму. Стоим мы на нём, на вершине, подумали позитивно – кинули снежку в одну сторону холма, она покатилась и увеличилась в огромный шар. Подумали негативно, покатился наш шар снежным комом в другую сторону. Вот так нарастают и притягиваются к нам все наши намерения. Но важно понимать, что действие одинаково как для осознанных намерений, так и для неосознанных. Так и живут одни с одними убеждениями и развивают их, а другие живут с совершенно противоположными и так же дают им дальнейшее развитие. Говорят, что даже всю Вселенную можно пройти по тоненькой ниточке. Это сравнение хорошо для тех случаев, когда множество людей живут в своём страшном, несправедливом мире, плачутся и не могут понять, почему им посланы такие беды. В то время как один человек из этой массы живёт в другой реальности, у него всё хорошо, он счастлив, его мир прекрасен, он развивает свою позицию и своё убеждение о мире, поэтому он идёт по своей тонкой, но надёжной ниточке во Вселенной. И со временем эта ниточка крепнет и ширится в Светлый и добрый путь. Ведь он имеет право создавать свой мир, как Творец создал свой.Впрочем, и с негативным путём та же история, люди погружаются в него всё глубже и дальше, ведь они Творцы и имеют право выбирать это. Говорят же, что многие видят огонь и пожары, беды и несчастья. А другой, в тоже время, идёт по углям босыми ногами, даже не замечая этого. Он окрылён светом и любовью, в его жизни приумножается свет и любовь, поэтому он защищён светом и любовью от собственного же негатива, потому что другого не существует. И он — источник и проводник любви и света для всех тех, кто готов отбросить страхи и печали и всё-таки поискать в мире свет, а его намного больше чем тьмы, нужно просто открыть глаза. Итак, вся наша жизнь – набор наших убеждений. Один убеждён, что ему необходимо свернуть горы, чтобы познать, месяцами лечиться, чтобы выздороветь, перетерпеть полгода, чтобы стало лучше, тяжело трудиться, чтобы стало легче…
Другой в то же время, подумал, что его мир — светел, лёгкость по жизни – это его кредо, счастье – это стиль его существования, любовь – это смысл всех смыслов. И всё, потом он просто дал всему этому проявиться. А результат бывает очень даже неожиданно великолепным. Но первый упорно шёл к своему труднодостижимому счастью, и обрёл его трудным путём, ведь сам захотел не разрешить себе упростить путь своими убеждениями. Поэтому думаем. Думаем всегда, когда что-то говорим и решаем. Не поленитесь проконтролировать и выразить для себя свои намерения более удобным, хоть и непривычным с точки зрения многих, образом. Оглянитесь, ведь люди сами вам расскажут какие убеждения руководят их жизнью. Один убеждён, что ему трудно, другой, что постоянно болен… Как же люди не боятся говорить такое?! Постоянно подтверждая и закрепляя такой результат. А всё дело в том, что они просто не знают, что владеют инструментом творения своей жизни. Поэтому живут неосознанно.
В этом тексте мне захотелось напомнить об ответственности, которую мы несём за всю свою жизнь. Напомнить о той силе, которой мы обладаем. И пожелать всем учиться контролировать себя полностью, не пускать всё на самотёк. Поначалу это будет не очень просто. Но понимая, чем мы рискуем, делать это, работать с каждой мыслью, любое негативное проявление объяснять себе и направлять в позитивное русло, становится значительно легче. Это путь Творца. И результат того стоит. Ведь мы все осознанно и неосознанно хотим Добра, Света и Любви.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію