ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***

(2016)

Писалось чотири роки тому, у 2012-тому про відсутність новин і чекання будь-чого, аби воно лише відбулось.
Сьогодні 23.10. 2016.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-25 10:37:16
Переглядів сторінки твору 4290
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0.811 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-25 10:49:10 ]
Можливо, Семене, є сенс переглянути варіанти із "це вчинила осінь" - маючи на меті трохи віддалитися від переднього плану і дати більше підстав для ідей завершення композиції - щось на кшталт "Розпочала Осінь..."?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-25 10:57:27 ]
Слушна пропозиція. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Король (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-25 16:24:41 ]
Вітаю!
Справді, ми завжди мріємо про вічне. Дуже багатий зміст.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-25 23:31:35 ]
Не всім може сподобатись середина вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-11-25 17:04:40 ]
У планетарному масштабі щодня "будь-що" відбувається. Домислюю, що Ви маєте на увазі.
Передано вдало.
Успіхів (нехай ОТЕ не відбудеться)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-25 18:04:18 ]
Наша влада полюбляє відмовчуватись.
Країною прокотилась хвиля фальсифікацій, а гаранта не чуть. Така от безвість. Є він, чи його нема?
Можливо, він народ України має за холопів. Не можу ні стверджувать, ні заперечувать.
І про Нібіру писалось-писалось, і пш-ш-ш-ш... Здулись і писаки, і академіки.
Аналогія чи ні? Мабуть, ні. Просто безвість :)
Або професорська кругова порука.

Про зиму.
Вже прідрікались і морози. А їх нема.
То будуть вони чи ні? І коли?
Чи ми дізнаємось про усе після 21-го грудня?

Дякую за відгук. Щасти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-11-25 19:08:12 ]
Доброго дня, шановний Семене!
:-)
Натисну кнопку.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-25 19:23:41 ]
Розцінюю як аванс :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-11-25 19:44:54 ]
Я ще зранку відгукувався, але комп мабуть глюкнув.
Мені сподобалася невгамовна тиша - гарний і свіжий образ.
Ось таке, Семе)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-25 20:01:23 ]
Я бачив якийсь (чийсь) допис про оксюморон.
Десь біля Вашого твору. Це гарний знак :)

"ОКСИМОРОН, ОКСЮМОРОН, а, чол. Стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються протилежні за змістом поняття, які разом дають нове уявлення. Основним принципом будови поетичної лексики [«Гофманової ночі» М. Бажана] стає зіставлення несумісних за смислом і стилістичним забарвленням слів: у метафорі (сандалі сатани), в оксюморонах (похмурий бенкетар, холодна заграва гарячого вина) (Радянське літературознавство, 4, 1969, 23)."
Я полюбляю оксіморони, але постає та ж сама проблема. Не всі про них чули. А якщо не чули, то чого ото пупа надривать?
Вигадаю, викладу. Пишатимусь :) Мовляв, мій.
А мені напишуть, що такого не існує і мої вірші позбавлені художньої краси (і таке вже бувало).

То чи не краще віршувать так, щоб не виникало питань?
А це не витримав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-25 21:07:04 ]
Я щось не дуже мрію про вічне - хоча задумуюсь деколи...
По філософськи,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-25 21:07:54 ]
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-25 21:09:51 ]
Нема коли писать листа. Повідомляю тут: ми знайшлись. Днями зустрінемось :)
То місця моєї юности - Бортничі.
Дякую за все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-25 21:21:47 ]
Зрозумів і тішуся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-26 11:01:26 ]
Гарний вірш, Семене. Вітаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-26 11:28:57 ]
Він учора був гіршим. Я не знав, куди пішла Осінь.
А вона нині, як з'ясувалось, в запої. Літо пішло у нього у серпні, а Осінь - почала входить після буряків, прибраних з фермерських і хазяйських нив, і останньої листви, яку вона пострушувала з дерев.
Зима зі свого ось-ось вийде - і почнуться сніго- та инші -пади, ожеледиця, хуртовини і т.д., і т.п.
Настінний відривний календар худне. Час іде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-01 20:25:11 ]
Хотілось би, щоб крапку з голову завбільшки у цій історії нарешті було поставлено, і саме в потрібному місці.

Наразі я переймаюсь аналізом перспектив видобутку сланцевого газу на території України. Перші результати невтішні:

1. Лише одні геологічно-пошукові роботи за цією тематикою збагатять своєю отруйною хвилею місцеві та сусідні природні водоймища та джерела.
Кожна наступна свердловина(а це 2,5 - 3 тис. метрів углиб Землі) поширюватиме ареал їхнього впливу.
2. Експлуатація цих свердловин стане трагедією, у порівнянні з якою аральська здаватиметься мало не щастям. Це озеро зникло, залишивши у ґрунтах солі та гербициди. А наслідки видобутку сланцевих газів безумовно і набагато трагічніші та страшніші. Цю воду, про яку йшлось у першому пункті, + технологічну, не буде куди дівать. А її за інерцією вживатиме населення, свійська та дика худоба та птаство.

Може, надійшов час віршувать і про це?
http://argumentua.com/stati/slantsevyi-gaz-pokhoronit-ekologiyu-ukrainy


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-03-23 11:29:14 ]
Сподобалось! А закінчення особливо(без варіантів).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 11:43:39 ]
Бо "щось" таки відбулось.
Особливо, вчора та сьогодні.
Будинок, у якому я оселивсь, розташований на лісовій околиці. Сосни, берези, галяви та сніг. Власники собак виводять останніх, щоб ті вигулялись. А ті заходять у намети - і їх не видно. Намело снігу.
Дякую за візит.