ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 КАК ИЗ МАШИНЫ СДЕЛАТЬ ЧЕЛОВЕКА.

То, что случится или может случиться,
зависит от трех причин: от случая,
от судьбы и от нашей собственной воли.

П. Успенский.

Каждый из нас приходит в мир за чем-то своим. Одному нужно богатство, другому- здоровье, третий желает Царства Небесного- и так далее. И всему нужно учиться. Какова же цель учения? Учение само по себе не может преследовать какую-либо цель. Оно может только показывать людям наилучший путь к достижению целей, которые у них есть. Вопрос о цели- очень важный вопрос. Пока цель не определена- нет деятельности.
Вопрос о цели- самый трудный вопрос философии. Человек не знает ее и не может узнать, пока он остается тем, кем сейчас является. Существует не одна цель бытия, их несколько... Речь идет о совершенно иной вещи- о вашей личной цели, о том, чего хотите достичь вы, а не о том, какова причина вашего существования.
Если сегодняшний день похож на вчерашний, завтрашний будет похож на сегодняшний. Если вы хотите, чтобы "завтра" было иным, вы должны изменить "сегодня".

Чтобы знать будущее, необходимо, во-первых, знать настоящее во всех его деталях, равно, как и прошлое. И если человек основательно изучил то, что произошло вчера, неделю, год , десять лет назад, он сумеет безошибочно сказать, что случится и чего не случится завтра. То, что случится или может случиться, зависит от трех причин: от случая, от судьбы и от собственной воли. Такие, какие мы сейчас есть, мы целиком зависим от случая. У нас не может быть судьбы в подлинном смысле слова, не в большей мере мы способны иметь и волю. Если бы у нас была воля, тогда мы создали бы свое будущее таким, каким желаем...
Предсказать же будущее для "безумных машин" невозможно. Направление их движения ежесекундно меняется. Здесь бы задать вопрос о будущей жизни, о том, как создать ее, как избегнуть конечной смерти, не умереть. Для этого необходимо "быть". Если человек меняется каждую минуту,если в нем нет ничего способного противостоять внешним влияниям, это означает, что в нем нет ничего, способного противостоять смерти. Весь секрет состоит в том, что человек не может работать для будущей жизни, не работая для нынешней. Работая для жизни, человек трудится для бессмертия. Он может стремиться БЫТЬ ради собственных интересов. И лишь благодаря этому, он может сделаться бессмертным.
Изучая собственную жизнь, жизни других людей- человек изучает все законы, управляющие жизнью, смертью и бессмертием.
Как стать христианином? Прежде всего необходимо понять, что христианин- это тот, кто живет в соответсвии с заповедями христа. Чтобы стать христианином, человек должен быть способным "делать", должен БЫТЬ- господином самого себя. Нужно быть ответственным, а не управляемым случаем. Например, человек желает помогать людям. Но, чтобы помогать людям, человек сначала должен научиться помогать самому себе. Множество людей погружено в мысли и чувства о помощи другим из самой обычной лени. Они слишком ленивы, чтобы работать над собой, вместе с тем им очень приятно думать, что они способны помогать другим. Такое настроение означает лживость и неискренность по отношению к самому себе. Если человек взглянет на себя и увидит, что он представляет собой в действительности, он не будет мечтать о помощи другим людям, даже от мысли об этом ему станет стыдно! Если человек сегодня альтруист, а завтра- эгоист, тогда во всем нет никакой ценности... Чтобы начать делать трудное, нужно прежде всего научиться делать легкое. Люди не хотят думать о себе, не хотят работать над собой, а думают о том, как бы заставить других делать то, чего хотят они сами. Как можно быть независимым от внешних влияний космических сил, если человек находится в рабстве у всего, что его окружает: вредных привычек, неоправданных договоров каких-то условностей ...
Но он не в состоянии избавиться от рабства во внешней жизни, пока остается рабом во внутренней. Потому, для того, чтобы сделаться свободным, человек должен обрести внутреннюю свободу. Вот почему во всех древних учениях первым требованием в начале пути к освобождению было правило: ПОЗНАЙ САМОГО СЕБЯ!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-12 23:30:29
Переглядів сторінки твору 897
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2024.02.27 01:03
Автор у цю хвилину відсутній