ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 ПУТЬ К СЕБЕ.

"...Для того, чтобы протянуть очень
длинную мысленную нить в будущее,
нужно иметь ей достаточно длинный
противовес в прошлом- линию,столь же
протяженную в прошлых столетиях..."

Д.С.Лихачев

По преданию истоки народного врачевания сформировались в глубине веков. Древние врачеватели считали, что люди, искусно владевшие этим учением, спустились на Землю с восьми звезд созвездия Большой медведицы, чтобы избавить людей от болезней, искоренить зло. А недуги, согласно их учению, порождаются такими пороками, как лживость, гордыня, зависть, жадность, стяжательство,пьянство, прелюбодеяние. Цель врачевания- помочь людям осознанно перейти на сторону сил Света и Добра.
"От начала времен явление болезни связано с религиозным чувством. Боги посылают болезнь, боги могут взять ее обратно". Эта мысль утверждена незыблемо в предверии всякой врачебной науки.
Телесному страданию противопоставляется не технический, а религиозный акт. Врачебная наука в истоках своих неотторжима от науки о Боге. Медицина и богословие составляют поначалу одно тело и душу.
Это начальное единство скоро рушится. Врач выступает рядом со жрецом, а вскоре- против жреца- трагедия Эмпедокла,- низводя страдание из области сверхчувственной в плоскость обыденного, пытается устранить внутренние растройства природными средствами.
Жрец замыкается в рамках богослужения и отступается от врачебного искусства, а врач отказывается от всякого воздействия на душу. Итак, два этих учения разветвляются.
С момента нарушения первоначального единства все элементы врачебного искусства приобретают сразу же совершенно новый и наново окрашивающий смысл. Прежде всего, единое душевное явление- болезнь-распадается на бесчисленные, точно обозначенные, болезни. И, вместе с тем, ее сущность теряет связь с духовной личностью человека. Исцеление совершается уже, не как "сотворение чуда", а как рассудочный акт со стороны врача: выучка заменяет вдохновение, учебник приходит на смену Лотосу, исполненному тайны творческому заклинанию жреца. Старая пословица гласит:"Врач перевязывает раны, а Бог исцеляет."
На сегодняшний день, научно-технический подход доводит медицину до обездушивания. В корне не пренебрегая достижениями медицины, мы все больше ощущаем, что корни заболеваний скрываются в ущербности духовной структуры человека. Появление альтернативной экстрасенсорной парамедицины предопределено этой ущербностью.
Разделенные в веках, снова начинают сближаться два течения в науке врачевания- органическое и психическое-,- ибо неизбежно всякое развитие возвращается по спирали, на более высокой ступени, к исходной своей точке: всякая механика приводит к изначальному закону движения, всякое дробление вновь тяготеет к единству, все рациональное поглощается в свою очередь иррациональным. Вот и теперь восстает вопрос о "духе", создающем для себя тело. Ибо :"В здоровом теле- здоровый дух!"
Лишь в последние десятилетия, привыкнув к чудесам науки и техники, люди начинают понимать, что необычные возможности человека, при всех их внешней чудесности,не могут не иметь объективных механизмов, которые можно и нужно понять и использовать.
Любопытно мнение известнейшего английского опровергателя магии Дж.Фрезера, который считал, что маг, надеясь лишь на развитие собственных необычных способностей, ближе к ученым, чем к людям религиозного мышления, обращающимся за помощью к высшему существу, в котором человек сконцентрировал представления о собственных своих скрытых возможностях и в которые он сам толком не верит.
Успеху таких удивительных людей зачастую попросту завидуют, видя в этом лишь дарование, не осознавая какого непосильного труда стоит развитие таких возможностей, доведенных до совершенства. Например, затраты на успех биоэнергетиков.
Сила древних искателей истины состояла в том, что они в качестве средства исследования необычных возможностей человека, сами использовали эти возможности, доведенные специальными тренировками до высоких степеней совершенства.
Следует заметить, что в непривычной , архаичной форме,отталкивающей большинство современных ученых, наши далекие предки подготовили ряд представлений, охватывающих всю область биоэнергетики. И прежде всего, они подчеркивали, что необычные возможности человека нельзя рассматривать и изучать в отрыве от всей системы Вселенной, в которую человек вписан.
Древние доказывали также, что кажущаяся пустота пространства Вселенной заполнена энергией, точнее ее праэлементами, которые и служат содержание биоэнергетики человека.
Гораздо позднее на Западе возникли порочные представления о биоэнергии, пси-энергии, липтоновом поле, принадлежащих будто бы самому человеку и отличных от энергетики Вселенной. Древние же видели в энергии, реализуемой и управляемой человеком, лишь энергию, почерпнутую им из пространства Вселенной. Но сама мысль о включении в механизмы энергообмена человеческого организма свободных энергий окружающей среды остается непривычной. Это говорит о слабом развитии науки об энергетике целостного человеческого организма




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-11-05 10:42:10
Переглядів сторінки твору 891
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2024.02.27 01:03
Автор у цю хвилину відсутній