ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Чепурко (1964) / Публіцистика

 СЕМИЛЕТНИЕ ЦИКЛЫ ЧЕЛОВЕЧЕСКОЙ ЖИЗНИ.

Каждая волна, которая поднимается, должна изчезнуть.
И тогда вы будете благодарны всему, что случилось-
плохому и хорошему, правильному и неправильному,
потому что вы учились из всего...

Александр Рой.

Эту закономерность обнаружили психофизиологи и некоторые психологи. Каждые семь лет тело и ум человека претерпевают кризис и меняются.Каждые семь лет все клетки тела полностью обновляются.
Итак, в первые семь лет ребенок является центром всего мира. Вся семья движется вокруг него. Любая его потребность удовлетворяется , в противном случае он начинает капризничать, болеть, ведет себя агрессивно. Семь лет ребенок остается абсолютно эгоистичным, центрированным в себе. Он чувствует себя самодостаточным.
Через семь лет- прорыв. Теперь ребенок не настолько погружен в самого себя, его интересует мир. Он входит в приключение узнавания, начинается исследование. Он задает много вопросов и подвергает сомнению все, он надоедает этим своим родителям. Он убивает бабочку, чтобы посмотреть, что у нее внутри, он ломает игрушку, чтобы посмотреть. как она устроена. Его начинают интересовать другие дети, но того же пола.
После четырнадцати лет открывается третья дверь. Мальчиков больше интересуют девочки. Именно поэтому любая дружба в этом возрасте глубже всего. Такие друзья остаются друзьями на всю жизнь. Это революционный возраст. Человек начинает думать о терминах секса, сексуальные фантазии выходят на первый план в снах.
К двадцати одному году наряду с любовью , молодых людей начинают интересовать амбиции- как преуспеть, как победить в соревновании. Теперь они входят не только в мир природы, но и в мир социума. в рыночную сферу, интересуются всем, что к ней относится- деньгами, статусом, пристижем, властью. Они живут достижениями и приключениями.
К двадцати восьми годам люди осознают тот факт, что все желания невозможно удовлетворить. Многих в этот период начинает интересовать больше безопасность и комфорт, нежели амбиции и приключения. Они начинают склоняться к оседлой жизни и уюту.
К тридцати пяти годам жизненная энергия достигает критической точки. Круг наполовину завершен, и энергия начинает идти на спад. Теперь он против любых перемен, он- конформист. Он хочет сохранить статус-кво. В этом возрасте человек становится частью традиционного мира. Он против перемен, т.к. его жизнь будет потревожена, но теперь ему есть, что терять, и одновременно с этим возникает смутное чувство- тоска по возвышенному...
К сорока двум годам, если человек вел малоактивный образ жизни, потакал своим слабостям , накопил много вредных привычек, случаются всевозможные болезни. Сорок один год- одна из самых опасных точек. В возрасте сорока двух становится актуальной и важной тема духовности, высших ценностей и смысла. И если человек никогда не интересовался духовными учениями, практиками, то его ожидает величайшая трудность, потому что социум и общественные установки не дают никакого дальнейшего пространства, не открывают никакой двери, никакого нового измерения. В сорок два происходит прорыв! Человеку кажется, что прежней жизни с него довольно, ведь времени остается не так много. Как теперь достичь Бога. нерваны, просветления? Фактически многие становятся в этом возрасте детьми в мире духовности. И кажется, что оставшегося времени совсем мало, чтобы достичь великих высот- абсолютной свободы от всех прошлых карм. Человек начинает искать гуру, который послужил бы ему проводником. Он принимает посвящение, начинает учить мантру- туманный поиск, нащупывание...
К сорока девяти годам поиск становится яснее. Семь лет требуется на то, чтобы поиск стал ясным. Теперь возникает решительность. Человека все меньше и меньше интересуют другие, мужчин перестают интересовать женщины. Ему не хочется быть сексуальным. Секс убывает.Человек начинает двигаться к одиночеству, к тому, чтобы быть самим собой.
В пятьдесят шесть лет снова происходит перемена- РЕВОЛЮЦИЯ. Человек должен совсем потерять интерес к обществу, к социальным формальностям. В этом возрасте человек должен быть таким зрелым, чтобы освободиться от социальных хитросплетений и связей. Он жил достаточно среди людей, для людей, достаточно многому научился. Теперь он благодарит каждого и уходит из этого.
К шестидесяти трем годам снова становится, как ребенок, которого интересует только он сам... Конечно, обогащенный жизненным опытом, зрелый, умный. Теперь он снова становится невинным иначинает двигаться все больше вовнутрь. Он готовится умереть: погружается в себя, становясь молчаливым, совершенно независимым от окружения, становится кругом энергии, никуда не идущей. Энергия мало-помалу убывает, человеку хочется отдохнуть.
К семидесяти годам человек должен быть готов... И если он следовал естественному ритму, он осознает приближение смерти. Как ребенок должен пройти девять месяцев в утробе матери, полностью неизменно. повторяется этот цикл. Теперь эта утроба внутри него. Он движется глубоко внутрь себя, к своему внутреннему свету, где находится его храм, где всегда жил БОГ. И это естественный процесс... И он будет наслаждаться и праздновать: эта жизнь была красивым, странным опытом, я любил, учился, многое прожил, я- ОБОГАЩЕН!
Во всех этих переходах есть нечто общее: новые возможности, новый опыт. некий дар в результате этого опыта. При этом, если ребенок не прожил хорошо детство, оно войдет в молодость- потому что куда оно денется? Оно должно быть прожито. Тогда человек "сбросит" с себя это детство. У него будет разум молодого человека, он не будет выглядеть инфатильным. Правильно прожитая молодость , приводит к укорененной, спокойной наполненной жизни. Наполненная жизнь приводит к духовному исследованию о смысле жизни. Просто проживать время жизни недостаточно, человек должен проникнуть в тайну. Тихая жизнь в старости приводит к медитациям. Медитация приводит к отречению от всего, что стало бесполезным, отжившим. И остается одно, всегда и ВЕЧНО ЦЕННОЕ- ЭТО ТВОЯ ОСОЗНАННОСТЬ...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-02 22:35:10
Переглядів сторінки твору 946
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.698 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.228 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.02.27 01:03
Автор у цю хвилину відсутній