ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 Млини осенi




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тетяна Мельник-Добрушина 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-11-30 19:32:04
Переглядів сторінки твору 14112
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.790 / 5.29  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.515 / 5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-01 11:36:18 ]
Ларисо, даруйте, але щось у Вас забагато помилок вийшло цього разу. Найперше - назва, то які це все-таки млини - осінні чи осені?

"...присипаючи жовч розпашілого листя..." - як я розумію, то розпашілого - значить такого, що парує, якому гаряче. Якщо листя восени таке розпарене (а хто його грів, якщо снігопад?), то сніг його точно не прикриє - воно за таких обставин буде танути на очах.
"...мелють жито життя
невтомимі млини —
змелють літо колишнє на зиму імлисту." - "мелють-змелють", а можливо, краще було б одне замінити на якесь споріднене слово? І потім так "кусається" оте Ваше "невтомимі".
"Біле борошно згодом засипле дахи
і загусне." Борошно розумію за яких обставин загусне, але от паралель із снігом тут не відчувається. Як може загуснути сніг? Можливо, застигне? Принаймні тоді асоціації з льодом виникають.
І, звісно, правильно листки, а не "два самотніх листка".
Перепрошую за своє нерозуміння, але відчувається, що Ви поспішали.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-12-01 20:21:29 ]
Дякую, Мирославо за конструктивну критику. Я дійсно поспішала, бо, на жаль, як завжди, маю часу обмаль, але згодна не з усим, що Ви написали.
"Осені" — зараз виправлю. Невтомимі - трохи важкувато... Але поки що не знаю, чим замінити, що не змінився зміст.
"Мелють-змелють" - в мене не викликає сильного опору, хоча й можна пошукати інше слово.
"Два листка" - вжито вірно, бо вони, листки, - неживі.
Щодо іншого - не згодна категорично, бо загусне - це образ, я саме так відчуваю товстий шар снігу, що злежався і почав підтікати. Зрештою, слово "загусне" більше підходить до мокрого борошна.
Але дякую.
Я повинна була би також написати Вам свої коментарі... Вибачте, маю проблеми з часом. Але спробую днями написати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-04 15:03:49 ]
Ларисо, дякую за виправлення - досить вдало.
Цікаві Ваші думки з приводу відмінювання множинних іменників.

Н. листки
Р. листків
Д. листкам
З. листки
О. листками
М. листках

За правилами утворення множинних іменників у жодному з відмінків "листки" не набувають "листка". І ні до чого тут живі чи неживі. Ви, певно, сплутали з російською. Не розумію - в чому ж я помиляюсь?
А щодо "загусне", то варіант "застигне" підходить більше до "шкоринки", яка утворюється, і для тіста, і для снігу. Але Ви бачите по-іншому. Це лише моє нерозуміння, тому вибачайте.
А на Ваші коменти я зачекаю - не проблема.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-12-04 20:47:55 ]
Гм... А я чомусь відмінюю в однині:
Листок
листка
листку...
тощо
Тобто два (чого?) — листка.
Щодо «живий-неживий»... я взагалі — художник :), а це я передаю думку коректорів нашого видавництва, бо довіряю філологам.
А за "застигне" — дякую. Мені подобається.
Я ще минулого разу забула написати, що листя розпашіле від тепла, бо там же сніг — восени, перший сніг, який падає на тепле, свіже, яскраво-жовте та червоне...
Мені здавалося, це так зрозуміло...
Зараз заміню "застигне"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2006-12-05 07:47:59 ]
Я, звісно, не коректор і не філолог, але мені помилка з "листками" очевидна. Як можна відмінювати "листок", якщо вже наперед означено "два самотніх", тобто проситься не однина, а множина. Якби "самотніх" виступало іменником, то за таких обставин можна було б застосовувати і однину, але тоді виходить цілковитий нонсенс, та й числівник "два" вказує на прив'язку саме до "листків", а не безпосередньо до "самотніх". Словом, тут Ваші колеги щось наплутали.
З "розпашілим" Вашим думкам не заперечую, лише висловлюю нерозуміння, як сніг може присапати тепле листя. Воно ж дійсно відразу мало б танути. От якби Ви краще застосували замість "присипаючи" - "посипаючи", то не було б такого ефекту невідповідності. Хоча, знаєте, краще взагалі відмовитися від "присипаючи", оскільки потім у другій строфі йде щось схоже на повторення: "згодом засипле дахи". Слів дуже багато, і, думаю, не проблема замінити, щоб передати ті ж відчуття.
Будь ласка, тільки не ображайтесь. Я не ставлюсь до Вас прискіпливо в жодному разі. Просто намагаюсь допомогти, якщо Ви не проти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-12-07 19:35:38 ]
Дякую, Мирославо. Сподіваюся, що в ці вихідні я вже зможу щось для Вас написати, як обіцяла.
Щодо відміни - Ви просто заплутались. Треба подивитися підручник, як відмінюються числівник із іменником (незвачаючи на те, що той іменник має ще при собі прикметник). Чесно кажучи, я не розумію, чому два листка не можуть бути самотніми :) Можна сказати або
"два листка", або "двоє людей", ("двійко людей")
Навіть якщо взяти російську аналогію:
"два красных яблока" - Ви ж не скажете "два красных яблок".
Думаю, різниця з українською тут невелика. Хоча, здається, на Вас в цьому випадку впливає місцева, діалектна вимова. В західному діалекті, в простонародній мові говорять "два самотні листки", але це - не є літературною нормою.
(Я жила деякий час в батька на заході, трохи чула).
Але дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-03 20:32:42 ]
Повністю підтримую Мирославу. Цей русизм "два листка" дуже шкодить сприйняттю дуже гарного і за настроєм і за образами тексту. І справа тут не в Поезії, а в тому, що іноді "словесну руду" таки треба віяти через решето словників і довідників.
З величезною повагою до улюбленого Автора,

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-01-04 20:21:25 ]
Юрасю, вдячна тобі за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-01-04 20:21:56 ]
Інгваре, як відмінюють це слово кияни?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-04 23:01:47 ]
Ларисо, мені однаково як говорять кияни, полтавчани чи харків*яни. Українці, які знають і шанують свою мову, мають говорити, а особливо писати "два листки". А як там по містах та селах люди розмовляють у своїх помешканнях, то їх особиста справа. Я, власне, міг би і промовчати, бо всяка суперечка залишає неприємний осад, але що сталося, то сталося...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-04 23:55:49 ]
Мені теж дуже сподобалося образне вирішення :)
Можливо тільки потрібно вказати наголос, або трохи ритмізуватись тут? -
"зимувати лишаться на чорних деревах" -
Ох!пронизлива картина :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-01-05 08:34:34 ]
Дякую за увагу.
Я, до речі, спочатку теж написала «два листки», бо так просто краще звучить. Але я поважаю правопис: філологи сказали, що так невірно, от я і слухаю їх.
Добре, сьогодні пошукаю інших філологів: що вони скажуть?.. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-07 16:34:06 ]
Ларисо, я можу Вам лише співчувати щодо Ваших харківських філолухів :-( І тепер розумію як Вам там в Харкові скрутно. Нещодавно прочитав роман Мішеля Уельбека, виданий харківським видавництвом Фоліо в перекладі Р.В.Мардер. Такого відвертого нехтування базовою лексикою української мови я ще в жодному творі не зустрічав. Помилки на рівні середніх класів загальноосвітньої школи. Повно русизмів! Жах. Переклад - нижче будь-якого уявного рівня підлоги.Тому я не дивуюся, що Ващі філологи Вас так проконсультували. Знаєте, я Вам раджу придбати репринт чудового російсько-українського словника Іваницького, Шумлянського, де в разі появи певних сумнівів Ви знайдете завжди фахову пораду.
Щасти Вам!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-01-07 23:35:15 ]
Як завжди, дякую, Інгваре. Кожна книжка, яку я читаю, додає багато цікавого до мого уявлення про українську мову. Наприклад, ось зараз Іван Багряний - знов щось «новеньке», а насправді просто добре забуте. Хоча теж, мабуть, хтось закинув би, що письменниик погано мову знав...
Я спробую знайти вказані Вами словники. Не знаю, чи зможу і чи буде там відповідь на мої запитання... Практика доводить, що не все так просто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-08 16:47:59 ]
Пані Ларисо, кому-кому, а Багряному навряд чи хто може закинути погане знання ураїнської мови. До речі ось Вам лінки, може бути корисним
http://lp.edu.ua/tc.terminology/TK_concept.htm
http://slovoprosvity.com.ua/modules.php?name=News&file=print&sid=3214

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-08 18:06:20 ]
Шановні колеги, вважаю, що не зовсім правильним є сам підхід - пошуків "помилок". Можуть "помилятися" всі, починаючи зі словників і закінчуючи Велетнями поезії, чиї "помилки" приписують характеру, індивідуальностям стилю.
Думаю, що краще було би говорити про те - звучить, чи не звучить те, чи інше слово. Обережно говорити про відчуту автором красу і її відтворення у вірші. Отож, панове, без "наїздів"! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2007-01-08 19:54:14 ]
Пане Володимире, де Ви тут бачите "наїзди"? Ведеться дружня полеміка.Автору допомагають подолати певні недоречності, які зроблять твір ще кращим. Чи Ви хочете щоб на ресурсі панувала атмосфера солодких лестощів? Мені, наприклад, представникові нацменшинств, пощасливилося вивчити українську мову в досить зрілому віці, завдяки чому я отримав певну сенситивність щодо мовних помилок та русизмів у творах українською мовою. Вважаю, шо тактовно чи не зовсім вказуючи на такі от огріхи чиню добру справу навіть для Велетнів Поезії. Якщо ж це входить в протиріччя з політикою Вашого сайту, я одразу ж припиню будь-яку активність щодо цього. Ви тільки натякніть :-)
Щиро Ваш,
Інґвар

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2007-01-08 22:09:32 ]
Шановний Інгваре, солодощі і справді річ небезпечна. Просто маю на увазі, що в нас найголовніше - це створення, чи відтворення власних поетичних світів. Так, стороння допомога потрібна, але, зауважте, яку допомогу нам дають Найвищі сили, це в основному, приклади довкола нас, гармонія довкола нас? - тому все не так просто, як би хотілось :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-01-09 23:11:39 ]
До Володимира:
Я насправді вдячна Інгварові за цю бесіду, вона є повчальною для мене. Думаю, що зауваження с приводу мовних помилок так само важливі, як і розмови про красу звучання або метафоричність. Зараз намагаюсь докопатися, де саме говориться про відмінювання іменника разом з числівником так, як про це говорить Інгвар і Мирослава. Всі філологи в один голос кажуть, що це невірно. Шукаю далі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-01-09 23:13:19 ]
Інгварові:
Не зрозуміла, про що то перша адреса. Другу скопіювала і читатиму. Я люблю такі статті. Дякую.
Щодо Багряного - згодом в листі наведу цікаві приклади. Що то Ви на це скажете...