ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 THANKSGIVING



Этот День Благодарения жена и я встречали там же, где и несколько лет назад, в Хьюстоне. Но в отличие от предыдущего это происходило уже в собственном доме младшего сына.
Приехали мы заблаговременно, чтобы помочь в работе на приусадебном участке площадью где-то под сорок соток. За прореживанием кустарников, выкорчевыванием пальм, в своем любопытстве готовых повалить забор на территорию соседа, сгребанием сосновых иголок, а вечером – за шахматными поединками на компьютере с коварным и ненавистным обоим нам Леоном некогда было предаться раздумьям.
Но вот после праведных трудов забрался я в гамак, подвешенный между двумя высоченными соснами. Вверху проплывали облака и, будто сговорившись между собой, решили нарушить мою безмятежность,- ни с того, ни с сего вдруг нахлынули на меня воспоминания. Но не какой-то Бог весть давности, а именно той, когда сегодняшний хозяин дома еще пребывал в утробе мамы и лишь готовился весной следующего года выйти на свет Божий.
Мне было в ту пору столько лет, сколько ему сегодня – около тридцати пяти. Жили мы в центре города в дореволюционной постройки доме, в довольно приличной по советским меркам квартире. Правда, в коммунальной.
Многие из моих ровесников с ностальгией вспоминают своих соседей, а мы - с содроганием одну-единственную. Под два метра ростом ангельским голоском она возвещала о своем прибытии на кухню именно тогда, когда бабушка или жена что-то стряпали или же вся наша семья садилась за стол. Не оставляла нас соседка и наедине с приятелями, нет-нет да и вставляя в разговор свои пять копеек.
Живя в тепле и добре и время от времени напоминая о себе, не ведал ты, сынок, какие усилия прилагал твой дед, чтобы ты не увидел нашу склочную соседку. Сколько здоровья положили все мы, за исключением твоего трехлетнего братика, чтобы привести в порядок ее будущую квартиру в районе, в котором мечтал бы жить каждый киевлянин. В добавок ко всему она еще затребовала перевезти, хоть ее приживальщик работал на грузовой машине. Когда я высказал свое возмущение твоему деду, тот, не раздумывая, сказал:
-Если бы она захотела, чтобы мы перенесли ее на руках, я бы и на это согласился.
Но это была,сынок, сказать бы, видимая сторона. Только твоя мама знала, чего стоила мне многолетняя опека кагебистов. Нарушив однажды их предписание не входить ни в какие контакты с иностранцами, я обрек себя поначалу на безработицу, а в дальнейшем - и на вынужденную смену мест работы. Все это, правда, легко было изменить. Выполни просьбу агентов КГБ действовать под их диктовку, и твой папа без особого труда поднимался бы по служебной лестнице.
Зная об этом, я все же ни за что не хотел соглашаться. Более того, своими действиями сам создавал себе невыносимую обстановку. То устроил на работу к печатному станку отпетого антисоветчика, вскорости одного из первых посетителей принудительной психушки; то, вынужденный написать свое мнение о без пяти минут политзаключенном, назвал его совестью народа и своим учителем. А в последней беседе с выкормышами железного Феликса назвал их организацию ненужной в стране победившего социализма. На это вместо возражений твой папа услышал вопрос:
-У вас есть дети?
-Есть один и жду второго.
-Как жаль, как жаль,- запричитал кагебисткий босс, как бы сожалея о твоем скором появлении на свет Божий.
Но, видимо, я был не единственным, кто несмотря на посулы кагебистов так и не согласился сотрудничать с ними, были посерьезней меня кандидаты на тюрьмы. А стезя спортивного журналиста, на которую вывела меня судьба, и вовсе перестала интересовать мастеров всяческих провокаций.
Вот такие невеселые воспоминания навеяли мне проплывающие вверху облака и, чтобы избавиться от них, я оставил гамак и пошел встречать прибывшего на День Благодарения гостя.
Обязательно приеду и в следующем году, чтобы встречать этот праздник с новым гражданином Америки – твоим, сынок, отпрыском.

















      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-06 21:47:45
Переглядів сторінки твору 1023
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.025 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.205 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.04.29 11:13
Автор у цю хвилину відсутній