ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.09
21:35
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.
Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.
Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,
2024.05.09
20:14
Волієш мовчати. Мовчиш. Але серце кричить.
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри
2024.05.09
20:09
Обоз великий вулицею мчав.
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози
2024.05.09
12:44
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл
2024.05.09
11:48
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.
11 серпня 1987 р., Київ
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.
11 серпня 1987 р., Київ
2024.05.09
07:54
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:
Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:
Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,
2024.05.09
06:54
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.
За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.
За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".
2024.05.09
06:20
сатира на твір Юрія Гундарєва
"Намалюй перемогу"
Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.
"Намалюй перемогу"
Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.
2024.05.09
05:31
В духовиті буркуни
Поховались цвіркуни
І весь день співають монотонно
Про незримі для очей,
Співом втомлених, людей
Комашині сховки безборонні.
З-під листочків буркунів,
Завжди чути тільки спів,
Поховались цвіркуни
І весь день співають монотонно
Про незримі для очей,
Співом втомлених, людей
Комашині сховки безборонні.
З-під листочків буркунів,
Завжди чути тільки спів,
2024.05.08
19:21
Ось хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».
Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».
Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,
2024.05.08
18:54
Пародія на пародію
Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:
«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.
Оце.
Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:
«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.
Оце.
2024.05.08
18:10
Двадцять четвертого лютня -
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.
Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.
Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.
2024.05.08
06:42
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.
Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.
Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,
2024.05.08
05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.
2024.05.08
00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму.
Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі.
Росія без України – недодержава з недоісторією.
Що для українця відродження – то для москаля пог
2024.05.07
18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку.
«Ані разу не спадало на думку».
«А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Доля (1995) /
Проза
Просте щастя для простої людини..
--я думаю…
-про що?
-про неї?
-А хто вона?розкажи!!!!
-Ти точно хочеш це знати?
-ну та кажи вже….
Це була найщасливіша зима за все життя…..здавалося б «Яке там життя?»,ще того щастя буде та буде,мені ж тільки 15 років правда?
Я її ніколи не знав,ми майже ніколи не бачились хоча й живемо поряд.
Ти знаєш ,я ніколи не думав,що вона буде саме тою кого я буду кохати….Хех,таке банальне слово «кохати» чи не так? Сам дивуюсь. Такий малий багато чого не розумію ,але я цього ніколи не відчував. Наскільки це сильно,наскільки це дере душу коли її не має поряд,гориш якимось бажанням і не можеш пояснити ніяк ,я не можу підібрати слів якими я міг би це пояснити,знати б як справді це звучить ,якщо говорити словами почуттів. Вона не ідеальна,в неї є свої принципи, недостатки,але вони мене змушують кохати її ще більше. Так дивно. Надворі мороз,йдеш собі спокійно ,а перед очима вона….
Ні ,насправді її немає там,але вона все ж перед очима. Як наркоман ходиш по місту і дихаєш на повні груди намагаючись вловити ноту її запаху,вона справді додає життя….Ти знаєш,здаєшся повним дурнем,сам себе не розумієш…
хочеш подивитись їй в очі,вона відвертається і це мені подобається розумієш,все подобається,подобається як вона злиться на мене,як радіє. Мммм….я як ловлю той момент коли наші очі все ж таки дивляться один на одного ,я немов тону в них,вони блакитні як небеса на вранішній зорі… Хоча ні…напевно як….та ні…я не можу прирівнювати це диво до якогось явища,вона вища цього всього,вона незрівняна. Може королева? Ні….але…..напевно що так…для мене так. Але вона королева в душі.. Ти не знаєш її .ЇЇ дуже важко зрозуміти навіть коли здогадуєшся про що вона думає. Вона чудо,вона прекрасна. Хех ,я колись думав ,що кохання не існує. Якщо його нема то сенсу жити немає також ,правда?Це боротьба за щастя…
Вічна боротьба. Покохати по справжньому можна тільки раз в житті. Ми не разом,але я все життя буду чекати неї,вона мій Бог,вона реальна і водночас фантастична,я вірю тільки в неї,вона в мені,в серці розумієш?....
Здавалось би такі голосні слова як «чекати все життя» , «кохати по – справжньому», але голова розуміє це та серцю не замовиш .Як би я не тікав від думок ,серце повертає мене,воно кохає,обливається кров’ю,я його чую при кожній думці про неї ,тобто завжди…
Як там далі буде я не знаю…
Я маю мрію справді….зі мною чи не зі мною,але я хочу щоб вона була щаслива,тоді мене проберуть сльози і я відчую своє щастя…все рівно з ким вона буде,але щоб обов’язково була щасливою…
Ось така вона….
-Мда,що серйозно закохався?
- Закохаєшся зрозумієш…..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Просте щастя для простої людини..
Кохати...
-Чого ти постійно мовчиш?
--я думаю…
-про що?
-про неї?
-А хто вона?розкажи!!!!
-Ти точно хочеш це знати?
-ну та кажи вже….
Це була найщасливіша зима за все життя…..здавалося б «Яке там життя?»,ще того щастя буде та буде,мені ж тільки 15 років правда?
Я її ніколи не знав,ми майже ніколи не бачились хоча й живемо поряд.
Ти знаєш ,я ніколи не думав,що вона буде саме тою кого я буду кохати….Хех,таке банальне слово «кохати» чи не так? Сам дивуюсь. Такий малий багато чого не розумію ,але я цього ніколи не відчував. Наскільки це сильно,наскільки це дере душу коли її не має поряд,гориш якимось бажанням і не можеш пояснити ніяк ,я не можу підібрати слів якими я міг би це пояснити,знати б як справді це звучить ,якщо говорити словами почуттів. Вона не ідеальна,в неї є свої принципи, недостатки,але вони мене змушують кохати її ще більше. Так дивно. Надворі мороз,йдеш собі спокійно ,а перед очима вона….
Ні ,насправді її немає там,але вона все ж перед очима. Як наркоман ходиш по місту і дихаєш на повні груди намагаючись вловити ноту її запаху,вона справді додає життя….Ти знаєш,здаєшся повним дурнем,сам себе не розумієш…
хочеш подивитись їй в очі,вона відвертається і це мені подобається розумієш,все подобається,подобається як вона злиться на мене,як радіє. Мммм….я як ловлю той момент коли наші очі все ж таки дивляться один на одного ,я немов тону в них,вони блакитні як небеса на вранішній зорі… Хоча ні…напевно як….та ні…я не можу прирівнювати це диво до якогось явища,вона вища цього всього,вона незрівняна. Може королева? Ні….але…..напевно що так…для мене так. Але вона королева в душі.. Ти не знаєш її .ЇЇ дуже важко зрозуміти навіть коли здогадуєшся про що вона думає. Вона чудо,вона прекрасна. Хех ,я колись думав ,що кохання не існує. Якщо його нема то сенсу жити немає також ,правда?Це боротьба за щастя…
Вічна боротьба. Покохати по справжньому можна тільки раз в житті. Ми не разом,але я все життя буду чекати неї,вона мій Бог,вона реальна і водночас фантастична,я вірю тільки в неї,вона в мені,в серці розумієш?....
Здавалось би такі голосні слова як «чекати все життя» , «кохати по – справжньому», але голова розуміє це та серцю не замовиш .Як би я не тікав від думок ,серце повертає мене,воно кохає,обливається кров’ю,я його чую при кожній думці про неї ,тобто завжди…
Як там далі буде я не знаю…
Я маю мрію справді….зі мною чи не зі мною,але я хочу щоб вона була щаслива,тоді мене проберуть сльози і я відчую своє щастя…все рівно з ким вона буде,але щоб обов’язково була щасливою…
Ось така вона….
-Мда,що серйозно закохався?
- Закохаєшся зрозумієш…..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію