ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (воля)
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-09 09:29:20
Переглядів сторінки твору 6832
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 11:54:39 ]
А сквочиху то за что? - Жаль птичку:( -( Шурик плачет). Мы все на птиц похожи:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:04:46 ]
Ей ничто не мешает остаться в клетке. Вообще, не только лишь ей. Улетят - значит, улетят. Попросят воды и пищи - значит, попросят. Заговорит - стало быть, заговорит. Но мне кажется, что они "на своей волне" - и никто другой им больше не нужен.
А ведь предупреждали меня люди - "не подселяй к нему скворчиху, перестанет он человеческим языком с тобой разговаривать, собьется на птичий. Потом яйца, за ними птенцы - и пошло-поехало. Успевай кормить"...
Спасибон за сочувствие.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 12:17:30 ]
Спокійно, ритмічно про, зрештою, буденну подію, наче б то... Хтось сказав - щоб не писав поет, він пише про себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:40:54 ]
Или правдиво придумывает )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 12:43:27 ]
Доброго дня, Алексію ІІІ - гадаю, що саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:52:55 ]
Существуют поэты (я об этом могу заявить на основе наблюдений буквально минувших суток), которым, наверное, предписано (не знаю, правда, кем) писать, скажем, об Отце небесном. Я не атеист, но я его не видел, я не медиум, но что-то во мне его устами говорит, ибо что-то я слышу, к нему обращаясь не столько в минуты страданий, как в минуты радости.
И я при этом всем не пишу о Нем. Наверное, сим умалчиванием грешен.
Или, возможно, я не достиг тех высот то ли графомании, то ли себя в Поэзии, а топчусь где-то в сторонке или на уровне нижнего яруса этой вечно горячей бани или сауны. И мне рановато. Или не дано.
Посему и пишу о житейском. О небесном пелось в хоре.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:17:42 ]
Ревность? Собственнический инстинкт? Ой, нехорошо, Алексий... ;))
"Рулады втихомолку" - ну, вы меня озадачили! Пробую представить сие действо - не получается. Тут уж или рулады, или втихомолку (молча, незаметно, тайком). У меня во дворе весной скворец по вечерам "втихомолку" на орехе рулады выводит - так в радиусе километра слышно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:26:19 ]
Это ему, так, наверное, кажется, что втихомолку. Ибо он делает вид, что меня не видит или меня нет. То есть, я не слышу, как он ей "втирает" о любви своей.
Я пытаюсь его разговорить - он отказывается. А ведь был многословным. И не только отказывается, а игнорирует. Пальчик сквозь прутик ему просунь - боюсь, растерзает.
Делай птице добро - и получишь.
У соседа похожая проблема. Не повезло деду. Растил-растил внука, помогая своим детям, велосипеды-мотоциклы покупал, а тот девушкой увлекся - и забыл обо всех.
Помнит о днях выдачи зарплат и пенсий.
Хоть в эти дни с ним можно увидеться.
И из дому ушел. Ибо жить в одних стенах было невозможно. Музыка в клипах и ушах. Пьяные компании, сомнительные связи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:30:22 ]
Н-да. "Думайте сами, решайте сами - иметь или не иметь..." :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 12:20:20 ]
Дуже багато філософії у цьому вірші. Починаючи від правила "якщо любиш - відпусти", і заглиблюючись у думку, що часто наше піклування і любов не цінують... Цікавий текст, і як ота кліточка шпачина - гарно сплетений.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:32:25 ]
Наверное, вопрос может считаться больным. Мой ЛГ от своих родителей двадцатилетним ушел. Хорошо, что было куда, и оно было своим. Квартиры в те времена купить было легче. Тем более, не в Питере, в Бологое. Досталась та квартира первой жене и первым детям. Первенство - оно и есть первенство. Как валенки в Сибири. Первым обул - твои. Последнему - чуни. В больших семьях так.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:34:18 ]
а мне вспомнилась притча про корову которая нагадила на замерзающего воробья и про кошку которая достала из кучи ту отогревшуюся птичку...
хороший стих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 12:42:19 ]
О, кого я вижу.
Рад.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 13:08:15 ]
Забыл, как садился и гадил на плечи
И корм ел с лодошки моей неспеша...
Попомниш, дружок мой, ещё ведь не вечер,
Мороз память лечит, причём без гроша!!!;-)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 13:12:46 ]
Клевал с ладошки - причем, очень осторожно, словно понимал, с чего берет. Не дятел, одним словом.
А сейчас какой-то дикий. Наверное, ревность какая-то. Типичный кавказец. Неужели он с Кавказа?
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 13:56:15 ]
Є думка, що мерзлою може бути картопля. А мерзлий балкон як і мерзлий олівець, стіл чи вікно поняття із свідомості фантастики. Ось замерзлий балкон можливо і може бути. Вікно так точно. Натхнення, -нення, -нення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 14:08:20 ]
Наверное, стоило бы указать точнее. Балкон выступает наружу, т.е., не лоджия. Соседи снизу своим не занимались. Он без окон и всяческих "выносов". Мой утепленный, а на полу, тем не менее, выступает иней. Я вынужден был открыть окна. Холодно, но естественно. В клетке будет нежарко.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:03:41 ]
Скворцы, о скворцы! Не тревожте ...скворцы!
Пусть хоть кто-то... А вдруг - в отцы...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 15:13:28 ]
Меня по-доброму подкупает Ваше внимание.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 19:03:06 ]
А мне понравилось!!!
вот только птичка какая-то незаметная: не орёл, не сокол, а скворец. Или это просто такой замысел автора?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 20:27:46 ]
Учитывая графоманские замашки моего ЛГ, я могу сказать, что скворец лучше рифмуется, нежели, скажем, щегол. Хотя, это как еще к этому вопросу подойти. Ибо:
Щегол/гол/могол/монгол.
Возможно, он еще заведет щегла. Рифма - мгла/могла. Щеглиха/лихо. Почему бы и нет?
Но тема останется той же, нашей, исконно ленинградской, проникновенно эдито-пьехинской, как мне уже кое-кто подсказал.
И в ней могут фигурировать голуби. Да, но они явно не те птицы, чтобы с ними поговорить.
Они бормочут свое, не желая никого слушать.
Посему сериал пока что под вопросом.
Да и стоит ли зацикливаться?

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-09 21:12:51 ]
правильно- не стоит.
это я просто спросила - думала, что это какой-то символ. а в вообще-то можно придумать какие-то признаки именно скворца, которые присутствуют у людей с таким составом характера.
будете автором нового образа-традиции. хотя: может Вам это и не нравится.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-09 21:36:20 ]
Посмотрим. Я бы написал о такой птице как дятел, но эта птица потребляет, а не разносит. Она лечит.
Ее трудолюбию можно позавидовать. Да дело в том, что стихотворение приходит само по себе.
Сколько бы раз я не пытался бы воспеть, скажем, Васильевский остров или "Аврору", а пишу о другом. Я еще напишу и о них, и о дятле - пускай лишь только меня навестит соответствующая мысль, называемая творческим озарением.
Спасибон.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 19:51:14 ]
Доброго вечора, Алексію ІІІ! Уявила, майже, процес як Ви пишете "Аврору" і "Васильевский остров" і чогось тихо сміюся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-12 20:55:38 ]
Да, не моя тематика - посвящения-стихотворения.
Я больше соскучился по всему сразу, а не по только лишь по "Авроре" или всем известным казематам.
Я уже о них вспоминал, а получилась что-то колымское. Насчет ее не знаю, что и сказать. Я с моей якутской женой собирался этот революционный репликант посетить, а сейчас от питерских отбоя нет. Я же выписался. На перевязках они меня как следует рассмотрели. Есть, наверное, за что полюбить.
Они медички. Посещают меня сейчас меня дома по очереди. И я с ними "Санктъ-Петербургъ традиционное" пью. Хорошее шампанское.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 23:07:12 ]
Усе так...
Але ж як легко Ваша фантастична реальність переходить у Вашу реальну фантастику...