ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Цимбалюк (1971) /
Вірші
"Зелень" в ашрамі у Ями
У ньому панує Бог Смерті по імені Яма...
Все знає старий, все, що є, все, що трапиться з нами...
П'ять ям приховав він у цьому священному храмі...
...Від впливу цих ям у йогіна важчає дхарма...
Від зменшення їх, навпаки, очищається карма...
І раз ти зібрався Дорогою Йоги пройти -
Знайди всі ці ями, засипати їх мусиш ти...
...І ось яма перша, з якої візьму та й наїмся,
Розумного, доброго, щирого: яма "АХІМСА"...
Відсутність насильства, у ньому немає потреби...
Присутність уваги: до інших, і, звісно ж, до себе...
...Частинкою Атмана стань, зосередь свою Віру,
І променем Світла-Меча розрубай в собі Звіра...
(Пізніше, у текстах Христових апостолів ранніх,
Для нас, неофітів, напишуть: "Зробив обрізання...")
...А друга з тих ям, для садху із кожної статі -
Приємна правдивість, або (по Патанджалі) "САТЬЯ"...
А в тому випадку, коли це на шкоду - мовчи...
Мовчання суть - золото, вчи, характернику, вчи...
...То ж спробуй під іншим кутом подивитись на мову..
Міняється в значенні з коренем "мов" кожне слово!..
От, скажемо, так: "перемовити" або "мовчати"...
"Намовив" чи "вимовив"?.. "Змова!"... Тож, "мовчки" вивчати...
...А третя з тих ям, у яку має втрапити ар`я,
Це яма обмежень, це яма мети - "БРАХМАЧАР`Я"...
Мета, до якої потрібно адепту дійти,
Суть золото істини - не заблукати, знайти...
...Звичайно ж, крізь терни, звичайно ж, не раз помилятись...
Однак, не спинятись, ще більше і більше старатись...
(Пардон за зрівняння), бо навіть в статевому акті,
Вважати дружину свою, ну, як мінімум, Шакті...
...Ось яма четверта, в яку можна впхати й Антея:
"Чуже - не бери!.." - на санскриті звучить як "АСТЕЙЯ"...
Адепт з Назарету, який по Йордану ходив,
Пізніше запише в Євангліях: "Не укради..."
...У слові "Астейя" є ще дещо, дуже змістовне:
Якщо тобі вірять - веди свою гру безкоштовно...
Користі і вигоди в спраглих до знань не шукай...
Чуже - не бери! І срібла за це - не чекай...
...І ось яма п'ята - яма найбільшого страху:
Сусідка "Астейї" - спокусниця "АПАРІГРАХА"...
(Коли тобі схочеться міх із добром перенести,
Візьми тільки те, що на припічку зможеш підмести...)
...Не прагни дарів, бо в дарах є велика спокуса:
Згадай про змію, що Олега з-під черепа вкусить...
Волхвам не повірив, старішим від нього утроє...
Нещирі дари, як данайці... Пригадуєш Трою?...
...От такий от вівтар п'яти ям ув ашрамі у Ями...
І кожна із них, немов би капкан, перед нами...
Читаймо Патанджалі: "Вірити, жити і йти,
До Істини Вищої, не загубивши мети..."
...А закінчення віршика цього - просте і веселе -
Садхаку, що вивчився в гуру - най дасть йому "зелень"...
А в Храмі у мудрого Ями - вуздечка й візок...
Все ж Йога - Дорога... Даршана... Єднання... Зв'язок...
Кумпала Вір,
24-25.06.2010 року, м. Хмельницький
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Зелень" в ашрамі у Ями
"...Той, що знає дхарму, най нічого не дарує гуру наперед: але, готуючись до святкового омовіння, з дозволу гуру має піднести йому, що він може, у якості оплати гуру за навчання. Варто піднести бажане гуру: поле, золото, корову, коня, парасольку, в крайньому разі - взуття, зерно, одяг або ЗЕЛЕНЬ..."
(Ману-смріті (Закони Ману) 2.245-246)
...Стою, ніби стовп у старому, святому ашрамі...У ньому панує Бог Смерті по імені Яма...
Все знає старий, все, що є, все, що трапиться з нами...
П'ять ям приховав він у цьому священному храмі...
...Від впливу цих ям у йогіна важчає дхарма...
Від зменшення їх, навпаки, очищається карма...
І раз ти зібрався Дорогою Йоги пройти -
Знайди всі ці ями, засипати їх мусиш ти...
...І ось яма перша, з якої візьму та й наїмся,
Розумного, доброго, щирого: яма "АХІМСА"...
Відсутність насильства, у ньому немає потреби...
Присутність уваги: до інших, і, звісно ж, до себе...
...Частинкою Атмана стань, зосередь свою Віру,
І променем Світла-Меча розрубай в собі Звіра...
(Пізніше, у текстах Христових апостолів ранніх,
Для нас, неофітів, напишуть: "Зробив обрізання...")
...А друга з тих ям, для садху із кожної статі -
Приємна правдивість, або (по Патанджалі) "САТЬЯ"...
А в тому випадку, коли це на шкоду - мовчи...
Мовчання суть - золото, вчи, характернику, вчи...
...То ж спробуй під іншим кутом подивитись на мову..
Міняється в значенні з коренем "мов" кожне слово!..
От, скажемо, так: "перемовити" або "мовчати"...
"Намовив" чи "вимовив"?.. "Змова!"... Тож, "мовчки" вивчати...
...А третя з тих ям, у яку має втрапити ар`я,
Це яма обмежень, це яма мети - "БРАХМАЧАР`Я"...
Мета, до якої потрібно адепту дійти,
Суть золото істини - не заблукати, знайти...
...Звичайно ж, крізь терни, звичайно ж, не раз помилятись...
Однак, не спинятись, ще більше і більше старатись...
(Пардон за зрівняння), бо навіть в статевому акті,
Вважати дружину свою, ну, як мінімум, Шакті...
...Ось яма четверта, в яку можна впхати й Антея:
"Чуже - не бери!.." - на санскриті звучить як "АСТЕЙЯ"...
Адепт з Назарету, який по Йордану ходив,
Пізніше запише в Євангліях: "Не укради..."
...У слові "Астейя" є ще дещо, дуже змістовне:
Якщо тобі вірять - веди свою гру безкоштовно...
Користі і вигоди в спраглих до знань не шукай...
Чуже - не бери! І срібла за це - не чекай...
...І ось яма п'ята - яма найбільшого страху:
Сусідка "Астейї" - спокусниця "АПАРІГРАХА"...
(Коли тобі схочеться міх із добром перенести,
Візьми тільки те, що на припічку зможеш підмести...)
...Не прагни дарів, бо в дарах є велика спокуса:
Згадай про змію, що Олега з-під черепа вкусить...
Волхвам не повірив, старішим від нього утроє...
Нещирі дари, як данайці... Пригадуєш Трою?...
...От такий от вівтар п'яти ям ув ашрамі у Ями...
І кожна із них, немов би капкан, перед нами...
Читаймо Патанджалі: "Вірити, жити і йти,
До Істини Вищої, не загубивши мети..."
...А закінчення віршика цього - просте і веселе -
Садхаку, що вивчився в гуру - най дасть йому "зелень"...
А в Храмі у мудрого Ями - вуздечка й візок...
Все ж Йога - Дорога... Даршана... Єднання... Зв'язок...
Кумпала Вір,
24-25.06.2010 року, м. Хмельницький
...Філософія Йоги, одним словом, але на основі власної практики...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію