Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
О. Черненко. Дорогий Барак Хусейнович!
Президенту Сполучених Штатів Америки
Обамі Б. Х.
Копія: всім людям доброї волі
Громадянина України
Черненка О.М.
Дорогий Барак Хусейнович!
Пише Вам Саша з Києва. Київ - це столиця України. Україна - це країна між Росією і Чорним морем. Та що я там розказую, Ви ж не якийсь Дж. Буш-молодший - географію вчили.
Ви навіть про Україну у своїй книзі згадували, але після того, як згадали - відразу і забули. Тому трошки розкажу про те, що у нас діється, бо Держдеп щось явно не допрацьовує.
Якщо коротко:
"Констітьюшен із дед. Хюман райтс у нас фейсом об тейбл. Гавемент - повне гавно, булшід, по-вашому. Тіпа, хелп, Барак Хусейнович!"
Але я розумію, що Вам зараз не до нас. Я читаю газети і знаю, що у Вас уже кілька років якась "перезагрузка". Але нам тут здалеку здається, що, у Вас не "перезагрузка" - у Вас "система зависла"...
Ти не менше ми і надалі будемо слідувати заповіту чоловіка Вашої підлеглої, який колись нам тут у Києві сказав: "Бор'їтеся - поборете!"
Але про все по-порядку.
Кілька місяців тому у нас обрали президента. Президент як президент, університетів не закінчував, хоч і проффесор. Зрештою, у вас теж Дж. Буша-молодшого обрали, і нічого, жили собі якось майже 10 років.
Хоча ви, наївні, після виборів в Каліфорнії голоси перераховували, а ми в Єнакієвому - ні. Ми знали, що результату це не дасть. Просто наша демократія ще з часів козаччини, а вашій ледве двісті років виповнилося. Велика сила - досвід.
Але Ви нашого президента навіть знаєте! Фотографувались недавно на саміті у Вашингтоні! Можливо, не запам'ятали, Ви багато з ким там фотографувалися, спробуй всіх запам'ятай - ціла черга стояла.
Я колись був студентом і у Києві на Майдані (Майдан - це площа, де колись відбулась Помаранчева революція - Ви по "Сі-Ен-Ен" мабуть бачили), так от, я на Майдані підробляв тим, що фотографувався з перехожими та їх дітьми у костюмі Чебурашки. Теж усіх, з ким фотографувався, не пам'ятаю. Проклята робота, я Вас розумію, але мені за це хоч гроші платили, а Вам за фото з нашим президентом всього-на-всього якийсь уран, добре хоч збагачений.
Але я знову відволікся. Одразу після виборів наш президент запропонував відмінити наступні вибори, хоч і місцеві. А у них так заведено: "Банкова сказала нада - фракція отвєтіл "есть"!". Пояснили, що криза і грошей на вибори немає.
Я читав в газетах, що коли Ви, Барак Хусейнович, обирались - економічна криза була в самому розпалі. Дурний ваш Дж. Буш-молодший - це точно! Брав би приклад з нашого гаранта Конституції і відмінив би вибори, ігноруючи Конституцію. На кризу все можна списати!
Але уявіть собі, якби у Дж. Буша-молодшого вистачило б розуму скасувати тоді вибори, то Ваша країна перетворилася б з країни "відкритих можливостей" в країну "втрачених надій". І це Ваше фото, коли сльоза через всю щоку, його б не було - цього фото.
Але геть лірику. Наша влада вимагає бути прагматичним. Тому продовжую: у нашого президента, коли він був ще кандидатом, були американські політконсультанти і така собі Ганна Герман. Вони за солідний гонорар, по-секрету, "задали" йому Ваше гасло: "Йес ві кен". Наш президент переклав це наступним чином: "Да, виходной!" - і поїхав в Межигір'я.
Потім йому це правильно переклали. Але біда в тому, що реалізовувати це гасло він почав вже після виборів. "Так, ми можемо", - сказав наш президент, ховаючи ксіву "гаранта" у внутрішню кишеню на інавгурації. "Ксіва" - це "Ай-Ді", по-вашому.
І зміг: раніше він користувався підтримкою меншості в парламенті, а після виборів став користуватися підтримкою більшості. Вам, Барак Хусейнович, це важко зрозуміти, але спробую пояснити "на пальцях": це так ніби після Вашої перемоги на виборах сенатори-республіканці раптом стали сенаторами-демократами. Не вірите, що таке може бути? Спитайте в Конституційного Суду.
А потім наш президент сформував уряд. Уряд, як уряд - тавра ставити ніде. Суцільні реформатори.
Випереджаю Ваше питання, містер Обама - чи є у нашому уряді жінки?
Щоб Ви зрозуміли відповідь, знову вдамся до аналогій. Приходить до Вас, наприклад, Хіларі Клінтон і каже: "А чому б мені не очолити Державний департамент?". А Ви так задумливо постукуєте пальцями по "біллю про права" і відповідаєте: "Знаєш, Хіларі, не жіноча це справа - реформами займатись. Йди ліпше на кухню, Білу яблучний пиріг пекти, він скоро з Ялтинської конференції повертається". От у нас десь приблизно так уряд і формувався.
А далі почалося таке, що краще Вам і не розповідати. Кому, як не Вам знати, що заради енергоносіїв для потреб потужних корпорацій не гріх і війну розпочати. Але навіть Дж. Бушу-молодшому не могла прийти думка в голову - заради вуглеводню віддати росіянам Аляску "родімую в зад". А нашому президенту прийшла.
Пробачте, Бараку Хусейновичу, але історична освіта підводить - не можу без прикладів. От є у вас на Кубі база "Гуантанамо".
Ясна річ, справа давня, США взяли її в оренду на початку минулого століття, коли Куба тільки починала перетворюватись у плавучий "бордель" для мафіозі з Вашої країни. Але США справно платила за оренду 2000 доларів в рік, аж поки Фідель не відмовився від цих подачок.
У 2002 році строк оренди закінчився. Але Ваш попередник, часто тут згаданий, Дж.Буш-молодший, якось цей факт проігнорував. Більше того, заселив чужу територію всілякими, на його думку, волоцюгами.
Це потім уже Ви прийшли, весь в білому, і пообіцяли хоча б волоцюг звідтам забрати. Хоча подіти їх, за великим рахунком, нікуди.
У нас інша історія. У нас теж була територія, яку ми віддали росіянам не так давно, навіть строк оренди ще не закінчився.
Та наш президент продовжив цей строк до безкінечності. І все за енергоносії для потужних корпорацій (у нас вони "бюджетообразующей отраслю" називаються). А міг би, за прикладом Дж. Буша-молодшого якусь війну розпочати.
Тому, виникла у мене, простого українського хлопця, думка: а може давайте "мах на мах" - ми Вам Чорноморський флот в "Гуантанамо", а Ви нам ув'язнених талібів? Вони, крім того, що в кайданах, ще й мусульмани - не будуть влаштовувати п'яні дебоші в прибережних генделиках. Росіянам на Кубі теж не звикати.
Грошей нам не треба. Ми ж стратегічні партнери! Так навіть наш президент каже. У нього всі стратегічні партнери. Тільки державу він чомусь здає лише тому партнеру, який "зверху". Мабуть, така у нього стратегія.
© 2000-2010 "Українська правда"
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua
Контекст : Олександр Черненко, для УП
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Катинь - 2. Добиття уцілілих - факт чи фальсифікація?"