ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 авітаміноз

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Наталія Клименко 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-09 22:49:45
Переглядів сторінки твору 29549
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.031 / 5.63  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 5.345 / 6  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-12 21:24:34 ]
Ну, Брате, так воно і повинно бути - кожен раз інакшим.
Це як відпелюсткування серця - відчуття на дотик вірша.
Але я знаю - прийде той час коли не стане більше чого приховувати,
бо єси не є соромно за нагу правду - а вона таки є жінкою ся правда. правда?
Багато жінок мешкає в нас - починаючи з крові - і закінчуючи кульбабою мозгу.
І всі вони - рідні, і всі вони тримаються серця.
А душа... блін... вся крейда пішла на лоби Вія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-12 21:29:40 ]
правда, Брате, правда! (кладе руку на те місце, де було серце)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-12 21:41:14 ]
Що вже?... відпелюскувалось?
То ти щасливий (маст бі)... Бо я ще все ще гублю.... з_губ_л(л)ю :)
Мені вовтово нашіптує янгол - відростає пелюстя воте, коли віпустиш всі парашутики
кульбабині - тоді зацвіте воно відголоссям гмммммммм....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-12 21:53:27 ]
розібрали (всерйоз думає - чи не написати розікрали... але передумує). тепер там відлунюють іті всі шматочки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 16:57:25 ]
!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 17:09:36 ]
смайл снікерс - поряд смайл пиво - на вибір.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 18:30:12 ]
Там нас на "Люблю" мукою обсипали як хотіли...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 23:31:42 ]
Не "нас", а "вас", майже як операція "ы". Якби ви знали, як вам це пасує... Майже як пудра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 23:26:42 ]
Добрий вечір!:-)
Гарний вірш.
Я відповів Вам на коментар до мого віршу, але щось сайт не дає написати відповідь як відповідь, то зробив окремим коментом.
З повагою... :-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 23:46:18 ]
ох, Сергію, шо ж ти робиш з моїм поетично-дівочим серцем? от, розтанула би туто, так на твій вечір-зуб напорююсь, хіх)
рими дивовижні, опійний квітень, мммм...
далі мовчу, бо ще вчитуюся. про римування бога_душі_мами. адже вірш не про маму, єз? тому... вчитуюся далі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:05:05 ]
сенкс, Оксанко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:12:53 ]
вчиталася. у мене була асоціація із фразою "мамою клянуся", на фото ще хтось голений під нуль, от і...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:21:38 ]
ну, теж непогана фраза... не зовсім наша, правда :)
(ніжно гладить голену під нуль маківку)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-13 23:54:40 ]
хєх, Сергію, ти мене лякаєш - ше інакшіший ніж ми думаємо? може ти тож дівчинка ? (шаріється і не відсовується)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:05:51 ]
самому страшно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:15:11 ]
присовується ближче (удвох боятися легше). ти, направду, инакшіший, я відчуваю це. твори твої притягують якимось магнітом... і не тіки твори, хтось тягнеться на абсент.
абс-олютно точно, шо не тільки на абс-ент ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 01:25:32 ]
сидять, тремтять... клацають зубами...
в радіусі кільканадцяти метрів все неабияк намагнічуєцця й притягуєцця.
від цього тремтять ще більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 02:00:45 ]
і від отого намагнічення повітря тремтливо наароматизовується алтейкою.... заходить зелений іспанець, пор фавор-рр... ;)
- не бійся, Сергію, - каже він, - у мене мало набоїв.
- кхм, - каже Сергій, грізно погладжуючи голену маківку.
- градусів, - виправляється іспанець. - зеленіє і поволі нахиляється під градусом годинникової стрілки.
зуби вицокують, мов кастаньєти, - пасадобль. буль-буль. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 10:12:48 ]
після вжитого Hennessy і гаванської сигари рядок "бога_душу_маму" подобається ще більше. Є в ньому якась... (відходить, мружиться, робить ще ковток) ... триєдиність. Але не не пафосна, а внутрішня, яка буває, коли хочеться роздерти груди.

афтар, тобі вже налито :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-02-14 10:34:28 ]
приблизно щось таке й малось на увазі, мій тонкий (утончений?) дописувачу...
щоб рванути на грудях любиму футболочку від вів"єн іствуд за 300 євро - і - е-е-еехх!!...


1   2   3   4   5   6   Переглянути все