ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2021.04.11 07:08
Давайте будемо дружити.
А, якщо ні, я маю палку!
Мені таких, як ви не жалко.
Великороси – то еліта!
А ти мовчи, хохол смердючий,
ми й не таких в Дніпрі топили…
Ви всі – лайно, росія – сила!
А тут лиш чорнозем родючий

Ярослав Чорногуз
2021.04.10 10:39
Чи замку старовинного уламок?
Чи арфи чарівливий силует?
Безверхе диво стало перед нами -
Тополі білої сяйний квартет

Із стовбурів, що їх зростив Пашкевич -
Талановитий, мудрий садівник.
Потоцького родини світле древо

Ігор Шоха
2021.04.10 08:53
                І
Неологізми – це, таки, обнова...
Що тільки не видумує поет,
аби розбагатіла наша мова
на чим попало латаний сюжет.
Усе це файно: словеса наяди,
омоніми – і танки, і танки...
але хоча би наголосу ради,

Сергій Губерначук
2021.04.10 07:24
Я все скажу, бо не скажу нічого.
Моя любов маленькою була.
Вона мене зайняла на недовго…
і загула.

Найперше почуття несупокою
між нами, між нерівними двома,
я перевірю вогкою рукою –

Микола Соболь
2021.04.10 04:30
Зорею у холодні роси,
у ще незорані поля,
де перших квітів суголосся
леліє на зорі земля…

Пішла душа у шлях небесний,
осиротивши рідний дім.
Хай світлі спогади не скреснуть

Микола Дудар
2021.04.09 20:09
У подумках своїх про вишкіл і повагу
Де кожен з нас підскарбій і рушій
Спочатку я заколотив би брагу
І кілька діб посидів би у ній…

У подумках своїх про смертне і безсмертне
Де кожен з нас державець і ключар…
Зізнався б я вам, людоньки, відверто

Сергій Губерначук
2021.04.09 16:29
Ай, риба..,
ніби вдих у воді…
потрапив до сита вихор,
вітре мій ти…
Розтинала ти тіло таємне
і зябра знайшла,
на тарелі тонка тарантела
перестала звучать…

Микола Соболь
2021.04.09 12:57
Моя мама педагог від Бога,
як до рук ухопить кропиву,
то тікають небажання й втома
і не знаю: вмер, чи ще живу.

Так зростали і сусідські діти
(кропиви хватало геть на всіх)
молоді цього не зрозуміти,

Ігор Шоха
2021.04.09 11:14
Коли надій на мир уже немає
і москалю Європа – не указ,
вона усе ще думає-гадає, –
як помирити Київ і Донбас?
Куди подіти з мапи Україну?
Як поділити націю її,
а заодно і землю... і руїну,
аби понаїдались буржуї?

Володимир Бойко
2021.04.09 09:33
Хтось сильний правдою, а хтось – побрехеньками. Хто дивиться на світ поганим оком, погане й бачить. Влада без корупції, як холодець без хрону. Не важливо, якої породи пташка. Головне, аби її яйця приносили прибуток. Любов за гроші – продажніст

Тетяна Левицька
2021.04.09 08:36
На Покрову, я поспішала в Романів до мами на її День народження. На трасі, біля метро Житомирська, стояла вервечка маршруток. Я заглянула в салон, потрібної мені, і побачила єдине порожнє місце, біля водія. - Це сидіння вільне? Чи можна тут присісти?, -

Микола Соболь
2021.04.09 06:06
«Спасителі» крокують по землі
у колір крові їх криваві стяги.
Де підлість править не чекай відваги.
Убивці смерть смакують у кремлі.

Вони ідуть на захід і на схід…
Вбивають просто так, заради втіхи.
З убитих тіл течуть криваві ріки,

Юлія Івченко
2021.04.08 23:18
врешті яка різниця коли вона голосна
стає принишклою і мовчки іде додому
коли слово чує різке то планета їй затісна
а може у неї сьогодні нестримно боліли скроні

а може не треба під ребра пускати дим
бо не палить і сумніви часу у торбу збирає

Євген Федчук
2021.04.08 21:22
Чутки, одна другої тривожніш, долітали
Із волості до Січі. Робилось щось сумне.
З повсталих, хто потрапив до рук катів, скарали.
Як зловлять, то їх також покара не мине.
Отож брати сиділи на Січі, дослухались,
Чекали, може якось на краще все піде.
Н

Олена Музичук
2021.04.08 12:51
Перецвітають проліски у лісі.
Ще й не було, а вже нема весни.
Сіяє сонце у блакитній висі,
а білий світ усе-таки сумний.

І є чого. У ньому стільки візій
од пандемії, голоду, війни
і до найголовнішої із місій...

Ігор Деркач
2021.04.08 12:45
Наче вирушаємо в дорогу
як у перший і останній раз
вимолити прощення у Бога,
що напевне пожаліє нас.

А якщо ніде нема нікого
і не чути піднебесний глас,
то іду я сам до гаю того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марічка
2021.03.24

Віктор Михайлович Насипаний
2021.03.06

Пан Сам
2021.03.01

Оля Мовшук
2021.02.22

Неоніла КОВАЛЬСЬКА
2021.02.22

Вікторія Павлишин
2021.02.03

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лаура Тільки (1986) / Вірші

 ПИТАННЯЗНАК
безликий сум на полотні
стіна свіча стремена на коні
вікно розбите у пітьмі
і сіна гниль і вершники земні
виття і вила

земне усе до забуття
про волю просо і життя
де сон бере мале лоша
і сяє трепетна душа
в очах кобили

свіча згорить стіни впадуть
кобила і лоша помруть
і в нас життя лише одне
і що зробили ми чи не
не так зробили?

2010





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-20 20:46:26
Переглядів сторінки твору 3540
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.033 / 5.5  (4.834 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 4.959 / 5.5  (4.753 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.12.01 01:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-20 23:26:58 ]
Дорога Лауро, дуже вдала штучка у вас вийшла! Символи, теплі символи, як знаки Долі.
Мені шалено сподобалося. Невже рідне Мукачево надихнуло? Люблю Мукачево і пристрасних його красунь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 00:05:54 ]
Доброї ночі!
ХОРОШИЙ вірш... погоджуюсь з паном редактором...
і ... ( навіть починаю ревнувати, як мукачівець)
удачі Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-21 02:40:59 ]
Шановна Лауро, треба говорити "сон лошати", а не "сон лоша", бо так того вимагає відмінок.

Творчих успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 11:30:58 ]
Дякую за увагу, за теплі коментарі... Пане Володимире, дуже вдячна за те, що допомагаєте авторам ПМ, виховуєте поетичний дух. Надихає класика у Мукачеві. Перечитала дещо із прози Ф.Кафки, П.Куліша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-21 12:16:45 ]
А давайте писати новий гімн Закарпаттю, бо нинішній трохи застарілий. :)
Кому ж, як не Мукачівцям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 12:53:18 ]
Ось тільки не погнівайтеся, прекрасна панянко, але, можливо, на мою скромну думку, тут варто би виправити ритм, бо він чогось не однаковий у всіх строфах; далі, як це розуміємо "сон бере лоша" ? кобила і лоша помруть – здається, в множині би мало бути, це називається узгодження підмета і присудка; у двох останніх рядках двічі "не" якось для мене незрозуміло, що саме воно заперечує...
Вибачайте ласкаво, але це вже, видно, давня вчительська звичка шукати граматичну відповідність:)
А в цілому, звісно, погоджуюся з усіма попередніми читачами :))
З пошаною Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 14:09:38 ]
У 2008 році проводився конкурс на написання гімну Мукачева, у якому прийняли участь всі бажаючі мукачівці (за умовами конкурсу тільки мукачівці могли приймати участь у написанню гімну). у написанні прийняли участь і ми з Тетьяною Рибар багато наших знайомих, а також деякі члени літературного обєднаня "Рідне слово", переможницею стала учасниця цієї літстудії Лариса Бігун, яка написала текст гімну. У конкурсі музики переміг наш друг Віктор Янцо - відомий композитор на Закарпатті і не тільки, який написав чотири симфоніїї і зараз натхненно працює над новими композиціями рок-гурту "РОКАШ"(у минулому "Without limits" - вони працювали у Києві і були добре відомі усій Україні)з моїм чоловіком Рибар Ігором, до речі тексти на деяку іх музику написала я("Ілюзія", "Наші вітрила","кавоманка"). Кому цікаво можна послухати тут: http://www.fdr.com.ua/music_view/585/
Також інші їх композиції:"Вінко червеноє" та інші...http://audiovhod.net/?q=%F0%EE%EA%E0%F8
http://www.youtube.com/watch?v=th21GbwFjjA
Добре було б, щоб у Львові також знали такий гурт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 15:23:28 ]
Пане Іване дякую за неузгодження, вже виправлаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лаура Тільки (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 15:24:24 ]
А на рахунок гімну Закарпаття думаю, що у написанні треба пізключати усіх бажаючих територіально не обмежуючи, бо Закарпаття люблять усі!