ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Головні поетичні огляди):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Головні поетичні огляди):
2017.01.26
2016.04.07
2015.11.30
2015.11.24
2015.10.31
2015.07.17
2015.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Головні поетичні огляди
Події очима керівництва
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Події очима керівництва
Що там у нас із літературним життям відбувається? Всі від усього відпочивають?
Жорж Дикий : Наразі розмовляємо із Адміном, Володимиром Ляшкевичем, далі В.Л.
Що робиться у нашому світі
Добре пишучий вірші народ активно завойовує вершини наших рейтингів.
Йдуть перемови із запрошеними у редактори самвидаву яскравими поетичними особистостями.
І десь далеко чути гуркіт гармат і безладну стрілянину, фронт бойових дій все далі віддаляється від істини, і від нас з вами.
Див. також:
__Акції на форумі "Укрцентру", або причини спаму.
__"Про стосунки із Львівською владою, або чому наші конкурси невдовзі припиняться"
__Про оцінки та оцінювання
_______________________
Актуальні коментарі:
_______________________
Що там у нас із літературним життям відбувається? Всі від усього відпочивають?
Жорж Дикий : Отже, що робиться сьогодні на сайті? Де, питають нас красуні-поетки, диспути, полум'я поетичних баталій, сумно...
В.Л.: Жорже, якщо говорити про фундаментальні речі, то вони не на поверхні. На поверхні сам знаєш що завжди плаває. Ось цього в нас нині немає, і дуже добре. А на глибині - ми завершили наш черговий конкурс, оголосили імена нових лауреатів, вони прийняли запропоноване нами Лауреатство.
Ще ми відкрили сторінку редакторського круглого столу,
Я сподіваюся, що редакторський колектив невдовзі (після 1 вересня) почне збиратися на наших модернізованих сторінках і каталізувати процеси розвитку, і сайтового порозуміння із кращими і просто хорошими здобутками сучасної української поезії.
Ми також, ледь не щодня, з паном Майстром та паном Олесем Раком правимо майбутній фейс "Майстерень".
Повторю, що з Нового 2006 року "Самвидав Поетичних Майстерень" працює у дослідному режимі. Близько 70 суттєвих вдосконалень незабаром фундаментально модернізують сайтове життя в кращу сторону. Це технічний фактор. Є ще людський. До нас записалося багато авторів і поціновувачів поезії, навіть не дивлячись на строгі попередження щодо особливості правил тутешнього сайтового існування. Були автори, які не хотіли дослухатись до цих наших правил, ми їх попереджаємо про порушення, а далі розлучаємось.
Тобто є повсякденна і досить строга праця з авторами, в результаті якої через прийомний покій, чи там віртуальні шлюзи, до нас поступають більш-менш рівні за якістю вірші, а всілякі "хуліганства" відтісняються на рівень підсвідомої діяльності наших користувачів. Це теж добре. Хоча і там вони від нас не заховаються, правда Жорже?
З дрібненького, - я нарешті запам'ятав прізвище, як його, о, Деріди!
Жорж Дикий : Останнє геніально. Повинен зауважити, що і я не сиджу, склавши руки. Починаючи з низу рейтингів йду вгору, підіймаючи у "ар'єргарда" тонус і бажання до подальшого життя в Поезії. Але це ще питання, хто в авангарді, а хто в ар'єргарді! Скажу чесно, і мені зараз стало набагато простіше жити, - я радий, що шановні редактори Лариса Вировець та Вікторія Осташ із витонченим смаком прокладають дороги у наших високомистецьких хащах. Щасти Вам!
В.Л.: Вікторія Осташ, щоправда зараз у відпустці і далеко від Нету, а Лариса Вировець ще з нами. Видам вам Жорже маленьку таємницю - я прошу також бути нашим редактором і поетесу Аню Багряну, ось написав їй листа, чекаю відповіді...
Жорж Дикий : Дивно, що наша прекрасна частина не жаліється на труднощі при оцінюванні творів, у них жодних труднощів, а в нас із тобою... У чому специфіка моменту?
В.Л.: Нагадаю, що про оцінки та оцінювання, в основному розмовляємо на відповідній сторінці http://ukrart.lviv.ua/samvydav/publication.php?id=1339
Думаю, що наші з тобою, Жорже, труднощі - у природі чоловічій. Чоловіки більш конфліктні істоти. А ще треба бути об'єктивними. Так, намагаємось бути аж занадто обережними у стосунках із авторами. Часто вони це сприймають як надмірний холод. А автори у нас, здебільшого, гарні, веселі, талановиті. На жаль, надмірно теплі відносини, що складаються через коментарі на сторінках твоїх, чужих віршів, часто утруднюють редакторське життя.
Коли редакторів буде більше, то багато проблем зніме їх круглий стіл, їх діалог із адміністрацією, яка теж персонально зміниться.
Круглий стіл редакторів також займатиметься і правилами оцінювання.
Повертаючись до авторів, Жорже, кажу, що здебільшого всі наші активні у спілкуванні автори, мають гарну поетичну перспективу, кожен розвиває свій напрямок. І при оцінюванні вже йдеться не про те, як виглядає автор у порівнянні із класичними
канонами, а наскільки він пішов далі цією своєю дорогою. Зрозуміло, що тут потрібен час на уважні спостереження, на охоплення процесів, а отже і на зростання самого редактора-поціновувача...
Жорж Дикий : Наразі розмовляємо із Адміном, Володимиром Ляшкевичем, далі В.Л.
__Акції на форумі "Укрцентру", або причини спаму.
__"Про стосунки із Львівською владою, або чому наші конкурси невдовзі припиняться"
__Про оцінки та оцінювання
_______________________
Актуальні коментарі:
_______________________
Жорж Дикий : Отже, що робиться сьогодні на сайті? Де, питають нас красуні-поетки, диспути, полум'я поетичних баталій, сумно...
В.Л.: Жорже, якщо говорити про фундаментальні речі, то вони не на поверхні. На поверхні сам знаєш що завжди плаває. Ось цього в нас нині немає, і дуже добре. А на глибині - ми завершили наш черговий конкурс, оголосили імена нових лауреатів, вони прийняли запропоноване нами Лауреатство.
Ще ми відкрили сторінку редакторського круглого столу,
Я сподіваюся, що редакторський колектив невдовзі (після 1 вересня) почне збиратися на наших модернізованих сторінках і каталізувати процеси розвитку, і сайтового порозуміння із кращими і просто хорошими здобутками сучасної української поезії.
Ми також, ледь не щодня, з паном Майстром та паном Олесем Раком правимо майбутній фейс "Майстерень".
Повторю, що з Нового 2006 року "Самвидав Поетичних Майстерень" працює у дослідному режимі. Близько 70 суттєвих вдосконалень незабаром фундаментально модернізують сайтове життя в кращу сторону. Це технічний фактор. Є ще людський. До нас записалося багато авторів і поціновувачів поезії, навіть не дивлячись на строгі попередження щодо особливості правил тутешнього сайтового існування. Були автори, які не хотіли дослухатись до цих наших правил, ми їх попереджаємо про порушення, а далі розлучаємось.
Тобто є повсякденна і досить строга праця з авторами, в результаті якої через прийомний покій, чи там віртуальні шлюзи, до нас поступають більш-менш рівні за якістю вірші, а всілякі "хуліганства" відтісняються на рівень підсвідомої діяльності наших користувачів. Це теж добре. Хоча і там вони від нас не заховаються, правда Жорже?
З дрібненького, - я нарешті запам'ятав прізвище, як його, о, Деріди!
Жорж Дикий : Останнє геніально. Повинен зауважити, що і я не сиджу, склавши руки. Починаючи з низу рейтингів йду вгору, підіймаючи у "ар'єргарда" тонус і бажання до подальшого життя в Поезії. Але це ще питання, хто в авангарді, а хто в ар'єргарді! Скажу чесно, і мені зараз стало набагато простіше жити, - я радий, що шановні редактори Лариса Вировець та Вікторія Осташ із витонченим смаком прокладають дороги у наших високомистецьких хащах. Щасти Вам!
В.Л.: Вікторія Осташ, щоправда зараз у відпустці і далеко від Нету, а Лариса Вировець ще з нами. Видам вам Жорже маленьку таємницю - я прошу також бути нашим редактором і поетесу Аню Багряну, ось написав їй листа, чекаю відповіді...
Жорж Дикий : Дивно, що наша прекрасна частина не жаліється на труднощі при оцінюванні творів, у них жодних труднощів, а в нас із тобою... У чому специфіка моменту?
В.Л.: Нагадаю, що про оцінки та оцінювання, в основному розмовляємо на відповідній сторінці http://ukrart.lviv.ua/samvydav/publication.php?id=1339
Думаю, що наші з тобою, Жорже, труднощі - у природі чоловічій. Чоловіки більш конфліктні істоти. А ще треба бути об'єктивними. Так, намагаємось бути аж занадто обережними у стосунках із авторами. Часто вони це сприймають як надмірний холод. А автори у нас, здебільшого, гарні, веселі, талановиті. На жаль, надмірно теплі відносини, що складаються через коментарі на сторінках твоїх, чужих віршів, часто утруднюють редакторське життя.
Коли редакторів буде більше, то багато проблем зніме їх круглий стіл, їх діалог із адміністрацією, яка теж персонально зміниться.
Круглий стіл редакторів також займатиметься і правилами оцінювання.
Повертаючись до авторів, Жорже, кажу, що здебільшого всі наші активні у спілкуванні автори, мають гарну поетичну перспективу, кожен розвиває свій напрямок. І при оцінюванні вже йдеться не про те, як виглядає автор у порівнянні із класичними
канонами, а наскільки він пішов далі цією своєю дорогою. Зрозуміло, що тут потрібен час на уважні спостереження, на охоплення процесів, а отже і на зростання самого редактора-поціновувача...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію