ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Дорога на південний схід
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
* * *
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Справи неправі – 4
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
Милосердя і зло (за Лессінгом)
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
«Фартовий Арлекін» Микола Біленький
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Пописати
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Осіннє
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
* * *
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Не життя
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Зародження новітнього бога
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Троянди білі ( слова для пісні)
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
* * *
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Два слова (присвята Олександру Мацієвському)
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Антинабоковське
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Востаннє на прощання
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 ***
Осінні барви, смутки вечорові…
У мряку жовтень вилиє журбу.
Тягар твого несказаного слова
Потягнуть дні, запряжені в гарбу...

О так, слова…Колись вони блищали
Росою мрій на миртових кущах,
І нескінченні літні карнавали
Світились сонцем у моїх очах…

Кружляє осінь маревом у кронах,
І щуляться пожухлі спориші.
І запах снігу на пустих перонах
Завмерлої від холоду душі…


16.09.09.





Найвища оцінка Володимир Замшанський 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Мирон Шагало 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-16 22:05:25
Переглядів сторінки твору 6642
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.951 / 5.46  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-09-16 22:34:18 ]
Зорянко,ще тепло, не підпускаймо ранніх холодів... У першому рядку останньої строфи, здається, мало би бути "маревом"? Злото-сонячної осені Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 23:02:09 ]
Так, дякую, пані Оксано, виправила.
Щиро дякую за побажання.
Навзаєм, зичу тепла і натхнення.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 00:03:13 ]
Зорянко,
Можливо я би поставив "..." після "гарбу" - оскільки незрозуміло - що це за гарба.
"Потягнуть дні, запряжені в гарбу."
Зі золотом листковим,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 09:06:49 ]
Поставила "...":) Гарба буднів.
Дякую, Юрію, що читаєте.
Щиро,
Зоряна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 11:25:54 ]
І знову, Зоряно, ви цим віршем (як і попереднім) і настроєм - просто в серце. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 09:46:04 ]
Дякую, пане Мироне.
З повагою, Зоряна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-17 11:30:22 ]
Душевно, легко про важкі переживанння.
І майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 09:49:59 ]
Дякую, Ліно. Приємно, що завітали.
З теплом,
Зоряна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 12:33:15 ]
Сумненький вірш, і гарний.
Приманює і відлякує...
"Як запах снігу на пустих перонах
Завмерлої від холоду душі…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 09:57:38 ]
Вітаю Вас, пане Володимире, на своїй сторінці.
Дякую за відгук.
Тепла Вам і гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 14:47:49 ]
Хай буде завжди слово, що розтопить сніг. Як ваші прекрасні поезії. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-18 10:06:00 ]
Оленочко, це Ваше слово усіх зігріває! Ваша душа- це свіжість весни, щедрість і тепло літа, мудрість
та зрілість осені.
Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 12:27:25 ]
...зігріє ромом бабиного літа,
а потім у нічному ковпаку,
як смеркнеться, тепла сховає міти
у швидкоплинну тлінності ріку...

:)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 14:04:00 ]
із променів таємно магнетичних
рибалка-місяць випліта для них
чарівний плед на затишні досвітні
казковості у королівстві снів

і усміхаються зірки неспішні..


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-19 16:52:17 ]
...чи посміхаються?
згори, можливо, виглядає смішно,
Бо шила у мішку не утаїти.
Побродять королівством сонним міти
І через рік відродяться успішно.
І знов настане царство теплих днів -
Аж від весни до осені. Притих
У небі місяць, трішечки змарнів,
Він так старався. Ще останній штрих...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-20 13:50:05 ]
*

на світанковім підвіконні мрії
оповідаючи безслівне
таємною книгою
важкою кригою
густою сіллю
стіною вічною
мрякою осяйною
розчинитися глибиною
останніх печалей безплідного ні

*

та
зірки
не зовсім
такі, як здається
в осіннім
серпа
ні


*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 16:41:42 ]
Ніколи зорі правди не розкажуть,
Хоч знають наперед - німі слова
Осядуть у душі, мов чорна сажа,
Мов посмішка за спиною крива.
І теплих днів, коли настане, мить,
Промерзлу душу не розвеселить.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-22 03:25:14 ]

ще їм до наших ницих печалей
жалюгідної тої незмоги
винести погляд божистих очей..

смерть сама оминає кладовища
загиблих зірок у вимирі жаху
вічність розтята
безмежна горлянка

&

тисячі світлових років
всеєдної порожнечі
помножено
на безкінечність сліпої плазми..
.....................................

такі їхні веселощі


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-26 20:37:41 ]
...достеменно
незбагненні
взаємно
таємні
та...
ні...
а...
і...

:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 02:49:30 ]

такі наші казки..

*
* ***
****** ********** ******
*
***
**** С*
** **
* *****
***************
***** ***
** ***************** ********




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-20 06:42:12 ]
майстерно, Зорянко :))
особливо сподобалося про тягар несказаного слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-21 16:35:09 ]
Дякую, Василино.
:)