Людимло! У світлі минулого свята-дуже актуально, більшість нинішніх чоловіків інфантильні і потребують захисту. Така наша жіноча доля... Але це усе роздуми...Твір-цікавий, енергійний і рішучий як і сама авторка.

Дякую, Юлечко, аби ж і чоловіки це розуміли, а вони у нас... люблять себе (...ставити себе вище жінок... як, наприклад, наш пан АДМІН!)

...я, власне, про гендерну політику...

Цікаві думки. Гадаю, рівності ніколи і не буде. Я, наприклад, не годна бути сильною і енергійною, мені потрібен захист :((

...я, Василинко, теж не вельми сильна, але ж - хочеться, чорт забирай... ото й вірші такі пишуться.

Уважно читайте пане Комаров... Я так і знала, що саме Ви не зрозумієте...

Пані Людмило, як гарно Ви сказали:
Епатажній жінці подаруй мімози,
а якщо залежний – не виходь у дощ!
Усім жінкам приємно отримувати квіти, і епатажним теж. Але, звичайно не від тих, хто залежний.
Вони нехай сидять удома.)

Гарно, витончено, з особливим поетичним смаком.

Задовольню, Вашу, пане Комаров, незрозумілість... І захищу в такий спосіб жінок... А то вони образяться на мене...
вірш відредагований 21 березня. у День Поезії.
Вітаю зі святом усіх - небайдужих, талановитих, залюблених, епатажних!!!

Актуальна тема, пані Людмило.
Те, що представниці цієї половини людства сваряться між собою, то є їхнім питанням або проблемою природного, тактичного, стратегічного чи невиліковного характеру. І те, що цілуються, об'єднуться-гуртуються, це також їхнє, а от у деяких представників моєї половини людства існує більш серйозна проблема - це факт. З такою кількістю бруду, скільки було вилито на жінку на посаді прем'єр-міністра, і по суті, жінку, у якої було вкрадено перемогу - причому тими ж самими чоловіками (про жінок було вище), я ще ніколи зустрічав. Та все минає... лічених три тижні - і співатимуть солов'ями всі. І нікому не буде соромно за свою поведінку та "обліко моралє" цих останніх кількох місяців, якщо не років.
Дякую за вірш.
З повагою,
Г.С.
Ікебану - в студію :)))