ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.29
07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.
Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві
2024.04.29
07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.
Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,
2024.04.29
07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –
2024.04.29
05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
2024.04.28
23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.
Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,
2024.04.28
18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,
облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,
2024.04.28
18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Зима закінчилася
Дні усе довші
Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
2024.04.28
16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
2024.04.28
16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д
2024.04.28
16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.
***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,
2024.04.28
14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.
І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,
2024.04.28
08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:
2024.04.28
08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.
2024.04.28
07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.
Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн
2024.04.28
05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Йосиф Бродський (1940 - 1996) /
Публіцистика
Иосиф Бродский: «Я, кажется, пою одной тебе.»
Контекст : Я, кажется, пою одной тебе
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Иосиф Бродский: «Я, кажется, пою одной тебе.»
За этими словами - Марина Басманова, главная и, может быть, единственная любовь Иосифа Бродского. С Мариной Басмановой будет у него все - и тоска, и любовь, и печаль, и боль - на целых три десятилетия вперед, практически на всю жизнь.
Фактическая канва их романа богата ссорами, размолвками и бурными примирениями. Сбегов и разбегов бывало до двадцати в год.
Среди всех этих срывов, разрывов, схождений и расхождений она в 1968 году все-таки родила Бродскому сына - никак при этом своих отношений с поэтом не оформив и отвергая любые его попытки построить семью. Неопределенность в отношениях очень тяготила Бродского, и он мстил Марине и судьбе беспрерывными романами.
Только поняв, что отношения исчерпаны, он наконец уехал в самом начале лета 1972 года. Но то, что в обыденной жизни часто становится трагическим переломом, в судьбе поэтов способно обратить минус в плюс. Не сложившееся в жизни стало источником, питающим всё последующее творчество Бродского. Отношения с Мариной из главного сюжета жизни превратились в главный сюжет лирики, вечный самозавод, безотказный повод для вдохновения. После расставания с Мариной Иосиф Бродский написал о ней вдвое больше, чем до: то ли пытался таким образом компенсировать прекратившееся общение, то ли просто на расстоянии она стала казаться лучше.
Эта любовь умерла, судя по его стихам, в 1989 году, когда он написал под обычными инициалами посвящения "М.Б.":
Не пойми меня дурно. С твоим голосом, телом, именем
ничего уже больше не связано; никто их не уничтожил,
но забыть одну жизнь - человеку нужна, как минимум,
еще одна жизнь. И я эту долю прожил.
К тому времени он не видел Марину Басманову уже 17 лет и этими ранящими словами возвестил миру, что избавился от разрушающей его любви...
Избавился ли? Трудно поверить, когда читаешь строчки, посвящённые всё той же женщине, в 1993 году:
А если ты дом покидаешь - включи
звезду на прощанье в четыре свечи
чтоб мир без вещей освещала она,
вослед тебе глядя, во все времена.
...Что стало бы, если бы эта любовь оказалась счастливой? Мир не досчитался бы большого поэта, Бродский не получил бы Нобелевской премии? Наверное, не так. Просто мы не прочитали бы таких строк:
Ты знаешь, с наступленьем темноты
пытаюсь я прикидывать на глаз,
отсчитывая горе от версты,
пространство, разделяющее нас.
И цифры как-то сходятся в слова,
откуда приближаются к тебе
смятенье, исходящее от А,
надежда, исходящая от Б.
Два путника, зажав по фонарю,
одновременно движутся во тьме,
разлуку умножая на зарю,
хотя бы и не встретившись в уме.
Потому что из счастливой идиллии поэты не рождаются.
Как бы то ни было, от одного из самых бурных, трагических и странных романов в русской поэзии остались стихи, о которых сам Бродский говорил как о главном деле своей жизни, из них, по его мнению, получилась поэтическая книжка со своим сюжетом.
Пока эта книжка не издана, я собрала здесь все стихи, посвящённые Марине Басмановой.
Лучшим названием для истории этой любви мне кажутся слова И. Бродского: "Пока ты была со мною, я знал, что я существую..."
25.XII.1993 http://stroki.net/content/view/5172/24/
Anno Domini http://stroki.net/content/view/5531/24/
Гвоздика http://stroki.net/content/view/5438/24/
Горение http://stroki.net/content/view/5080/24/
Деревья в моём окне http://stroki.net/content/view/5436/24/
Для школьного возраста... http://stroki.net/content/view/5409/24/
*Дорогая, я вышел сегодня из дома поздно...
Загадка ангелу http://stroki.net/content/view/5660/24/
Исаак и Авраам http://stroki.net/content/view/5374/24/
*Как тюремный засов...
Келломяки http://stroki.net/content/view/5089/24/
Ломтик медового месяца http://stroki.net/content/view/5414/24/
Малиновка http://stroki.net/content/view/5407/24/
*Ни тоски, ни любви, ни печали...
Новые стансы к Августе http://stroki.net/content/view/5457/24/
Отрывок http://stroki.net/content/view/5522/24/
Переселение http://stroki.net/content/view/5368/24/
Пророчество http://stroki.net/content/view/5474/24/
Псковский реестр http://stroki.net/content/view/5432/24/
Развивая Крылова http://stroki.net/content/view/5406/24/
Северная почта http://stroki.net/content/view/5452/24/
Сонет (Прислушиваясь к грозным голосам...) http://stroki.net/content/view/5435/24/
Строфы http://stroki.net/content/view/5329/24/
Тебе, когда мой голос отзвучит... http://stroki.net/content/view/5437/24/
*То не Муза воды набирает в рот.
*Ты узнаешь меня по почерку.
Фламмарион http://stroki.net/content/view/5500/24/
Шесть лет спустя http://stroki.net/content/view/5545/24/
Элегия http://stroki.net/content/view/5546/24/
Эдегия (До сих пор, вспоминая твой голос...) http://stroki.net/content/view/5094/24/
*Я был только тем, чего...
Я обнял эти плечи и взглянул... http://stroki.net/content/view/5638/24/
Стихи, отмеченные (*), здесь: http://www.lib.ru/BRODSKIJ/brodsky_poetry.txt
А здесь - очень интересные статьи по теме:
http://www.kariera.orc.ru/12-00/Lovek056.html
http://www.jerusalem-korczak-home.com/kk/ya/13.htm
Фактическая канва их романа богата ссорами, размолвками и бурными примирениями. Сбегов и разбегов бывало до двадцати в год.
Среди всех этих срывов, разрывов, схождений и расхождений она в 1968 году все-таки родила Бродскому сына - никак при этом своих отношений с поэтом не оформив и отвергая любые его попытки построить семью. Неопределенность в отношениях очень тяготила Бродского, и он мстил Марине и судьбе беспрерывными романами.
Только поняв, что отношения исчерпаны, он наконец уехал в самом начале лета 1972 года. Но то, что в обыденной жизни часто становится трагическим переломом, в судьбе поэтов способно обратить минус в плюс. Не сложившееся в жизни стало источником, питающим всё последующее творчество Бродского. Отношения с Мариной из главного сюжета жизни превратились в главный сюжет лирики, вечный самозавод, безотказный повод для вдохновения. После расставания с Мариной Иосиф Бродский написал о ней вдвое больше, чем до: то ли пытался таким образом компенсировать прекратившееся общение, то ли просто на расстоянии она стала казаться лучше.
Эта любовь умерла, судя по его стихам, в 1989 году, когда он написал под обычными инициалами посвящения "М.Б.":
Не пойми меня дурно. С твоим голосом, телом, именем
ничего уже больше не связано; никто их не уничтожил,
но забыть одну жизнь - человеку нужна, как минимум,
еще одна жизнь. И я эту долю прожил.
К тому времени он не видел Марину Басманову уже 17 лет и этими ранящими словами возвестил миру, что избавился от разрушающей его любви...
Избавился ли? Трудно поверить, когда читаешь строчки, посвящённые всё той же женщине, в 1993 году:
А если ты дом покидаешь - включи
звезду на прощанье в четыре свечи
чтоб мир без вещей освещала она,
вослед тебе глядя, во все времена.
...Что стало бы, если бы эта любовь оказалась счастливой? Мир не досчитался бы большого поэта, Бродский не получил бы Нобелевской премии? Наверное, не так. Просто мы не прочитали бы таких строк:
Ты знаешь, с наступленьем темноты
пытаюсь я прикидывать на глаз,
отсчитывая горе от версты,
пространство, разделяющее нас.
И цифры как-то сходятся в слова,
откуда приближаются к тебе
смятенье, исходящее от А,
надежда, исходящая от Б.
Два путника, зажав по фонарю,
одновременно движутся во тьме,
разлуку умножая на зарю,
хотя бы и не встретившись в уме.
Потому что из счастливой идиллии поэты не рождаются.
Как бы то ни было, от одного из самых бурных, трагических и странных романов в русской поэзии остались стихи, о которых сам Бродский говорил как о главном деле своей жизни, из них, по его мнению, получилась поэтическая книжка со своим сюжетом.
Пока эта книжка не издана, я собрала здесь все стихи, посвящённые Марине Басмановой.
Лучшим названием для истории этой любви мне кажутся слова И. Бродского: "Пока ты была со мною, я знал, что я существую..."
25.XII.1993 http://stroki.net/content/view/5172/24/
Anno Domini http://stroki.net/content/view/5531/24/
Гвоздика http://stroki.net/content/view/5438/24/
Горение http://stroki.net/content/view/5080/24/
Деревья в моём окне http://stroki.net/content/view/5436/24/
Для школьного возраста... http://stroki.net/content/view/5409/24/
*Дорогая, я вышел сегодня из дома поздно...
Загадка ангелу http://stroki.net/content/view/5660/24/
Исаак и Авраам http://stroki.net/content/view/5374/24/
*Как тюремный засов...
Келломяки http://stroki.net/content/view/5089/24/
Ломтик медового месяца http://stroki.net/content/view/5414/24/
Малиновка http://stroki.net/content/view/5407/24/
*Ни тоски, ни любви, ни печали...
Новые стансы к Августе http://stroki.net/content/view/5457/24/
Отрывок http://stroki.net/content/view/5522/24/
Переселение http://stroki.net/content/view/5368/24/
Пророчество http://stroki.net/content/view/5474/24/
Псковский реестр http://stroki.net/content/view/5432/24/
Развивая Крылова http://stroki.net/content/view/5406/24/
Северная почта http://stroki.net/content/view/5452/24/
Сонет (Прислушиваясь к грозным голосам...) http://stroki.net/content/view/5435/24/
Строфы http://stroki.net/content/view/5329/24/
Тебе, когда мой голос отзвучит... http://stroki.net/content/view/5437/24/
*То не Муза воды набирает в рот.
*Ты узнаешь меня по почерку.
Фламмарион http://stroki.net/content/view/5500/24/
Шесть лет спустя http://stroki.net/content/view/5545/24/
Элегия http://stroki.net/content/view/5546/24/
Эдегия (До сих пор, вспоминая твой голос...) http://stroki.net/content/view/5094/24/
*Я был только тем, чего...
Я обнял эти плечи и взглянул... http://stroki.net/content/view/5638/24/
Стихи, отмеченные (*), здесь: http://www.lib.ru/BRODSKIJ/brodsky_poetry.txt
А здесь - очень интересные статьи по теме:
http://www.kariera.orc.ru/12-00/Lovek056.html
http://www.jerusalem-korczak-home.com/kk/ya/13.htm
Контекст : Я, кажется, пою одной тебе
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію